У предходних числох „Руского слова”, заключно зоз тим, бул представени кратки препатрунок прешлосци школства на нашим язику. Його терашньосц, а окреме будучносц, завиша праве од читательох „Руского слова”, односно од самих Руснацох и од їх дзеки и потреби же би воно и надалєй жило у нєшкайшей, лєбо даякей иншакей форми
Седемдзешати роки двацетого стороча були можебуц и найзначнєйши за розвой образованя на руским язику на тих просторох. Цалокупна основношколска настава по руски затримана у трох местох: Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове. У тих местох ше настава по руски, без огляду на вельки почежкосци, и нєшка отримує. През тот период етапно будовани школски обєкт у Коцуре, бо цали процес вибудови тирвал аж двацец роки – од 1967. по 1987. рок.
КУЛТУРА И ПРОСВИТА НЄРОЗЛУЧНИ
У других войводянских местох – Новим Садзе, Вербаше, Новим Орахове, Шидзе, Бачинцох, Бикич Долу, як и у Петровцох и Миклошевцох у Горватскей – уведзене пестованє руского язика хторе, без огляду на факт же настава у цалосци нє отримована на руским язику, приношело резултати. У Новим Садзе учителє Михайло Ковач, Яким Олеяр, Вира Гудак и други своїх школярох прицаговали ґу Културно-уметнїцкому дружтву „Максим Горки” и затримовали их блїзко при свойому народу. Подобна ситуация була и у других местох, а така робота учительох Штефана и Вири Гудакових у Петровцох приведла до снованя дзецинского часописа по руски и українски „Венчик” хтори после одходу Вири Гудаковей до Нового Саду превжала учителька Мелания Планчак. Тот часопис виходзи по нєшка, правда, вецей нє як школски часопис, алє под патронатом Союзу Русинох Републики Горватскей. И у Керестуре робота зоз школярами приведла до змоцньованя културно-просвитного живота. За тото можебуц найзаслужнєйши учитель Янко Олеяр и наставнїк музичней култури Яким Сивч. Вельку улогу у истей мисиї мало и отверанє оддзелєня кулянскей музичней школи у Руским Керестуре, хторе ше збуло праве дзекуюци Сивчови.
ДРУГА ҐИМНАЗИЯ
Заш лєм, найзначнєйша подїя за руске образованє у периодзе „розвитого социялизма” було формованє видвоєного оддзелєня вербаскей Ґимназиї „Жарко Зренянин” на руским язику у Руским Керестуре. Тото ше случело школского 1970/71. року и штири ґенерациї школярох здобули подполне ґимназийне образованє на своїм мацеринским язику. Тото оддзелєнє хасновало школски просториї хтори уж хасновала и основна школа. Же би можлївосц школованя по руски мали и школяре хтори нє були з Руского Керестура, отворени и интернат хтори ше находзел на улїчки Маршала Тита, т.є. на Вельким шоре. Процес гашеня „другей” керестурскей ґимназиї почал 1975. року кед на уровню САП Войводини запровадзена реформа штредньошколского образованя хтора була обдумана на союзним уровню и поступнє була уводзена по републикох и покраїнох социялистичней Югославиї. Так, дзекуюци уводзеню дзевятей и дзешатей класи и такволаного „унапряменого образованя”, 1978. року конєчно престала робота керестурского оддзелєня ґимназиї у Вербаше, алє штредньошколске образованє по руски нє утаргнуте. Нови будинок за основцох и штредньошколцох з новим интернатом вибудовани 1977. року, а сам интернат з роботу почал идуцого 1978. року.
Окрем напрямох образовного центру у Руским Керестуре, у тим истим периодзе почина и образованє по руски на висших образовних уровньох. У Керестуре отворене руске оддзелєнє Педаґоґийней академиї зоз Зомбора, зоз чим по першираз учителє хтори водзели наставу на руским язику мали нагоду на своїм язику ше школовац за свою професию и виучовац методику настави на нїм.
РУСИНИСТИКА НА АКАДЕМСКИМ УРОВНЮ
На Филозофским факултету Универзитету у Новим Садзе 1973. року отворени Лекторат за руски язик хтори 1981. року прероснул до Катедри за руски язик и литературу. Перши шеф Катедри бул др Юлиян Тамаш хтори вєдно зоз др Юлияном Рамачом образовал перши ґенерациї квалификованих професорох мацеринского язика у рускей заєднїци. Катедрово наставни кадри тиж участвовали и у роботи руского оддзелєня Педаґоґийней академиї зоз чим настава подзвигнута на висши уровень.
Нова реформа штредньошколского образованя случела ше 1990. року кед на териториї Сербиї врацена ґимназия як образовни концепт. Провадзаци тоти случованя, керестурска школа меня свойо мено до Основна школа и ґимназия зоз домом школярох „Петро Кузмяк” у хторей оможлївене ґимназийне школованє общого типа. Полни двацец роки познєйше, 26. юлия 2010. року, школа достава свойо терашнє мено – Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк”. Тото ше случело пре уводзенє напряму „туристични технїчар” на сербским язику, гоч зме думаня же и попри того требало инсистовац на затримованю мена „ґимназия” у назви школи нє лєм пре престиж хтори тото мено ноши, алє и пре вецейдеценийни намаганя наших преднякох же би руска ґимназия вообще исновала и же би на тот способ предлужели и змоцнєли образовну вертикалу по руски. Школяре руского оддзелєня ґимназиї през цали период його иснованя зазначовали и зазначую замерковани успихи на рижних змаганьох на општинским, окружним и републичним уровню, а представяли свою школу на рижни способи и у иножемстве.
Двацец седем децениї образованя на руским язику на просторе Бачкей и Сриму нє були анї кус лєгки, а найперше нє були континуовани. На рижни способи ше пробовало утаргнуц руски язик як наставни. У Керестуре то було удатне на два заводи, а у Коцуре лєм раз – под час Другей шветовей войни. У Дюрдьове и попри процивеня штредку у хторим жили, Руснаци з велькима почежкосцами хтори аж и нєшка ту даяк затримали наставу на своїм язику, гоч и нє у каждей ґенерациї. У Сриме и попри даскелїх пробованьох настава по руски нїґда нє зажила, алє факултативне пестованє заш лєм иснує, як и у городских и других штредкох дзе Руснаци менєй заступени, алє заш лєм жию. Пред читателями у предходних числох „Руского слова” заключно зоз тим бул представени кратки препатрунок прешлосци школства на нашим язику. Його терашньосц и будучносц завиша праве од читательох „Руского слова”, односно од самих Руснацох и од їх дзеки же би воно и надалєй жило у иснуюцей, лєбо иншакей форми.
(Законченє)
