Людзе читаю нашу новинку

автор Ясмина
187 Опатрене

Предлужуєме о наших колпортерох хтори, гоч нє часц колектива, роками розноша нашо новинки и виданя, предаваю кнїжки и часописи, стараю ше о предплатнїкох, и тото цо барз важне, бешедую з нашима людзми.Роки преходза, єдни преставаю, други пребераю, и гоч велї вецей нє медзи нами,  часто ше на нїх здогадаме.

Же би „Руске слово” поряднє сциговало по коцурских читачох, остатнї роки за тото задлужени Милка Фейса и Снежана Сакач. Тоту роботу концом `90-их рокох окончовала Зденка Фейса, а Милка, єй нєвеста, єй помагала. Пред даскельома роками, нажаль, Зденка ше упокоєла.

Милка гвари же док Зденка розношела новини, вона цалком случайно почала робиц тоту роботу, бо швекри требало помоц.

– Уж єст дас 10 роки як розношим новини по Коцуре. Понеже було вельо прикладнїки хтори требало розношиц, мушели буц анґажовани голєм два особи, и так я почала. Кед швекра престала окончовац тоту роботу, на єй место пришла Снежана Сакачова, и тераз єст уж дас пейц роки як вєдно розношиме новини – гвари Милка.

Фейсова задлужена за єдну часц валала, а Сакачова за другу. На  бициґлох обиду цали валал и стараю ше о тим же би читаче на час достали новини. Як гвари Милка, вше ше можу и порадзиц, и помогнуц кед треба, одменїц єдна другу, и, мож повесц, же наисце крашнє сотрудзую.

– Ми два ше подзелєли, та єдна розноши „Руске слово” у єдней половки валала, а друга у другей. Снежана превжала тоту часц валала у котрей робела Зденка, як колпортере маме и контакт зоз читачами, а искуства вшелїяки – єст и красни, и менєй красни. Углавним, проблем же людзом дакеди скапу новинки котри ми охабиме, захпаме до ладички або на капуру заквачиме. Случовало ше и же дзеци повибераю новинки, лєбо дахто нароком, а людзе вец нєзадовольни, та нам аж и до обисца приходза. Дакеди коментарую и о тим цо написане у новинкох, алє я их вец вше унапрямим най контактую з новинарами, редакторами, бо я задлужена лєм же бим новинку доручела на точну адресу. Алє у живоце и роботи то так – щиро гвари Милка.

Млади  ше информую онлайн

У одношеню на предходни даскельо роки, мож повесц же ше и у Коцуре зменшало число предплатнїкох, млади воля на телефону дознац тото цо их интересує, док старши людзе звикли на паперову новинку. Нєшка коло 270 прикладнїки новинох Милка и Снежана  по валалє порозноша.

– Старши ище вше беру „Руске слово”, так як звикли, а млади ше ридше предлпацую. Зменюю ше нови ґенерациї, хтори ше информую на модернєйши способ, а старши умераю, та то так – бешедує Фейсова, и предлужує же кажда робота ма свойо и добри и подли боки.

– Проблем зоз хторим ше найчастейше стретаме то тот же велї людзе нє маю одвитуюци ладички за пошту, же бизме до нєй шорово могли положиц новинку. Даєдни ладички таки мали же лєм писмо станє до нїх, а дзе новинка. Кед бизме мали дзе положиц „Руске”, и ми, а и предплатнїки би були задовольнєйши – з ошмихом закончела Милка Фейса зоз Коцура.

У Руским Керестуре

У Руским Керестуре розношиц новини „Руске слово” место ПТТ служби почали колпортере дзешка штредком 90-тих рокох прешлого вику, а перши у тей улоги були заняти у Дописовательстве, новинаре Михайло Зазуляк, Владислав Дудаш, и з администрациї Михайло Варґа. Нєодлуга тоту роботу робел лєм Варґа, котрому вец почали помагац його синове, а анґажовали ище Ярослава Голика Матиса. Варґови од 2003. року почала помагац супруга Даринка, та вони тройо з Голиком розношели „Руске” по цалим валалє. З часом почали и наплацовац предплати, а число предплатнїкох ше з рока на рок барз звекшало, на вецей як 400 обисца, нє рахуюци и шлєбодни числа котри ше предавали у даскельо предавальньох, новинкарньох. Як шведочи Даринка, теди ше шицко барз розробело и ушорело, виходзело ше предплатнїком вочи, предавало ше по обисцох и рочни Календари. Варґово були анґажовани по 2018. рок.

Ксения Макаї Орос як колпортер почала робиц случайно, дас пред 15 роками, кед Голик пре хороту вецей нє могол, и вона зоз свою фамелию по нєшка активна у тей роботи. Вона, єй супруг Мирко, и син Славко нєшка маю скоро 500 предплатнїкох, и як гвари Ксения, людзе научели на їх анґажованє, и шицко углавним добре функционує. У медзичаше Макаї Оросово почали предавац и кнїжки на векшини валалских манифестацийох и случованьох, и вельо допринєсли тому же би нашо виданя були цо доступнєйши читачом.

Дзекуюци їм и нашей интерней дистрибуциї, „Руске слово” сцигує до своїх предплатнїкох уж тот дзень кед є превжате зоз друкарнї.

У Новим Садзе

У Новим Садзе вецей як три роки нашо новини розноши Иґор Перкович, а у тей роботи му помагаю його синове Даниел и Матей. 

– Ми троме розношиме „Руске” од Клиси по Лимани, и наисце нє маме бриґи, добре сотрудзуєме зоз предплатнїками, людзе приємни, видзим же любя читац нашо новини. Случи ше же дакеди побешедуєме, а док нє знали же сом нє Руснак, гей, случовало ше же ми поведза: ,,най ше пачи”, почню бешедовац по руски, а я гоч розумим, вше ше нашмеєм и гварим им же сом лєм руски жец!

За тоти три роки зме ше упознали и з велїма людзми, предплатнїки у Новим Садзе уж знаю кеди им сцигнє новинка. Старши син розноши коло Лиманох, младши по Новим населєню, а мнє остава порозношиц вшадзи индзей. Варош вельки, алє нє такой таки же ми, поведзме, чежко пойсц на Клису, дзе, можебуц, и найдалєй, алє гварим, зоз синами раз-два порозношиме тоти вецей як 200 прикладнїки тижньовнїка „Руске слово” на кажду адресу – гвари Перкович.

Памятки на Янка

У Новим Садзе роками була пракса же новини розношели и колеґове односно заняти у НВУ „Руске слово”, а помагали им їх дзеци. Була то добра задумка, дзеци мали свой динар хтори сами заробели, а новинка сцигла до рукох наших читачох вельо скорей як од поштара, а то шицким бул циль. А кед слово о Новим Садзе и колпортерстве, нє мож нє спомнуц Янка Киша хтори бул заступнїк наших виданьох и старал ше же би Руснаци по шицких наших местох мали и нашо кнїжки и Календари, ,,Шветлосц”, касети и диски. Нє робел Киш лєм тото, находзел и нових предплатнїкох, алє и на дзешатки наших поднїмательох, хтори ше вец рекламовали у наших новинох. Янко добре познал шицких людзох и нє була то лєм звичайна пензионерска робота и гоби, зрозумел вон то як своєродну мисию, педантно о шицким водзел рахунку, шицко записовал и нє случело ше же дакому понукнул два раз исту кнїжку. Нє прешла анї єдна подїя, манифестация або фестивал, а же би ше Янко на нєй нє зявел. З каждим любел побешедовац, пофрантовац, и так скоро двацец роки. Янко Киш ше упокоєл 1. децембра 2022. року,  а велїм людзом, окреме нам у „Руским”, остал у красних памяткох.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ