Точна дияґноза найважнєйша

автор Л. Вереш
202 Опатрене

Од  вибраного дохтора ше нє треба обавац, вон найлєпше позна пациєнта, зна го посовитовац и унапрямиц там дзе треба

У швеце медицини дохторе общей медицини ,,нєзаменлїви слуп’’ здравственей защити. Їх улога барз значна у широким медицинским спектре, починаюци од превенциї и дияґностики, та по лїченє. Дохторе общей медицини найчастейше перши хтори маю дотик з пациєнтом, зоз здравствену систему, чия фаховосц и пошвеценосц ключна же би ше очувало и унапредзело здравє. Єдна з нїх и др Блаженка Сеґеди Свркота, дохторка общей медицини.

Дохторка  роби у Доме здравя Нови Сад, у служби медицини роботи, у амбуланти хтора ше находзи у Сербским народним театру. Народзена  є у Дюрдьове, дзе закончела и Основну школу ,,Йован Йованович Змай”. Школованє єй остало у красним паметаню, а гвари, уж теди могло обачиц же єй велька любов – природни науки, гоч баржей ,,нагинала’’ ґу биолоґиї и хемиї.

– Паметам же зме у осмей класи на биолоґиї учели о чловекови, и праве тота обласц ме найбаржей заинтересовала. Барз ме прицаговала анатомия шерца и любела сом вельо читац о тей теми, нє лєм з учебнїка, вельо вецей з енциклопедийох у хторих шицко детальнєйше описане и илустроване. З другого боку, наисце сом любела годзини хемиї, алє сом теди ище вше нє знала цо бим любела робиц єдного дня, та сом на концу основней школи одлучела же ше упишем до Ґимназиї ,,Йован Йованович Змай” у Новим Садзе, на Природно-математични напрям – приповеда дохторка Блаженка и предлужує бешедовац о тим як випатрали єй штредньошколски днї.

– Аж у трецим року сом знала же бим ше любела уписац на Медицински факултет, бо ме и у ґимназиї интересовала биолоґия. Вше сом якош волєла учио о ґенетики, як, поведзме, о рошлїнох и животиньох. Барз ме интересовал чловек, його анатомия и физиолоґия. И кед тоти штири роки у ґимназиї, такповесц, прелєтли,  уписала сом ше на Медицински факултет у Новим Садзе. Нє можем повесц же ми на студийох було чежко, окреме на першим року, понеже ше теди учело лєм общи предмети, вшелїяк, и тото цо сом любела, а то були  биолоґия и хемия – приповеда наша собешеднїца.

Найдлужей робела у Дюрдьове

По законченю студийох, дохторки Блаженки перше роботне место було у Доме здравя у Кули. Рок робела у амбуланти у Сивцу, а потим прешла до Дома здравя Жабель, односно, єденац роки робела у амбуланти у Дюрдьове. Пред пейцома роками почала робиц у Доме здравя Нови Сад, дзе по нєшка робела у вецей амбулантох.

– Кед слово о специялизациї, нє мала сом щесца уписац ше на ню. Док сом робела у Доме здравя у Жаблю, хтори менши, нє було потреби за специялизациями, та сом о дальшим унапрямованю нє так часто роздумовала. Тераз думам же уж, можебуц, и позно за специялизацию, алє сом тото жадала, и обчековала сом же ше ми уда. Нє пошла сом по тей драги, гоч, провадзим и знам же и тераз, ту, у Доме здравя у Новим Садзе, з часу на час розписани специялизациї, медзитим, по тераз нє було тото цо ми одвитовало. Вец сом постала мац, мам мале дзецко, та ше обавам чи ми то у тей хвильки нєобходне – гвари др Блаженка Сеґеди Свркота.

Дохторка гвари же єй робота у городскей амбуланти нє нательо динамична, як цо то було док робела у амбуланти на валалє. Одкеди роби у меншей амбуланти до хторей приходза заняти у Сербским народним театре, пензионерох и дзепоєдних пациєнтох хтори жию блїзко при амбуланти, углавним барз добре позна и напредок зна пре хтору причину приходза ґу нєй.

– Тераз ше препатрунки заказую, та углавним знам же чи пациєнт приходзи пре лїки, чи пре даяки упути, з єдним словим – знам цо ме чека. А кед сом ишла на роботу у Дюрдьове, нє знала сом цо ме чека. Там було рижни случаї, та и таке цо нєзвичайне и нєкаждодньове. З єдного боку то добре, швидше преходзел роботни час, бо сом ишла на терен, а дакеди требало и нагло одреаґовац. Препатрала сом и дзеци, а ту дзе нєшка робим ситуация цалком иншака – приповеда дохторка и предлужує.

– Пациєнти нам ше явяю на препатрунки, найчастейше, пре акутни респираторни инфекциї. То було актуалне, понеже вжиме нє було барз жимно, ґрипа ше розширела, и вообще було вельо акутни респираторни инфекциї горнього респираторного тракту. Нажаль, найвецей маме пациєнтох хорих од диябетесу, односно цукровей хороти, и гипертоничарох, алє и таких хтори маю пременки на скори. И ту ше случи же маме даяку наглу интервенцию дзе нє мож чекац, алє то, заш лєм, у одношеню на валал нє так часто – толкує наша собешеднїца.

Найвекше виволанє

По дохторкових словох, найвекше виволанє з хторим ше дохтор общей медицини може стретнуц то поставиц праву дияґнозу, и то цо скорей. Як нам гварела, вше мож пойсц и по другей драги, алє кед ше нє роздумує як треба, може ше случиц же прейдзе одредзени час, а за даєдних пациєнтох праве час найвекши нєприятель. Кед ше постави, да добру дияґнозу, аж теди мож почац зоз адекватним лїченьом.

Ученє за гоч хторого дохтора, лїкара, нє престава кед закончи ше факултет. Дохтор ше вше муши учиц и усовершовац у своєй роботи. Дохторка Свркота ше едукує и усовершує на рижних семинарох.

– Пред мешацом сом була на Едукативним сходзе на хторим була тема ,,Хронїчна шерцова и покруткова инсуфициєнция”, а найчастейше ходзим на семинари на хторих ше учи о хоротох з хторима ше я найбаржей стретам у своєй пракси. Ту, у новосадским Доме здравя, маме барз часто фахово преподаваня и едукациї. Окрем того, информуєм ше и од сотруднїкох зоз фармацеутских хижох.

У нашей роботи континуована едукация, хтора барз значна за дохторох, алє думам же би могла буц и дакус интензивнєйша. Но, наисце ю добре обдумали, цо и найважнєйше. Шицки тоти усовершованя и едукациї хтори маме, барз нам помагаю у роботи. Шицко напредує, зявели ше нови методи лїченя, нови лїки, та нам шицки тоти нови информациї нєобходни – визначела дохторка Блаженка Сеґеди Свркота.

На самим концу нашей розгварки, дохторка совитує же би кажде голєм раз рочно ишол на препатрунок, односно преверел основни параметри як цо то крев. Надпомла и тото же би ше пациєнти нє требали обавац од вибраного дохтора, понеже вон позна пациєнта и найлєпше зна як го посовитовац, лєбо унапрямиц даґдзе далєй.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ