У одявней шпици даєдного шветового филма, лєбо сериї часто зме мали нагоду видзиц презвиско Гарди, алє вироятнє нїхто з нас нє подумал же то дахто хто родом зоз Руского Керестура. Док ознова обачице тото презвиско, преверце чи то нє Александар Гарди, композитор – уметнїк визуалних ефектох, Керестурец хтори тераз жиє у Ванкуверу, у Канади.
Александар и його фамелия уж 16 роки жию у Канади и вон там закончел остатню класу основней школи, а потим и штредню школу. Приповеда нам же го вше интересовали нєзвичайни гобиї, та ше єден час занїмал и зоз мадїоничарством, а праве маґия го унапрямела и на його терашнї фах.
– У штреднєй школи ми то постало буц и вецей як гоби, бо ме людзе анґажовали за родзени днї, робел сом маґични шоу и мож повесц же ми то була як перша робота. Векшину сом научел прейґ интернету, а о даскельо роки, кед сом уж знал шицки тайни, а озда и кед сом одроснул, престал сом ше занїмац з маґию. Док сом робел тоти трики, Ю’тюб поставал буц вше популарнєйши, та и я купел камеру, знїмал сом ше и поставял тоти клипи на интернет. Медзитим, постало ми интересантнєйше саме знїманє, як тото цо сом робел опрез камери, та сом так почал правиц и мойо початни филми. З роками тоти филми були вше лєпши и почал сом ше „бавиц” и зоз визуалнима ефектами. Теди сом думал же сцем мац кариєру у правеню филмох, алє сом вец похопел же вельо лєгчейше робиц на дачиїм другим филму, як правиц свой. Док сом закончовал школу, мушел сом роздумац цо будзем далєй. Старшому братови сцигла информация зоз єдней школи зоз Ванкуверу, дзе специялизую за медия продукцию, та и визуални ефекти. Кед сом то видзел, знал сом же ше сцем пойсц там школовац. Попреучовал сом о тим на интернету и видзел сом же ше у Ванкуверу прави найвецей филми вонка з Лос Андєлесу, и то ше наволує Голивуд Норт. Теди сом бул лєм барз заинтересовани, нє знал сом нїч о тим як тота обласц функционує – приповеда Александар як вошол до швета филмскей индустриї.
НЕТФЛИКС, ДИЗНИ, МАРВЕЛ…
Удало ше му уписац и закончиц дворочну програму „VFX за филм и телевизию” у школи „Art Institute of Vancouver”. Потим нашол першу роботу, после хторей му кариєра швидко рушела.
– Перше сом робел за компанию хтора претворює обични филми до 3Д. Ту сом робел на велїх филмох и наисце сом вельо научел. Медзитим, кед филм сцигол по нас, ефекти уж були поробени. О даяки час сом прешол до компаниї „FuseFX”, дзе сом могол робиц праве у фаху, як композитор – уметнїк визуалних ефектох. Ту сом робел на барз велїх серийох за Нетфликс, Амазон, Дизни итд. После шейсцох рокох у тей компаниї, жадал сом пойсц робиц до векшей продукциї як, наприклад, на Марвелових филмох, хтори барз любим патриц. Так сом нашол роботу у познатей компаниї „Sony Pictures Imageworks”, у хторей сом однєдавна – гвари вон.
ОХАБЕЛ ШЛЇД У КОЛО 50 ПРОЄКТОХ
Александар потераз робел на коло 40–50 проєктох, а лєм даєдни познати филми и сериї у хторих и вон зохабел шлїд то „Petar Pan”, „Hunger Games”, „Batman v Superman”, „Independence Day”, „Prison Break”, „Charmed”, „Lost in Space”, „The 100”, „Mighty Ducks”, „Vice”, „American Underdog” и други. У новей компаниї мал нагоду робиц на найвекшим проєкту потераз у його кариєри, а то найновши филм „Doctor Strange in the Multiverse of Madness”. Тераз роби на новим, ище векшим проєкту, алє нє шме одгаднуц о хторим филму слово.
– Було же зме робели и на серийох хтори нїґда анї нє постояли, бо то були лєм пилот епизоди, а после анї нє вишли. На филму ше роби и по рок, рок и пол, а ми правиме дас 20 одсто филма, бо єст вельо роботи, та ю подзеля з даскельома студиями. Три–штири тижнї можем робиц на єдней ствари. Шицко муши буц точне. Нє видзим цали филм док робим на нїм, так же ше и я можем нєсподзивац кед го познєйше патрим у кину. Проєкт хтори ми можебуц найбаржей остал у паметаню то серия „Deadly Class”. Робена є по стрипу хтори сом читал, и кед зме достали тот проєкт же бизме правели ефекти за ТВ верзию, знал сом же би єдна часц приповедки могла барз добре випатрац з добрима ефектами. Там дзе подоби под дїйством єдней дроґи и видза койдзеяки шветла и други ствари. Чекал сом робиц на тей сцени и думам же ми то найлєпши ефекти хтори сом потераз направел, нє лєм пре тото як випатраю, алє и прето же зме мали абсолутну креативну шлєбоду док зме робели, а нє маме ю на каждей роботи. Велї режисере сцу же би дацо випатрало цалком специфично и ми направиме сто верзиї єдней ствари, док нє випатра точно так як наш клиєнт сце. Ту нам гварели най направиме дацо интересантне, дали нам шлєбоду и могли зме ше бавиц. Пре тото ми остала мила. На тей роботи дзе сом тераз нє мам тоту шлєбоду, понеже робиме на филму хтори, наприклад, кошта 250 милиони долари и муши буц направене так як сцу. Гоч ми хиби тота креативна шлєбода якей єст у ТВ серийох, ту робим на проєктох хтори ше ми баржей пача, як и сама робота – визначує Гарди.
Технолоґия ше швидко меня, та и Александар нєпреривно муши учиц и провадзиц найновши ствари.
– Прето патрим буц у студию дзе робя на найновших стварох, же бим и учел док робим. Скоро кажди дзень думам же нє знам як дацо поробим, а на концу ше вше шицко риши. Мож повесц же сом досц швидко напредовал, нє думал сом же уж тераз дойдзем до тей позициї. Щиро, думал сом же ше то случи, бо сом зоз часом научел же то нє таке еґзотичне як цо сом дакеди думал, алє сом заш лєм нє думал же войдзем до тей компаниї – припознава Александар и на концу додава же окремна чесц кед у одявней шпици наведу каждого по мену и презвиску, нє лєм мено компаниї, и же найчастейше инсистує на тим же би його мено написали так як є, а нє зоз букву икс.
У ПРИРОДИ НАХОДЗИ МИР
Александар толкує же би свою роботу у Канади могол робиц лєм у двох местох – у Торонту, и ту дзе є, у Ванкуверу.
– У Британскей Колумбиї прекрасне. Маме слаби жими, цепли лєта, прекрасну природу. Гоч сом вибрал таку роботу же шедзим за компютером у цмоти, кажду шлєбодну хвильку хаснуєм за одход до природи, ходзим ше пендрац по горох, на сноуборд. Барз ше ми ту пачи стил живота и задовольни сом дзе сом закончел – припознава вон.
РУСКИ ФИЛМ
Понеже му остали красни памятки на дзецинство у Руским Керестуре, Александар гвари же би єдного дня барз любел вихасновац свойо знанє и искуство за правенє краткого филма у Керестуре зоз даяку руску тему.
– Мам велї памятки хтори думам же би були интересантни за приповедки за кратки филм. Наприклад, кед зме як дзеци на дереґльох цали дзень плївали по беґелю и лапали риби, як зме ше кажду ноц бавели на улїчкох, лєбо можебуц и даяки фиктивни приповедки. Єст вельо о живоце у Керестуре цо думам же би людзе вшадзи любели видзиц – дума Гарди.
