Млада дохторка Ана Варґа зоз Вербасу, уж ма за собу дзешецрочне искуство у лїкарскей пракси, а тераз є при самим концу специялистичних студийох ґинеколоґиї и акушерства. Як гвари, тераз аж почина од верху лядового брегу едукацийох и усовершованьох. Алє, за племенїти циль хтори ю водзи, намага ше постарчиц и професийни обовязки и животни, фамелийни, каждодньово.
Дохторка Ана Варґова, дзивоцке Тамаш, родом зоз Вербасу, а там и жиє уж зоз свою власну фамелию. На питанє прецо вибрала праве тоту професию, по нашим, нє лєгку и барз одвичательну, алє и окреме гуману, одвитовала.
– Ище у основней школи сом знала же бим любела буц дохторка и то тота котра будзе помагац же би нови живот пришол на швет. Прешвечена сом же то нє лєм ремесло, алє, насампредз, поволанє з котрим ше помага людзом. Гевтим котрим найважнєйша помоц то мацери, жени и дзеци. То и сама сущносц ґинеколоґиї и акушерства як специялизациї, котрeй циль бориц ше за здраву жену. А здрава жена и мац слуп здравей фамелиї, так же ту думаме и на жену як дзивку, як мацер, як бабу, на кажди период єй живота. То значи старац ше о здравю жени нє лєм док чека дзецко, алє од першого дня до старосци, прето же єст хороти котри ше зявюю у рижних фазох живота жени, даєдни у младосци, други заш у репродуктивним чаше, а вец и у постменопаузи – толкує др Ана.
Ґинеколоґ асоцияция на пород женох, алє по словох нашей собешеднїци робота ґинеколоґа облапя здравє каждого животного периоду жени. И як гвари, помагац най ше принєше на швет нови живот, як и здраве дзецочко и здрава мац то им найвекша радосц и циль їх роботи, а радосц и фамелиї и цалей заєднїци.
Длуга драга ученя
Же би ше дошло до витвореня того наисце гуманого и одвичательного поволаня, потребни вельки труд през велї роки ученя и усовершованя. Др Ана ше после Основней школи уписала до Штреднєй медицинскей школи у Новим Садзе на Ґинеколоґийно-акушерски напрям, 2004. року. Потим положела приємни испит и уписала ше на Медицински факултет 2007. року, тиж у Новим Садзе. Дипломовала 2013. у юнию, а 2014. року, после приправнїцкого стажу положела державни испит, достала лиценцу, а у маю истого року и стаємну роботу. Одтеди прешло точно 10 роки.
– Робела сом у Доме здравя у Вербаше и за тоти роки прешла през шицки його амбуланти общей пракси у шицких општинских местох, вшадзи дзе требало. Чекала сом шейсц роки же би була розписана специялизация, и тераз мам статус специялизанта на 4. року специялизациї зоз ґинеколоґиї и акушерства на Медицинским факултету у Новим Садзе. Тераз мам вельо учиц, бо рихтам специялистични испит. Потим ше почнє витворйовац идея хтора ме водзела ґу тому цилю, а час укаже чи сом мала право. Алє, дефинитивно єст потреби за тим напрямом и аж тераз док положим специялистични испит, рушим од верху лядового брега учиц, бо шлїдзи далєй едукация, усовершованя итд., и то вец початок правого ученя у пракси – заключела наша собешеднїца.
Ґинеколоґийни препатрунок потребни у каждим периодзе
Попри специялизациї, др Варґова ше даскельо остатнї роки прилапела буц и у Совиту за здравє Општини Вербас, котрому є предсидателька, а циль Совиту превентивне старанє о здравю жительства и унапредзенє здравя. И праве о превентивним стараню у обласци котру специялизує опитали зме ше цо ту найважнєйше.
– И у репродуктивним здравю жени як и у каждим здравственим сеґменту найважнєйша превентива. У Сербиї ше од 2008. року роби по Националним водзачу скрининґ препатрунки за рак гарлочка плоднїци як превенция за вчасне одкриванє и зоперанє инвазивних фазох хороти. Корона застановела тоту праксу, алє ше руша ознова од того. А предвидзени превентивни препатрунки дзивкох и женох од 26 по 65 роки живота и то по поволанки. Но, порядни ґинеколоґийни препатрунки при дзивкох треба почац у перших трох рокох од початку сексуалней активносци, найпознєйше од 21. року – толкує Варґова.
По єй словох, нажаль, звекшани малиґнитет и на женских репродуктивних орґанох. Найчастейши карцином ендометриюма тє. шлїжацей скорочки плоднїци одн. матернїци, бо го чежше одкриц як карцином гарлочка матернїци, бо ту заш лєм кельо тельо функционую скриниґ препатрунки, и векшина ходзи на нїх. Препатрунок подрозумює и папа-тест котри єдноставни, ефиксни, а нє болї.
–Карцином ендометриюму частейши у менопаузи, и кед же жени думаю же мали остатню менструацию и же вецей нє муша ходзиц до ґинеколоґа, то погришне. Обовязно треба раз рочно пойсц ше препатриц, а нє дочекац кед ше уж зяви кирвавенє. А и теди кед почнє, нє треба анї тото занєдзбац, бо то перши найчастейши симптом котри вилїчиви у першим стадиюму, лєм кед ше почнє на час. Шицки други карциноми барз нєприємни за жени, а поготов кед ше дацо обачи, нє треба ше ганьбиц алє пойсц до дохтора, бо тоти симптоми помоц же би ше одкрило причину – потолковала др Ана Варґова.
Дохторка з уметнїцкима притоками
Др Ана Варґа у рускей явносци присутна и як поетеса за дзеци. Гвари же єй то мила активносц у шлєбодним чаше. И накадзи го ознова найдзе, инспирациї нє хиби. Писньочки обявйовала у часопису за дзеци „Заградка”, а першу кнїжку „Чом чомка нє ма уха” обявела у НВУ ,,Руске слово’’ 2013. року. У кнїжки писньочки за наймладши дзеци, алє и Аново рисунки зоз хторима кнїжка илустрована. Tеди ище студирала, та и фахово роботи обявйовала у часопису Медицинского факултету „Вирус”.
Ана з ище двома авторками заступена зоз свою приповедочку у стихох „Крокодил” у сликовнїци за дзеци „Карусел” котру тиж обявело НВУ „Руске слово” и Завод за културу войводянских Руснацох 2021. року.
Нє лєгко шицко постарчиц
Попри професийного анґажованя др Ана ма и свою фамелию, супруга Мирослава и седемиполрочну Катарину и трииполрочного Алексея. Питали зме ше єй як шицко постарчи.
– Нє лєгко и одходзиц до Нового Саду, и до оводи, и дома увариц и попораїц, и препровадзиц час з дзецми, и робиц домашнї задатки… Нє знам як то посцигуєм, алє мам вельку помоц од супруга, родичох, шицки помагаю. И часто думам чи жена у тим виполнєта, чи страцена. Но, таки нєшка животни стил – покус франтовлїво заключела др Ана.