ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК, основоположнїк литератури югославянских Руснацох, народзени 15. юния 1886. року у Руским Керестуре. Ґимназию закончел у Заґребе, студиї богословиї у Львове, докторовал филозофию у Фрайбурґу у Швайцарскей. За священїка є пошвецени 1913. року. Умар як жертва атентата 20. септембра 1948. року у Львове.
Литературни твори писал по руски, українски и горватски. Обявел кнїжки: „З мойого валала” (1904), першу руску драму „Єфтайова дзивка” (1924), „Ґраматику бачваньско-рускей бешеди” (1923) и др.
„Руске слово” видало його позберани писнї и прозни твори: „Поезия на бачванско-сримским руским литературним язику” (1970) и „Проза на бачванско-сримским руским литературним язику” (1975). Костельникову рукописну хронїку Руского Керестура „Либер меморабилиум грекокатолїцкей парохиї бачкерестурскей” 1998. року обявел Союз Руснацох и Українцох Югославиї.