Батогаше и заряше (II)

автор С. Фейса
170 Опатрене

Скоро осемнац роки виходзели „Руски новини”, и цали тот период Дюра Латяк подзелєл на три фази, кед ше их друковало у Новим Садзе, Дякове а потим у Руским Керестуре. Осемнац роки нє прешли без бриґох, пре мали тираж, финансиї, пожнєнє з друкованьом.., и на концу пре опозицию хтору РНПД мало ище пред тим як вишло перше число „Руских новинох”.

Ушорйовацка политика „Руских новинох” була така же спочатку наведзене же Руске Народне Просвитне Дружтво (РНПД), власнїк новинох, но познєйше, кед новини виходзели у Дякове, писало же новини видава Михайло Фирак. Дюра Латяк о тим писал на даскельо заводи, прешвечени же по релиґийних написох видно же РНПД  затримало свой уплїв на новини и же тота оддалєносц Редакциї од шедзиска РНПД-а и териториї з векшу концентрацию припаднїкох рускей националней заєднїци, примушели редакцию баржей ше опрец на духовну часц и подобни файти написох, бо ше число дописовательох з валалох значно зменшало.

Опозиция

Период информованя медзи двома войнами значни ище по єдним. Нє виходзели теди лєм „Руски новини”, алє РНПД мало и свою опозицию, меншу ґрупу интелектуалцох хтори 1933. року у Старим Вербаше основали Културно­просвитни союз югославянских Русинох, КПСЮР (познєйше Културно-национални союз югославянских Русинох, КНСЮР). Вони од 1934. року почали видавац свойо новини перше под назву „Заря“ (прето членох тей асоцияциї людзе популарно наволовали заряше), вец под назву „Русска правда“, два числа,  и, конєчно, под назву „Русска заря“ од 20. септембра 1936. по 6. април 1941. року.

А почало з батогашами.

Упорище було у Коцуре

– Кед 1919. року основане РНПД, гоч ище нє було „Руски новини”, воно уж достало свою опозицию. Дохтор Александер Сакач, тримам же вон з Дюрдьова, алє по походзеню з Коцура, студирал медицину у Одеси, и там ше залюбел до Русиянки, дохторки. А же би ше з ню могол повинчац, вон мушел прейсц на православє. Як интелектуалєц, знал як настали унияти, и кед пришол зоз жену ту, (у Дюрдьове робели), та вон о своїм, а и трошку Коцурцох, водзел акцию. Його оцец, авантуриста бул у Америки, там постал „древени” филозоф, и од православцох цошка научел, та з помоцу Коцурцох, Стрибера, предсидателя коцурскей секциї и велїх других, ґрупа тих людзох наволана заряше, по новинох „Заря” – здогадує Латяк.

Врацаме ше на початок 1922. року кед з друку виходзи „Руски батог”, а по назви тей публикациї на штирох бокох, єй прихильнїки и процивнїки РНПД-а у народзе наволани батогаше. Под тима штирома боками подписани лєм два мена, Мойсей Мудри и Александер Сакачов. То була своєродна перша опозиция процив униятскей церкви, алє прикрито.

– Сакач з помоцу коцурскей ґрупи своїх прихильнїкох видруковал єден формат новинох котри ше волал „Коцурски батог”. То була  тота опозиция хтора нє сцела же би грекокатолїцка церква водзела националнии културни живот Руснацох, алє же би ше секуларно руководзело з културу, просвиту и образованьом. И нє лєм тото, вони були за то же би ше шицки Руснаци требали врациц на свою православну виру и тото форсирали. З часом у Коцуре коло 50 фамелиї прешли на православє, та на Вельким шоре, нєдалєко при Штоку ґу Вербасу купели порту за церкву. То була проста хижа, аж и древену дзвонїцу там поставели, но то уж було познєйше, дзешка аж 1936-37 року.

Алє кед вишол „Руски батог”, паноцове ше почувствовали загрожени, окреме же ше поропаґовало врацанє на православє, а надпоминам, РНПД основали преважно священїки ґу хторим ше приключели интелектуалци. У „Батогу” писало же вони нє маю нїч процив вири, алє нє сцу же би паноцове водзели културу. Процив батогашох ше водзела, най так повем, явна дебата, а понеже ище теди нє вишли „Руски новини”, та ше обично нашо людзе после служби нє розиходзели, алє оставали у церковней порти. Коцур бул главне упорище прето же там Сакачци дїйствовали, и там мали найвекшу потримовку. А кед „Руски новини” почали виходзиц 1924. року, нїч ше нє писало процив опозициї.

Полемики и нєскладаня

У априлу 1934. року з друку вишло перше число новинох под назву „Заря”, хтора як спомнуте, три раз меняла свою назву. Перши редактор „Зарї” бул др Милутин Ґубаш,  други др Янко Шарик, потим Николай Д. Олеар и кед новини достали свою конєчну назву „Русска заря”, єй главни и одвичательни редактор бул Евґений М. Кочиш. Авторе ше служели зоз сербску кирилку, пошвидко прилапели староруску азбуку присподобену ґу нашому язику и гоч декларативно нє були процив грекокатолїцкей вири, зоз написох у новинох могло обачиц симпатиї ґу православю. Полемики медзи „Зарю” и „Рускима новинами” було, а по словох нашого собешеднїка, вельо вецей з боку „Зарї”.

– Кулминовало аж 1937. року. Батогаше почали явно нападац паноцох Горватох же Горвати Руснацом водза политику. Ту ше нашол дюрдьовски парох М. Боїч зоз Жумберку, грекокатолїк, хтори бул увредзени, а ґу ньому приставали шицки просвиташе. И вон перши написал и обявел статю, а бул способни за писанє, та писал и у сербских новинох и вшадзи  бранєл Руснацох. А зоз тим бранєл и себе.

Кед Боїч написал же цо сцу батогаше, вон их нє лєм нападнул, алє и описал же хто то тоти людзе. Нападнул и єдного богослова котри ше школовал  у Заґребе, а бул то Янко Виславски, грекокатолїк. Там бул на богословиї, алє сцел пойсц до Львова и пре цошка нє бул прияти. Нагнївани, явел ше нашому владикови, аж и гварел же кед нє може пойсц, та ше враци на православє. То и зробел, и як нєдоученого и нєдошколованого владика Ириней Протич новосадски го пошвецел за православного священїка и додзелєл му нєпостояцу парохию же би себе назберал вирнїкох. Помогнул му, дал му пенєжи най видава церковни новини за Руснацох – „Православни вистник”. Нє знам кельо числа вишли, алє два раз мешачно мали виходзиц. Вон ше закладал за тото же би грекокатолїки преходзели на православє, а у „Руских новинох” обявене же яки резултат посцигнул, же ма 47 вирнїкох у Коцуре, 30 у Вербаше итд… Е тераз тот Янко Виславски, поогваряни, пише же паноцец Боїч циґанї… и так далєй… и так далєй…

Кед Йовґен Кочиш превжал „Русску зарю” як одвичательни редактор 1937. року, вон бул теди вельки русофил и то бул период кед ше у „Русскей зарї” почали зявйовац просовєтски написи, котри були, най так повем, прокомунистични, зоз симпатию ґу Русиї. Єдни новини цензура забранєла, но нїхто нє осудзени пре тото цо писало, а писмо и правопис врацени на русийски – гвари Дюра Латяк.

Шицко тото мож подцагнуц под „Русску зарю”, опозицию „Руским новином”. Та, заш лєм, нє длуго ше з ню полемизовало, лєм по тамаль док нє почувствована опасносц. Кед просвиташе  видзели же ше заряше почали осиповац, почали их иґноровац.

На фронту, Друга шветова война уж бовчала.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ