Дружтво викривених вредносцох

автор О. Планчак Сакач
182 Опатрене

Образованє ма ключне значенє за державу як цо то наша, а дошлїдна и озбильна реформа образовней системи ище вше нє поробена, пре одпор академскей заєднїци, як и прето же нєт политичней дзеки. Образованє було и будзе ключни людски ресурс у чаше хтори пред нами, бо уж иснує штучна интелиґенция.

Просвитни роботнїки у Сербиї ище вше нє маю одвитуюци дружтвени статус яки мали у прешлосци, бо су мало плацени и церпя каждодньово прициски у своїм роботним окруженю, як од школярох, так и од родичох. Дружтво у котрим превладую викривени вредносци и котре поставя погришни парадиґми и стандарди, нє ма будучносц.

Представнїки вецей просвитних синдикатох у Сербиї прешлого тижня протестовали опрез Скупштини Сербиї и опрез Влади Сербиї у Беоґрадзе пре насилство у школох котре кулминовало. Вимоги Униї синдикатох просвитних роботнїкох же би ше подняло мири процив насилства у школох, уключуюци и пременку законскей реґулативи и вименку Виновного закона Републики Сербиї, бо насилство у школох церпя и школяре и наставнїки, а дисциплински мири огранїчени и ридко даваю резултати.

Медзи ключнима вимогами то строгши кари за напад на наставнїкох, односно вименка Виновного законїка по котрим би ше напад на просвитного роботнїка уведло як окремне виновне дїло. Орґанизаторе пред Владу Сербиї начишлєли поєдинєчни случаї насилства по школох у прешлих двох рокох, визначуюци же инциденти у векшини случайох прешли без пошлїдкох за тих цо их спричинєли.

Вимога о вименкох Виновного законїка придата на Писарнїцу Влади, и як гварели орґанизаторе, вони од тих вимогох нє одступя. Тераз на поцагу Министерство просвити. И менєй важни закони ше приношело по швидким поступку, визначели орґанизаторе протесту. Насилства по школох нє шме буц, як цо го нє шме буц анї у єдним сеґменту дружтва. Цали рок прешол од страшного масовного страданя дзецох у беоґрадскей Основней школи „Владислав Рибникар”, як и у Дубони и Малим Орашю, а дружтво одбива научиц з тих нєщесцох.

Найновши случованя у Штреднєй технїчней школи у Бачкей Паланки и у Трецей беоґрадскей ґимназиї, дзе чежко покалїчени двоме професоре од школярох, озбильно спозорюю же так вецей нє мож, бо наставнїцки кадер уж и так хиби у школох, а пре таки случованя нє будзе вецей хто робиц у просвити. Як зме сцигли по таки уровень справованя наших школярох, задзера до вельо глїбших психолоґийних анализох, алє вшелїяк же указує же зме нє на добрей драги. Тоти ґенерациї хтори ше нєшка школую, наютре буду одлучовац о наших судьбох! Нє иснує нїч важнєйше од образованя у єдним дружтве. Ту треба укладац найвецей. Наша будучносц завиши од квалитетного образованя у терашнєй хвильки. А же ‒ „Знанє то моц” гварел ище Фрeнсис Бекон, вельки анґлийски филозоф, державнїк и есеїста.

Остало заключенє Униї синдикатох просвитних роботнїкох хторе глаши: „Державо, и кед ше нїч нє роби процив насилства и то насилство. Час же би ше подняло конкретни мири и зачувало тих котри образую будуци ґенерациї”. Же би нє було позно!

ruske.redaktorka@gmail.com

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ