„Руски новини” у керестурскей друкарнї першираз видруковани на Крачун, 7. януара 1937. року. Oд того дня, та по конєц виходзеня 6. априла 1941. року, „Руски новини”, алє и шицки други публикациї Руского народного просвитного дружтва, друковало ше у його власней друкарнї у Руским Керестуре
Священїк Михайло Мудри док бул предсидатель Руского народного просвитного дружтва, уложел вельки пенєж за купованє друкарскей машини, аж и цали свой маєток охабел РНПД-у и наменєл го за друкованє нових виданьох „Руских новинох”. О тим писал Дюра Латяк, аж и наглашел же о. Мудри дал найвекши прилог до нашого писаного слова по 1936. рок, покля и жил. Давали и даровали за друкарню и други, керестурска и коцурска церква, велї поєдинци, адвокати, бирове.., та, заш лєм, купованє и монтажа друкарнї у Руским Керестуре потирвали.
– Гоч нєт доказу, поштредно мож заключиц же друкарски машини одкупени од бискупскей друкарнї з Дякова, бо вони модернизовали свою друкарню, а шнел прес машина хтора могла зробиц за єдну годзину 1.000 прикладнїки, за друкарню у Дякове було мало – трима Латяк и предлужує же кед слово о керестурскей друкарнї найкомпетентенєйши бул Дюра Биндас младши, син о. Дюри Биндаса, котри свойого сина вишколовал за дзияка и за ґрафичара.
Цо купене од Бискупиї?
– То була шнел прес велька друкарска машина, мала машина, єдна перфорир машина цо прави дзирки и єден нож цо ше орезує, цо ше обраца ручно, два реґали з 24 фийовками, то була цала опрема и тото цо було и найнужнєйше за видаванє – предлужує Латяк.
– У каждей фийовки були коцочки, порозкладани букви рижних форматох, бо би теди иншак нє могло. Алє, углавним, нє було досц тоти букви, та кед ше новини видруковало, ознова требало розруцац тоти букви на свойо места и так видруковац, наприклад, Календар, а вец заш складац за новини. У медзичаше, назберане досц пенєжи же би ше вимуровало будинок у Паньскей карчми, а задумане же тота друкарня будзе наменєна лєм за друкованє кнїжкох и новинох. Як спомнуте, у друкарнї робел Дюра Биндас, а кед познєйше пришло до того же нє могол постарчиц, мушел себе вжац дакого най роби з нїм. Мал коло себе єдного способного чловека, бул то Янко Будински, активни ґлумец, шпивач и басиста, оцец нашого писателя, та вони двоме робели, складали букви, орезовали, а поволали и керестурского дзияка Янка Мученского, власного брата Влади Мученского, секретара у керестурскей Ґимназиї. Янко ше научел вязац кнїжки, добри кнїжковязатель бул, а кед требало, робел и шицко друге у друкарнї, та и папер набавял, бул знаходлїви. А як ше роботу познєйше ширело, друковало ше „Ридне слово”, ,,Думку” и друге, та требало вецей роботнїкох. Знам же робел и Цупер зоз Шиду, а другого уж нє паметам, думам же то бул якиш Добровски, а за шеґерта вжали и Дюру Дудаша. Алє, врацме ше на предвойнови час, теди кед Михайло Фирак бул ище редактор новинох. Теди почала Друга шветова война, и пременка зоз кореня – гвари наш собешеднїк.
У першей половки априла 1941. року, „Руски новини” престали виходзиц. Нє зна ше точно чи тедишня окупаторска власц принєсла даяку правну одлуку о забрани роботи РНПД-а, алє познате же дїялносц нє була дошлєбодзена. З Латяковей кнїжки „Руске слово 1945–1985” видно же ше глєдало други форми орґанизованя у воєних обставинох, и же предсидатель РНПД-а о. Дюра Биндас уж у половки 1941. року одходзи до Ужгороду, хтори теди бул под мадярску окупацию, же би возпоставел вязи зоз вирскима и културнима предняками тамтейших Русинох. Резултат його закладаньох бул барз значни, бо културна дїялносц у Руским Керестуре предлужена у рамикох ужгородскей Орґанизациї грекокатолїцкей младежи, а место „Руских новинох”, руску явносц информовала ужгородска „Недiля”. У тих новинох теди нє раз и цали бок бул пошвецени бачванским Русином на нашим язику а нашо людзе то нормално прилапели.
После штиророчней павзи
Перших дньох после ошлєбодзеня, нашим людзом, а окреме интелектуалцом було цалком нормалне обновиц видаванє новинох на своїм язику. Мали друкарню Руского народного просвитного дружтва, алє и потенциялни редакцийни кадер у новоотвореней Нїзшей мишаней ґимназиї на руским наставним язику у Руским Керестуре, котри и иницировал же би ше обновело информативни глашнїк по руски.
– Ґимназия почала робиц 25. фебруара 1945. року, и гоч нє шицки цо у нєй робели були Руснаци, тоти цо були, вони були задлужени видавац новини. То им була дружтвено-политична длужносц и вони то прилапели. Професоре сцели видавац новини, валал сцел, комунисти цо пришли на власц, и вони сцели новини. А Дюра Дудаш, тедишнї шеґерт у друкарнї мал кючи, та гоч друкарня була запечатована, могло до нєй войсц. А лєм най надпомнєм, кед була война, по правилу друкарнї ше национализовало лєбо конфисковало, значи конфисковало ше их од народного нєприятеля. РНПД нє преглашене за народного нєприятеля, та друкарню нє могло конфисковац, а нє могло ю анї национализовац. Но, та було так же при Народноошлєбодительним одборе у Керестуре основани Културно-просвитни союз. Набавело ше папер, Штефан Чакан пошол до Нового Саду, та, гоч му поведзене же без реґистрациї нє мож, удало ше му и на плєцу принєсол 250 табаки. Друкарня ше водзела же є Друкарня народного фонта, алє то нє було подприємство алє орґанизация, и новини „партизански” виходзели док ше то нє реґуловало. Пришли людзе з Покраїни до Руского Керестура и гуторели же перше треба же бизме мали орґанизацию, а вец тота орґанизация будзе мац свой орґан. Орґан будзе тота руска новина цо зме ю уж видавали. Так Руска матка иницировала схадзки у Шидзе, у Дюрдьове… на хторих формовани сновательни акти и зробене шицко цо требало за новини, хторим професор Гавриїл Надь на концу бул кум. Надь бул авторитет у обласци линґвистики, теди и директор керестурскей Ґимназиї и член Редакцийного колеґиюма. Вон предложел же би назва новинох була „Руске слово”.
Новини вецей нє меняли назву
После кратких пририхтованьох, 15. юния 1945. року, мешац по законченю Другей шветовей войни, зоз керестурскей Друкарнї вишло перше число тижньових новинох под назву „Руске слово”, политично-информативни глашнїк за Русинох у Демократичней Федеративней Югославиї. Назва держави ше по нєшка меняла, алє нє и назва новинох хтори каждого тижня маме пред собу.
– Бул сом теди перша класа ґимназиї, як нєшка пията класа основней, школи, а кед було роботи, роботнїки у Друкарнї волали и хлапцох з трецей класи. Дюра Грубеня бул ґрафичар, бул директор Матки и то барз успишни и знаходлїви чловек, а нас хлапцох теди волали „пердульци”. Но, ми були викладаче, правда, нє могли зме обрацац колєсо, алє кед ше новини видруковало, та ше викладало табак. Помагали зме… – памета Дюра Латяк.
Перше число „Руского слова” видруковане у 1.070 прикладнїкох, перше лєм 800, а кед ше порозношео по руских валалох у Бачки и Сриме, за Руски Керестур остало барз мало, прето ше мушели додруковац. Новини ше ушорйовало и пририхтовало добродзечно. Плацу доставал лєм друкарски роботнїк Дюра Биндас, а заробок завишел од того кельо ше пенєжу назберало од предатих новинох.
У першей редакцийней постави „Руского слова” були Штефан Чакан, Евґений Планчак, Евґений Джуня, Яша Баков и Гавриїл Надь.
(Предлужи ше)