Заш лєм пошло так як задумовал

автор А. Балатинац
323 Опатрене

Народзел ше у Вуковару, жил и роснул у Миклошевцох у парастским обисцу з двоїма старшима братами, и нєпреривно шнїл о музики.  Звонко Ждиняк нє постал шпивач, алє нє бановал. Цали час бул при музики и коло нєй, з музики и зарабял.

Звонко Ждиняк одмалючка указовал вельку прихильносц ґу музики, алє як и векшина валалских дзецох, окреме хлапцох, любел фодбал, бул активни у спорту и култури. Гоч бул солидни школяр, нє опредзелєл ше за дальше школованє, а кед мал кус вецей як 13 роки, почал интензивнєйше робиц у локалним дискоклубу дзе пущал музику и так забавял младих.

– Вше сом шнїл о тим же єдного дня будзем шпивач, любел сом и поп и рок музику, а док оцец слухал вше лєм народни шпиванки, я вше глєдал даяки забавни. По законченей основней школи почал сом робиц з оцом на полю, а поправдзе, уж сом бул покус бетяр, бо сом робел у спомнутим диску у Миклошевцох, та сом знал же випатра од озбильнєйшого школованя нє будзе нїч – приповеда наш собешеднїк.

У локалней дискотеки

По врацаню з войска Звонко предлужел робиц з оцом на полю, ходзел и на надїцу же би мал кус вецей на трошок, а поряднє и далєй робел и у диску у валалє.

– То було єдно з моїх жаданьох, водзел сом музичну програму у спомнутим диску, и любел же шицки слухали тото цо сом вибрал, а кед виходзели нови шпиванки, я приватно куповал плочи же би миклошевски Диско бул у тренду. Розширел ше глас о добрей музики, та приходзели до нас и велї з других валалох, а мнє ше пачело кед сом видзел же диско полни  – дзелї з нами свойо леґиньски часи Звонко и предлужує:

 – О кратки час, дзешка 1986. року у Чаковцох ше отворело єден приватни диско, а чловек чул за мнє та ше ми пришол опитац чи бим робел у ньго, за плацу. Вшелїяк же сом прилапел. Лєдво сом дочекал почац робиц тото цо любим, а ище и зарабяц з тей роботи.  Думал сом же лєпше нє може  буц  –  приповеда Ждиняк.

Тоту роботу робел по 1991. рок, по початок войни на тих просторох.

Екипа з Радио Вуковару

Снованє Радио Вуковару и нова робота

Звонко з Миклошевцох пошол у октобру, та далєй з конвойом до Горватскей. У новембру бул ранєти,  а после санациї ранох, змесцени  є до до Заґребу.

 – У медзичаше и Миклошевчанє були вигнати з валалу, та и мой брат з фамелию. Пошол сом назад до Винковцох же бим бул з нїма, а якош  теди почал робиц и горватски Радио Вуковар. Гоч сом  робел у войску,  хтошка ме комушик препоручел же бим бул хасновити на Радию, як тон майстор. Так ше и случело, бул сом на плаци при войску, алє сом  нє ношел униформу, анї наоружанє. Мойо оружиє була музика – памета Звонко период свойого живота у хторим, як и сам гвари,  научел ,,чуда и чудеса’’ кед слово о технїки и технолоґиї управяня з радийским материялом.

– Добре то почало, лєгко сом звладал нови технолоґиї и повязованє же би шицко у етеру було як треба и же би людзе хтори слухали Радио Вуковар були задовольни. Робел сом и велї други роботи як цо поставянє озвученя кед ше преношело Службу Божу на Вилїю, окреме зоз розваляней Церкви св. Филипа и Якова з Вуковару.

–  Паметам як нєшка, же лєтали вельки пахульки шнїгу док тирвало Саночне, руки ше ми змарзали, а Юлин Бучков тримал надомну шаторске кридло як поньву же би ми опрема нє змокла. У етру радия шицко було добре, аж и озвученє добре функционовало – гвари вон.

Робел Звонко и велї други манифестациї, а управянє з розгласом у Миклошевцох на манифестацийох ше нє могло задумац без Ждилета, як го волаю приятелє и велї познати.

– Шицко сом научел през роботу на Радию. Правда, нє постал сом рок лєбо поп шпивач, алє сом бул блїзко при шпивацких велїканох. Як тон майстор сом провадзел наступи велїх познатих музичарох и шпивачох, а з дзепоєднима сом постал и добри приятель, як цо наприклад Ясенко Хоура, ґитариста и шпивач рок ґрупи “Прляво казалиште”.

Постали и приятелє – Звонко Ждиняк и Ясенко Хоура

– На Радию сом робел скоро 15 роки, научел сом ше шицко, од знїманя з маґнетофонских пантлїкох, прейґ роботи з ґрамонскима плочами, знїманя  на минидиски по презнїмованє з рижних форматох на други. Роботу на компютеру сом звладал без почежкосцох ище теди кед вони велїм нє були доступни. Насправди сом мал добру праксу и людзох хтори нє сановали подзелїц свойо знанє зоз другима – приповеда Звонко, надпоминаюци же нєшка технолоґия уж нательо напредовала же себе рахує же кед би и пошол до Радия, сиґурно би вецей нє знал  робиц тото цо дакеди  так барз любел.

З часом о Ждилетови и о його схопносци за миксету велї чули, та го часто волали же би, вше кед ма шлєбодного часу, поставял озвученє за рижни подїї. Звонко ше дзечнє одволал, а як гварел, найволєл робиц за свой валал, за Миклошевци, свидоми же дзеци, алє и шицки аматере хтори наступали, заслужели мац добри розглас, а праве у тей часци вон могол помогнуц.

Врацанє до Миклошевцох

Звонко Ждиняк ше до Миклошевцох врацел 1998. року, оженєл ше зоз Блаженку Сабадош,  а рок потим народзела ше их дзивка Сабина.

– Сабина ше уж и одала, и жиє зоз свою фамелию у Нємецкей. Маме унука, а пошвидко бизме требали мац и унуку – цеши ше дїдо Звонко.

Пре почежкосци зоз здравйом, наш собешеднїк пошол до пензиї. Ище вше покус роби на полю, дома уж давно нє тримаю статок, а супруга роби у єдней приватней фабрики.

Ту и старенька мац о хторей ше тиж стара, задовольни, бо ше му видзи же би без валалского живота и мира хтори там маю, нє могол.  

Звонко и Блаженка на винчаню дзивки Сабини

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ