Пошли пре студиї, остали пре живот

автор Ан. Медєши
586 Опатрене

Златко Емедї, родом зоз Бачинцох, уж штернац роки жиє у Лозани у Швайцарскей. После законченого Факултету технїчних наукох у Новим Садзе Златко, як инжинєр автоматики и студент ґенерациї, 2009. року одлучує ше уписац на докторски студиї у Лозани. На студийох ше ґу ньому нєодлуга придружує и його тедишня дзивка, тераз уж супруга, Наташа, родом з Републики Сербскей, хтора о даскельо мешаци за нїм, тиж ше уписує на докторски студиї, алє з обласци информатики. Нєшка Емедїйово успишни у своїх роботох, а ище успишнєйши у улоги родичох троїх, прекрасних дзецох, Ленки (9), Иґорови (7), и Кости (4), а пофришко и штвартому дзецочку.

Златко до Швайцарскей пошол 2009. року зоз своїм пайташом з факултету, а вец ше ґу нїм придружели и їх тедишнї дзивки. Як амбициозни, вредни и млади студенти, гваря, нїч им нє було проблем, та анї студиї хтори, припознаваю, вообще нє були лєгки.

ДОКТОРСКИ СТУДИЇ МОЦНЄЙШИ И ПЛАЦЕНШИ У ШВАЙЦАРСКЕЙ

– Докторски студиї у Швайцарскей ше розликую од тих у Сербиї по тим же у Швайцарскей фокус на докторату и обявйованю роботох, док у Сербиї вельо часу одбера настава, та менєй часу остава за виглєдованя –  толкує Наташа, по серсбки, гоч  гвари, и руски цалком розуми.

– Друга тиж важна ствар, предлужує вона, же у Швайцарскей докторат барз добре плацени. Ми теди рочнє мали коло 50 000 евра бруто плацу.

После законченого докторату, Златко робел у єдней фирми за правенє прецизних машинох за инспекцию чипох, на позициї инженєра системи, а хвильково роби у фирми за правенє дронох на автопилоту.

– Перша робота по законченю студийох була солидна, алє нє така идеална за мнє. На тим месце сом бул пейц роки. Тераз сом уж штири роки на другей роботи, дзе правиме безпилотни лєтачки, односно дрони. У сущносци, мой роботни час од пол 9 до 18 зоз єдногодзинову павзу за полудзенок, а роботна нєдзеля нам коло 42,5 годзини. Понеже я робел у релативно малих фирмох, нє бул ми приоритет напредовац у фирми, алє кед сце у векшей фирми и кед сце амбициозни мож лєгко напредовац – приповеда Златко.

Наташа, з другого боку, после двох рокох одлучела напущиц студиї и такой нашла роботу. Перше як консултант, потим и як менаджер проєктох, а хвильково роби за єдну компанию хтора ше вола „Migros onlineˮ.

– Мала сом щесца же сом такой нашла роботу. Перше сом робела як консултант у єдней ИТ фирми, а потим сом почала робиц за єдну телекомуникацийну компанию „Оранжˮ, хтора єдна од водзацих компанийох у тей обласци. Там сом робела на позициї менаджера проєктох. Гоч велька компания у питаню, робота нє була анї барз стресна, анї напорна. Вше сом якош мала щесца з роботами. Докторат бул вельо стреснєйши як робиц у гоч хторей фирми. Колектив тиж бул барз добри. На роботи сом упознала велїх людзох з хторима сом и нєшка у контакту. Но, у медзичаше сом даскельо раз пременєла роботу – приповеда Наташа.

Пришли пре докторат, а остали пре систему хтора, як гваря, барз добре функционує. Пре систему хтора щици своїх гражданох, прето же приповедки о войни нє завадзаю каждодньовосци, и же шветова криза и пороснуце ценох на ґлобалним уровню нє виволую панїчни страх. Аж цо вецей, додаваю Емедїйово, гоч и там цени пошли горе, держава заш лєм одреаґовала и прицисла супермаркети же би цени нє дзвигали, голєм на прейґ ноци.

– Я од тих хтори нїґда нє пошли зоз Сербиї занавше, лєм нїґда нє знам кеди ше врацим – франтує Златко и предлужує…

– Предносц живота у Швайцарскей тота же наисце постої система хтора добре функционує. Дакеди франтуєме же кед бизме ше врацели до Сербиї, вироятно би нас такой шлїдуюцого дня окрадли бо бизме забули замкнуц обисце. Но, з другого боку, тота иста система досц риґидна, та вец и людзе таки. У пракси то випатра так же ше нашо людзе звичайно дружа з нашима, або зоз другима странцами, бо иншак похопюю живот. Флексибилнєйши зме, нє таке нам важне же би шицко було по правилу. Звучи як клише кед ше пове „жимно алє стандардˮ, алє у принципу тo так. Хиби ту опущеносци, емоциї, людзе резервованши, гоч нє шицки, алє просто така култура. Нам з нашу отвореносцу то нє цалком одвитує – гвари Златко и додава꞉

– Тиж, можем повесц же зме нє одушевени анї зоз тим як функционує школска система. Добри бок же ше у школох нє форсира повторйованє и репродукция наученого, цо думам же окреме тераз у сучасним швеце безсмислове, алє з другого боку, думаме же ґарадича досц нїзко поставена. Думам же циль швайцарских школох же би од дзецка вицагли просек, алє ше нє фокусирую на дзеци хтори би могли вельо  вецей. Таким дзецом  у школи дакус допито. Но, без огляду на шицко, думам же би за шицких младих було барз добре кед би голєм даскельо роки жили и робели у даєдним розвитим и богатим дружтве. На тот способ би научели цошка нове, дакус би и заробели, алє би и видзели як функционує дружтво у хторим политичаре служа на правди народу. Исто так думам же би з тим искуством потим було добре врациц ше до Сербиї и пробовац тото шицко применїц у нашим дружтве. Кед бизме мали надосц таки приклади, було би векша нагода  наисце дацо пременїц – констатує наш собешеднїк.

ЯЗИК УЧА ПРЕЙҐ РУСКИХ ШПИВАНКОХ

Емедїйово зоз дзецми дома бешедую по сербски, док у школи дзеци бешедую по французки. Єст людзох, гваря вони, хтори думаю же дзецом помогню кед з нїма буду дома бешедовац лєм по французки, медзитим, вони нє роздумую так.

– З єдного боку, нє думам же дзецом  проблем тото же дома бешедуєме по сербски, а з другого боку, най ше нє циґанїме, чежко же би им я могол помогнуц коло франзуского. Скорей будзе обратно – франтує Златко, хтори студиї у Швайцарскей закончел на анґлийским язику, а французки учел кед уж робел.

А кед слово о нашим руским язику, їх дзеци, нажаль, нє мали нагоду бешедовац по руски, понеже як гвари Златко, и сам роками нє хаснує тот язик, та велї слова позабувал. Но, одлучно наглашує, ма у плану же би то бул його, як гвари, „мали проєктˮ.

– Понеже найстарше дзивче, Ленка, барз люби музику, руски язик зме з ню почали учиц праве так, прейґ музики. Глєдали зме даяки шпиванки по Ют’юбу, и дзекуюци Ют’юб каналу „Makovcanjˮ на хторим поставени шицки писнї, так зме почали слухац руски писнї. Ленка окреме люби послухац – Кристину Афич, Мирослава Малацку, Саню Дивлякович, Марину Роман, Мирослава Папа, Дорину Михняк, та гоч нє розуми шицко, може шпивац гоч хтори писнї по руски – приповеда єй оцец и за конєц спомина Ленков наступ у Швайцарскей.  На тим наступе, облєчена до руского народного облєчива, а хторе єй направела Златкова шестринїца Весна Бучко зоз Бачинцох, Ленка публики одшпивала, анї менєй анї вецей, алє руску еверґрин шпиванку „Червена ружа троякаˮ.

‒ Понеже Ленка, окрем же люби шпивац, грає и на кларинету, участвовала на єдним вельконоцним концерту хтори отримани прешлого року у єдним меншим месце при Лозани. Я ю теди провадзел тиж на кларинету, а вон одшпивала писню „Червена ружа троякаˮ. Бул то наисце окремни момент – поцешено закончує єй оцец.

ЗЛАТКОВО РУСКИ КОРЕНЇ

Златкова мац Невена Рускиня, зоз Бачинцох, дзивоцке презвиско єй Вольчко, а мац єй Папуґова. Златков оцец зоз Славониї, и обидвойо родичи му зоз мишаних малженствох, Горватох и Українцох/Руснацох, та прето нє бешедує по руски. Златко руски язик, попри тим же учел у основней школи на дополнююцих годзинох при учительох Мирослава Бульчика и Ясни Семановей, як гвари, научел и дзекуюци тому же вельо слухал руску бешеду своєй баби, мацери и блїзшей родзини по тим боку.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ