Знанє руского язика у Ческей єй добре пришло

автор Ан. Медєши
904 Опатрене

Александра Ґрбич у своєй фамелиї одмалючка бешедовала по сербски. У Новим Садзе закончела и основну и штредню школу, подрозумює ше, на векшинским язику, а гоч руски язик слухала лєм у основней школи на факултативним виучованю, та и з часу на час кед би „вислухала” бешеду медзи єй мацеру и бабу, Александра ше на нєсподзиванє цалей фамелиї опредзелєла студирац праве тот наш руски язик и звладац го цо лєпше. Познєйше, як ше указало, знанє руского язика єй добре послужело у Ческей, и на роботи и у каждодньовей бешеди, та прето Александра свойо искуство пожадала подзелїц, и указац же наисце позната латинска присловка же „чловек вредзи тельо, кельо язики бешедує” – правдива.

Окрем любови ґу рускому язику и интересованьом за свойо коренї, наша собешеднїца пестує и вельку любов ґу спорту. А як би и нє, поведли би тоти хтори добре познаю єй род, кед Силвестер Такач, член першей шампионскей ґенерациї Войводини 1966. року и єден од найлєпших бавячох у историї того клубу, у ствари Александрового дїда Данила власни брат. А и Александра ма надосц спортского искуства, з оглядом на тото же роками тренирала одбойку за Войводину.

ОДЛУКА СПАДЛА НА КАТЕДРУ ЗА РУСКИ ЯЗИК

По законченю Ґимназиї „Лаза Костич”, Александра мала вельку дилему чи ше уписац на ДИФ, чи на руски язик, алє превагли студиї нашого язика. Здобуте знанє, после закончених основних студийох на Катедри за руски язик нє сцигло ше анї злєгнуц, а Александра такой пошла на черанку студентох до Словацкей. Там пребувала даскельо мешаци, потим три роки жила и у Ческей, та Александра даєдни слова и вирази, а окреме єй симпатични акцент, присвоєла од наших заходнославянских братох, Словацох и Чехох.

– Мала сом барз вельку трему кед зме ше ишли уписац на нашу Катедру, понеже сом руски язик нє мала дзе озбильнєйше виучовац, а и дома зме, моя шестра двойнятко, Єлена, и три роки старши брат Марко, з мацеру бешедовали по сербски. Здогадуєм ше, кед сом ше першираз упознала з професором Фейсом дакус сом ше престрашела кед сом чула як швидко бешедує по руски, бо ми такой було ясне же я так нїґда нє научим – у франти приповеда Александра и додава:

– Но, я ше на примацим испиту барз потрудзела, професор Фейса бул одушевени, та зме швидко нашли „заєднїцки язик”.

После пребуваня у Словацкей на студентскей черанки, Александра ше врацела до Сербиї, уписала на мастер студиї, алє понеже, як гвари, место ю нє трима, одлучела поглєдац роботу у Ческей.

ЗНАНЄ РУСКОГО ЯЗИКА ВЕЛЬКА ПОМОЦ

Александра одходзела на два заводи до Ческей. Першираз пред пандемию, 2019. року, алє ше после 9 мешацох врацела, єден час потим робела у Пошти у Новим Садзе, а вец ше нєодлуга ознова одлучела врациц до Ческей.

– Место у хторим сом була 20 минути оддалєне од Праги. Робела сом у фабрики Леґо коцкох, дзе ше пакує. Кед зме перши дзень пошли на тестиранє до фабрики, од нас 50-ецерих я була найлєпша. За шицко цо требало поробиц, направиц, мерали нам час, за кельо поробиш задаток, та сом достала добру позицию, а ґу тому, вельо ми у Ческей помогло и же сом добре знала по руски. Зоз шицкима сом ше лєгко могла спорозумиц, та ме пофришко анґажовали и як прекладателя. Кус-покус сом бешедовала зоз Чехами, и вони видзели же их я добре розумим, та ми вше вецей давали прекладац. Кед би приходзели нашо людзе зоз южних часцох Сербиї, звичайно зоз Нишу, я им була прекладатель, и ходзела сом з нїма до городу кед требало покончиц административни роботи, або конченя у дохтора, полициї и подобне… – приповеда Александра.

Накадзи почала война у України, зменшало ше и тарґовище на хторе ше вивожело робу, та було и вше менєй роботи и менєй даваня роботи новим людзом, та з тим менєй и потреби за прекладаньом. Но, способна и борбена яка є, Александра ше знашла индзей. Замерковала єден локални спортски клуб, та после успишней молби директорови клубу, почала робиц як спортски тренер дзивчатом од 7 по 10 роки.

– Директорови того клубу сом послала мейл у хторим сом написала же бим ше любела занїмац зоз спортом док сом там у Ческей, та кед ма даяку роботу за мнє, я би ю дзечнє прилапела. Вон ми на мейл, на мойо вельке нєсподзиванє, одвитовал потвердзуюцо и написал же можем бавиц за їх клуб и тренирац дзивчата возросту од 7 по 10 роки. Понеже зме у фабрики два днї мали дньово змени од 7 рано по 19 годзин вечар, а два днї зме мали од 19 по 7 годзин рано, и вец були 4 днї шлєбодни, та сом у тим чаше кед сом мала шлєбодни днї ишла на тренинґи. Я була помоцни тренер, а мала сом помоц и главного тренера – толкує Александра.

Єй пребуванє у Ческей тирвало три роки, а того року початком лєта, пре калїченє ноги, одлучела ше врациц до Нового Саду. Ґу тому, як гвари, пред конєц уж вше чежше подношела и жимну климу, понеже наглашує, там жими за 10 ступнї жимнєйши як у Сербиї.

Пред тим як пошла и сама верела же нашо людзе блїзки ґу Чехом по менталитету, медзитим, вона гвари:

– Словаци нам вельо блїзши. Чехи досц жимни, заварти… Мала сом чувство як да сом у Нємецкей, або у даєдней од скандинавских державох. Вони досц шицко узко, огранїчено патра, ми заш лєм маме якуш ширину. Любиме дакус по своїм поробиц, цо дакеди добре, дакеди и нє, алє при нїх таке нєт – приповеда Ґрбичова.

Но, солидни стандард, додава вона, вицагує ситуацию и кед моцни жими и менталитет людзох у питаню. Гоч и там, як гвари, одкеди почала война у України, шицко подрагшело, та анї там живот уж вецей нє таки лагодни.  Тото цо єй вшелїяк у Сербиї отамадз будзе хибиц, то шицко цо вязане за шор и добру орґанизацию, ровни „як скло” драги, пошорени улїчки и парки, нєпописани будинки, прекрасна природа и ище вельо койчого… Заш лєм, наглашує вона, цудзе слунко, випатра наисце нє греє як свойо…

РОДЗИНА ЗОЗ ВИЗНАЧНИМ СПОРТИСТОМ СИЛВЕСТЕРОМ ТАКАЧОМ

Александрова баба и дїдо родом з Дюрдьова, преселєли ше до Нового Саду 60-их рокох, дзе ше народзела и Александрова мац Наталия, дзивоцке Такач. Силвестер Такач, член першей шампионскей ґенерациї Войводини 1966. року и єден од найлєпших бавячох у историї того клубу, бул Александрового дїда Данила власни брат. Прихильносц и смисел ґу спорту ма и Александра, понеже роками и вона успишно тренирала одбойку за клуб Войводину.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ