У велїх сферох живота єст тоти особи хтори ше ридко кеди визначую, а без хторих би вельо того нє було покончене так як ше спада. И наша собешеднїца вше дзешка за сцену, у пренєшеним, алє и буквалним смислу того слова. Бизовно мож повесц же би без Танї Арва Планчак на керестурскей бини, а и за ню, нє бул таки шор, алє и у Националним совиту Руснацох, чию роботу трима у малим пальцу.
У Арвовей фамелиї у Руским Керестуре росли три шестри, а понеже їх оцец у свой час бул рецитатор, ґлумец, писатель, якошик ше подрозумйовало же ше и його дзивки даю до култури. Кажда ше винашла у своєй обласци, а найстарша, наша собешеднїца, Таня, после наступох як рецитаторка, зоз фолклором, хором, дзивоцку ґрупу, похопела же єй швет там, у култури, алє за бину, бо тото цо єй найбаржей лєжи то робота суфлера, инспициєнта, орґанизатора…
– Перша представа у хторей сом була анґажована була Рондова представа „Боемска рапсодия”. Нє мали суфлера, а шестра Ясмина там ґлумела, та предложела же би то була я. Теди сом нє знала анї цо то значи буц суфлер, та ми потолковала же бим им мала шептац кед ше забуня. Випадло же мнє то барз добре идзе. Понеже Ачим рихтал представу у хторей тиж ґлумела и моя шестра, та сом автоматски и там була суфлер. Видзели же мам прихильносц ґу тому и ниа, у тим сом остала по нєшка – бешедує Таня.
Попри тим же є суфлер озда у шицких керестурских представох, часто и орґанизатор и друге цо треба помогнуц, вона тиж и инспициєнт на рижних програмох у Доме култури, точнєйше, стара ше же би за бину, а и на нєй бул шор, координує з учашнїками, технїку и трима шицко под контролу.
– Даскельо роки потим, случело ше же ме Михайло Зазуляк Зульо, тедишнї руководитель єдней програми на „Ружи”, замодлєл чи бим нє стала за бину и учашнїком уручовала подзекованя, а после ме анґажовали и на других програмох того фестивалу. На змаганю за найкрасши глас змагателє за бину нє знали кеди маю висц и мнє зачудовало же як орґанизаторе допущели же би вони були сами и же би нє знали цо маю робиц, та я вец то, так, превжала и мож повесц же сом ше самоинициятивно анґажовала помогнуц, а познєйше зме ше уж иншак зорґанизовали – здогадує ше Таньча, як ю велї волаю, так милко, часто и манде, лєбо мала Таня. Но, нє гнїва ше, бо як гвари, свидома є своєй висоти, а так исто и своїх других квалитетох. Там дзе вона, зна ше же шицко будзе добре покончене, а кед дацо накаже, шицки ю слухаю.
– Перше, я ше з каждим порадзим. Гей же вельо лярмам за сцену, вадзим ше и дудрем, бо иншак дакеди нє мож, алє пред тим вше маме пораду, у добрей атмосфери и каждому шицко потолкуєм. Знаю вони шицки же я нє думам наисце так, лєм кед наисце думам – франтує Таньча.
Госцованє у Словацкей з представу “Трицец три нєщесца”
ТРЕБА ЗНАЦ ГЛАСНО ШЕПТАЦ
Кед ше рихта даєдну представу, Таня ходзи на кажду пробу и зна озда кажди текст напамят, алє єй то заш лєм нє допиє.
– Тото цо публика нє зна то же виводзенє каждей представи иншаке. Так и кажда проба иншака и без огляду же єст написани текст, поставени мизансцен и як би то шицко требало випатрац, вше ше случи цошка иншак. Ґлумец заблокира на даєдним другим месце, нє порихтани му реквизит, та ше збунї, лєбо дахто дакого зашмеє. Мушим добре провадзиц текст, буц добре концентрована, знац хто дзе може погришиц, забуц войсц, вжац дацо зоз собу… Треба знац и гласно шептац. Єст розлични способи и кажди ґлумец иншаки. Даєдни любя кед ше им напредок дацо пошепта же би знали предлужиц, дахто же би ше му нє мишало потамаль док нє заблокира, а єст и таки ситуациї же нє мушим анї шептац, дакому досц лєм даяки знак, рух. Праве прето ше и муши буц на каждей проби и провадзиц як ґлумец напредує, усвоює текст, дзе гриши, цо му найбаржей помага. И саме шептанє ше увежбує на пробох – толкує вона як випатра робота суфлера, а понеже Таньча ма око за простор и орґанизацию рушаня у нїм, часто дава предкладаня и режисером.
У театре найчастейше добра атмосфера и велька векшина пробох почина и закончує ше зоз шмихом. Зоз каждей представи єст даяка анеґдота, хтору колектив потим роками преприповедовює, а єдна з нїх и тота, хтору нам Таня виприповедала:
– Госцованє у Словацкей, ґлумец на сцени, на посцелї. Заплянтал ше и спаднул. То так лупло, же зме думали же вецей нє станє, же замлєл, и ґлумци за сцену стоя порихтани улєцовац и виношиц го, а я гребем по тим тексту, глєдам же як би найлоґичнєйше було предлужиц представу, а його винєсц, и на яки способ то вивесц. Тирвало то, нам ше теди видзело вичносц, алє о кратки час ґлумец ше лєм позберал, станул и предлужел там дзе станул. Нє могли зме вериц – здогадує ше през шмих.
Єдна з пробох представи “Бависка на заднїм дворе”
ЄЙ ШВЕТ ЗА СЦЕНУ
Таню велї наганяли же би и ґлумела, алє ше им заш лєм нє удало нагвариц ю, гоч ше раз мушела найсц и у улоги ґлумици.
– Кед дахто од ґлумцох хиби на пробох часто превежнєм їх улогу, у смислу же вигуторим текст и рушам ше по бини кадзи ше тот ґлумец руша. Дакеди, кед сом розположена, та ми аж и добре идзе, и велї ме нагваряли же бим наисце и ґлумела у даєдней представи, алє я вообще нє мам дзеку. Раз сом заменєла єдну ґлумицу, бо єй два днї пред госцованьом умарла мац. Но, на щесце, то була мала улога, уходзела сом два раз на сцену и лєм раз сом ше мала цошка кратке озвец. Теди сом гварела же тераз и нїґда вецей. Єдноставно, нє чувствуєм ше приємно. Мой швет за сцену. Ту знам шора шицкому, знам цо можем обчековац, яки проблеми ме можу знайсц, цо як можем ришиц, а на бини нє. За сцену ше чувствуєм природно, а ґлумиц когошик хто нє я, то нє можем – припознава наша собешеднїца, як и тото же єй иншаки файти явних наступох, таки дзе може повесц свойо становиско и думанє, нє представяю проблем, а то вельо раз и муши робиц як секретар Националного совиту Руснацох. До нашого Совиту, Таня вошла пред петнац роками, и то прейґ Театру.
– Єден период сом була у Театру анґажована и за даєдни административни роботи, а понеже теди Театер и Совит дзелєли исту канцеларию, тедишнї предсидатель ше ми опитал чи бим нє робела тото и за нїх. Дас два роки сом паралелно робела за обидва орґанизациї. После положнїцкого сом ше врацела лєм до Националного совиту. Теди ми була функция административни технїчар, а 2014. року сом менована за секретара – приповеда Таня, хтора ма найдлугши стаж у Националним совиту Руснацох.
На концу, за Таньчу нє мож нє спомнуц и тото же є вше порихтана помогнуц и змирено найсц ришенє за шицко. Єдна є з тих хтори вельо беру на себе и правда, вше су за бину, алє би без нїх бини анї нє було.
ОПУЩУЄ Ю КРЕАТИВНА И ФИЗИЧНА РОБОТА
Пре роботу и шицки други обовязки, Таня ма мало часу пошвециц ше тому цо ю и знука опущує, нє лєм виполнює.
– Любим парастски домашнї роботи коло обисца, аж и рубац древа. Змирює ме вифарбйованє, а уживам и у абсолутно шицких ручних роботох. Знам штрикац, геклац и вишивац, лєм нє мам кеди за таке. Док покончим з роботу, док ше пошвецим фамелиї кельо треба, обисцу кельо сцигнєм, нє остава вельо часу. Наздавам ше же єдного дня будзе нагоди и за тото – гвари вона.
Ґлумецка екипа после премиєри “Обласни шпиталь”