Южна Корея – вельке место у шерцу

автор Л. Василєвич
482 Опатрене

Александра Русковски зоз Руского Керестура концом того року нащивела Южну Корею. Як спомина, то бул дарунок самей себе за закончени основни студиї, а и витворенє сна.

Южна Корея, лєбо Република Корея – держава на южней половки Корейского полуострова, на востоку Азиї. На корейским язику то глаши Деханминґук. Александра ище на студийох почала учиц корейски язик и интересовац ше за їх културу. Теди настало жаданє єдного дня нащивиц Южну Корею.

– За путованє сом ше длуго пририхтовала. Вельо сом виглєдовала на интернету, а даяки информациї сом знала и скорей, а мушим припознац же ми досц помогли и пайташе зоз Кореї. Пошла сом штредком септембра, а авионску карту и змесценє сом резервовала ище у фебруару. То ми бул єдини циль же бим шицки испити дала у першим, юнийским року и же би ми нє остало нїч за септембер – приповеда Александра.

ШМЕЛО ДО НОВИХ ДОЖИЦОХ

Путовала сом сама. На телефону сом мала шицки апликациї хтори би ми там могли требац. На мапи сом мала означени шицки места хтори сом сцела нащивиц. Наисце сом ше пририхтовала, од шицких потребних документох, та по найменши дробнїци, же як треба питац рахунок у дутяну. За Южну Корею нє треба виза, кед ше нє остава длужей од 90 днї. Мала сом нєприємну ситуацию зоз одказованьом лєта, алє вше єст даяки ситуациї на хтори нє можеме вплївовац. Першираз сом лєцела на авиону и єдино од того сом ше бала. Фамелия ме випровадзела, алє там ме нїхто нє дочекал, так же сом ше подробно пририхтовала як покончиц документи, як пременїц пенєж, як зоз аеродрому пойсц до змесценя, як ше знайсц зоз карточку же бим на телефону мала интернет итд. Гоч кельо думаме же зме порихтани – вше дацо вимкнє, алє треба буц змирени.

МЕТРОПОЛА

Главни варош Южней Кореї Сеул. Цала держава ма коло 50 милиони жительох, а у Сеулу жиє вецей як пиятина вкупного жительства. Сеул 16. найвекши варош на швеце.

– Сеул подзелєни на два часци, дзелї го рика Хан. Там вибудовани огромни будинки, а тиж и традицийни палати хтори маю вецей як 500 роки. Тота симбиоза дава єден окремни попатрунок и атмосферу у тим варошу бо, кед ше обиходза палати хтори маю прекрасну архитектуру и заградки – забудзеш же ши у такей метрополи. Мнє ше окреме пачело же маю вельо желєнїдла. Корея коло 70 одсто горйовита жем и коло Сеулу єст вецей як 10 гори. У Кореї обще познате же людзе, окреме старши ше шпацираю по тих горох. Там старши людзе випатраю барз здраво и активно – толкує Александра.

Як спомина, технолоґия у Южней Кореї на вельо висшим уровню як у Сербиї. То держава хтора шветови лидер у технолоґиї и иновацийох. Исную вецей од 500 вельки и розвити компаниї дзе медзи познатима Samsung, LG, Hyundai, Kia итд. Сеул ма єден зоз найрозвитших системох поджемного транспорту. Метро хтори ма вельо линиї, точни до секунди, вше чисти и ма барз напредну технолоґию. Тиж так и автобуси.

– То варош дзе розвита култура и дзе богата история. Сеул ма рижни сушедства т.є. конґломерат розличних часцох варошу хтори маю окремни будинки и архитектуру, микрокултуру, атракциї итд. Варош тиж познати по тим же є безпечни. Людзе нє маю страх од толвайох, кед ше дацо страци – вше ше найдзе, мож охабиц ствари на столє у кафичу и ресторану и пойсц до тоалету, нїхто их нє вежнє. Маю камери на каждим крочаю хтори им помагаю у отримованю шора – бешедує Александра.

АЛЄ СУ ЦАЛКОМ РОЗЛИЧНИ ОД НАС

– Там ше людзе барз розликую од наших, а поготов од цалого Балкану. Там култура и почитованє на високим уровню. Гиєрархия важна у Кореї. Роботнїки у предавальньох наисце барз приємни, шицки людзе зоз хторима сом була у даяким контакту були барз приємни. Кед ше путує до таких жемох, треба виглєдац дакус о култури же би ше их нє увредзело. У Кореї ше муши хасновац формални язик зоз нєпознатима и старшима од себе. Кед ше дацо дава – дава ше зоз двома руками, тиж и кед ше дацо бере. Там людзе почитую шор и нєписани правила як цо то стац у шоре у под’жемним метроу дзе ше нїхто нє ґура. На порушуюцих ґарадичох ше зоз єдного боку стої же би ше єден бок обезпечел людзом хтори понагляю. Людзе у явних превозкох цихо, же би нїкому нє завадзали. Мнє одвитовало же култура и почитованє других важна часц живота. Там людзе поцагнутши и фокусовани на свой живот и роботу, алє су вше порихтани помогнуц. Мушим припознац же ми їх таки способ живота баржей одвитує, од того у Сербиї – припознава Александра.

НЄЗВИЧАЙНОСЦИ И УПЕЧАТКИ

Од нашей собешеднїци дознаваме же Корейци окремну увагу пошвецую рециклованю, система наисце строга, алє ше єй шицки притримую.

– Рециклую шицко до каждей дробнїци и маю барз вельо катеґориї. Кажда амбалажа ма свойо место дзе ю мож одруциц. Амбалажу ше муши умиц, осушиц и аж потим руциц. По улїчкох нєт кошарки за шмеце, бо ше шмеце ноши дому умиц же би ше могло рецикловац. Пачел ми ше закон о забрани куреня на явних местох, нука итд. Куриц ше шме на одредзених означених местох хтори вонка, а хтори нє на автобусних станїцох и других, нащивених местох. Там ше слабо хаснує паперови пенєж. Углавним ше го хаснує на пияцох лєбо у ресторанох дзе робя старши людзе, а звичайно ше плаци шицко зоз карточку лєбо мобилним телефоном.

Змесценє єй було у Ґошивон хижи. То мала простория дзе єст кавч, столїк и карсцель, мали облачок и ридко у хторей и миниятурне купатило зоз потребнима стварами.

– Простор наисце мали, алє понеже сом 8 роки пребувала у студентским дому, нє було ми нєзвичайне. Там вельо драгше як у нас, алє вони маю и вельо векши заробок. Єдзенє драге, алє квалитетне и порциї вельки. Тото цо характеристичне за Корею же людзе углавним єдза у ресторанох. Баржей им ше виплаци єсц у ресторану як купиц щицки нєобходни продукти, алє овоци наисце драги, три-штири яблука коштаю коло тисяч нашо динари. Мнє ше пачело же ше зоз главним єдзеньом достава рискашу и часто квашену желєняву хтора ше служи як додаток ґу главному єдзеню. Рискаша и прилоги ше нє наплацую и мож их додавац. На початку сом мала трему, бо людзе углавним нє єдза сами, а и мушела сом научиц хасновац технолоґию як цо екрани за наручованє єдзеня дзе шицко пише по корейски – толкує Русковскова, та надпомина и же єй пребуванє у Кореї наисце помогло усовершиц тот язик.

ПУТОВАНЄ ЗБОГАЦУЄ ЧЛОВЕКА

Найкрасши хвильки ми були кед сом упознавала нових товаришох. Зоз нїма мам красни дожица и барз ми жаль же биваме так далєко, алє ше наздавам же шицки ознова увидзиме.  Жадам там ознова пойсц, алє на дакус длугши час. Таки путованя наисце обогаца чловека. То дацо цалком иншаке од нашого способу живота, култури… То доприноши позитивному менталному стану и отвера попатрунок на швет и живот – заключує Александра.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ