До Керестура 1855. року на место главного учителя приходзи Петро Кузмяк. Вон ше народзел 1816. року у валалє Фольварк, нєшкайши Страняни, у восточней Словацкей. Основну школу закончел у Фольварку, а штредню у Подолинцу и Дебрецину. У Ужгородзе бул на педаґоґийних курсох, та пре тот факт Кузмяка тримаме за першого учителя медзи бачванско-сримскима Руснацами хтори мал учительске образованє
Друга половка дзеветнастого столїтия принєсла рижни пременки нє лєм у образовней системи, алє и у державним ушореню на просторе дзе жили Руснаци. После револуцийних 1848. и 1849. року, приходзи период хтори тирвал длужей як децению и хтори бул познати под назву Бахов абсолутизем, по тедишньому министрови нукашнїх дїлох Австриї Александрови Бахови. То бул период ґерманизациї державних службох, алє з другого боку, народни конфесийни школи остали без пременкох. После политичней борби хтора ше одбула шейдзешатих рокох, зоз Австро-Угорску догварку зоз 1867. року Мадяре достали вельо векшу учасц у власци як цо ю по теди мали и у угорскей часци Габзбурґскей монархиї почали запровадзовац политику мадяризациї скоро шицких апектох дружтва, та и образованя.
ПРИХОД ПЕТРА КУЗМЯКА
Пред тим, на половки дзеветнастого столїтия у Керестуре як учителє службовали перше богослове Янко Санич и Андрий Лабош, а потим и ремеселнїк Петро Поляк. Поляк у Керестуре службовал од 1853. по 1862. рок. У медзичаше, 1855. року, до Керестура на место главного учителя приходзи Петро Кузмяк. Вон ше народзел 1816. року у валалє Фольварк, нєшкайши Страняни, у восточней Словацкей. Основну школу закончел у Фольварку, а штредню у Подолинцу и Дебрецину. У Ужгородзе бул на педаґоґийних курсох, та пре тот факт Кузмяка тримаме за першого учителя медзи бачванско-сримскима Руснацами хтори мал учительске образованє. Тото цо нам зоз жридлох познате у вязи зоз Кузмяковим животом у Керестуре одноши ше на його материялни стан. На вецей заводи ше поносовал Крижевскому владичеству на свою подлу финансийну ситуацию и факт же мушел витримовац єденацецеро дзеци. Прето 1870. року глєдал же би бул пошвецени за священїка, алє му тото жаданє нє було зисцене. После Петра Поляка, як помоцни учитель ше спомина Антоний Сакач младши, син керестурского дзияка Антония Сакача. По Сакачовей шмерци 1874. року, за учителя меновани Михайло Джуня. З того року походзи и податок о тим же школски будинок ма два учальнї и же ше ище два учальнї будовало у тим моменту.
ГАШЕНЄ КОНФЕСИЙНИХ ШКОЛОХ
Зоз школским законом зоз 1879. року Угорска влада почина процес елиминованя народних конфесийних школох и уводзеня державних. То велїм локалним заєднїцом було барз прицагуюце прето же у случаю уводзеня державней школи, держава обецовала преберанє финансованя школи. Медзитим, у случаю прилапйованя державней школи мушело ше прилапиц и державни язик, у тим случаю мадярски. После рижних проблемох зоз плаценьом учительох, керестурска општина 1888. року школу претворела до комуналней, т.є. општинскей, зоз чим уплїв церкви на школу значно зменшани. Тот крочай представял драгу до подержавеня керестурскей школи. Од конца осемдзешатих по конєц дзеведзешатих рокох дзеветнастого столїтия як учителє у Керестуре робели Петро и Александер Кузмяк, Осиф Ґубаш, Василь Каменца, Микола Будински, Михайло Лїкар, Александер Кот, Михайло Врабель, Емилиян Ґубаш, Антал Терек, Дюра Манойла, алє и Павла Джуня, дзивка учителя Михайла Джунї, познєйше одата за Михайла Врабеля, учителя и националного и културного дїяча. Вона зазначена як перша жена на учительскей позициї у Керестуре. У тим периодзе исновали два школски будинки – єден на Вельким и єден на Маковским шоре. У комуналней школи ше помали почало уводзиц и мадярски язик як наставни.
Дня 1. септембра 1899. року керестурска школа почала робиц як державна. У периодзе по початок Першей шветовей войни у нєй робели числени учителє, од хторих велї пришли з Горнїци, медзи хторима найпознатши були Михайло Поливка и Константин Петриґала, вецка школовани учителє народзени на тих просторох, як Осиф Фа, Янко Шандор и Наталия Джуня, алє и учителє мадярскей народносци хтори нє знали руски язик. Настава у державней школи ше отримовала на мадярским язику, и гоч було обецане же ше наставу будзе отримовац и по руски, тото було запровадзоване досц нєпоряднє. У тим периодзе ше почало орґанизовац и наставу за дзеци зоз салашох, а учителє були Михал Винаї и Микола Джуджар на Билей и Лукач Винаї на Валийовей ґу Лалитю. Пред Першу шветову войну, держава збудовала школски обєкт на Билей. У самим валалє нови школски будинки тиж були збудовани у тим периодзе. Перши бул збудовани 1905, а други, познатши у народзе як Замок, 1913. року. Треба спомнуц же 1902. року у Керестуре основана и овода, о чим уж було писане у „Руским слове” влонї з нагоди 120-рочного ювилея.
РУСКЕ УПОРИЩЕ У КОЦУРЕ
За розлику од Керестура, руска школа у Коцуре аж по 1921. рок остала конфесийна. Найзначнєйши подїї у другей половки дзеветнастого вику за историю коцурского школства вшелїяк вибудови школских будинкох 1861. на месце старей школи и 1886. року прейґ драги од церковней соборнїци дзе ше нєшка находзи Месна заєднїца, а треци будинок збудовани 1905. року нєдалєко од церкви, обок при Чобановей карчми. У руху одупераня мадяризациї рускей школи у Коцуре найзначнєйшу улогу мали братняци Микола и Емилиян Ґубаш, коцурски учителє, а у тим периодзе исту тоту длужносц окончовали и оцец Емилияна Ґубаша Михайло, Василь Коцаков, Милутин Лабош, Михайло Стрибер, Александер Сакмари, Єлена Чижмар, Микола Будински, Юлиян Манойла и други.
Друга конфесийна школа медзи Руснацами у Бачкей хтора обстала по конєц Першей шветовей войни була тота у Новим Садзе. Вона зоз роботу почала 19. новембра 1863. року, а перши учитель бул Петро Поляк, хтори служел ту по 1895. рок, зоз прерву од 1866. по 1874. рок кед ту бул квалификовани учитель Михайло Джуня, а Поляк бул на позициї старателя школи. Од 1895. року учитель у Новим Садзе бул Михайло Врабель. То бул период нїзкого уровня школярского присуства на настави, як и зраженя учителя з парохом Йованом Храниловичом пре финансийни питаня. После нього од 1898. по 1912. рок, як учитель у Новим Садзе службовал Емилиян Ґубаш, а теди збудовани и школски будинок у хторим ше нєшка находзи Руски културни центер.
Податок о снованю рускей конфесийней школи у Старим Вербаше нє маме. Познате же по 1889. рок функцию учителя окончовал грекокатолїцки парох. Од 1890. по 1893. рок учитель бул Михайло Врабель, алє вон пре зраженє з парохом Михайлом Серґейом Трбоєвичом напущел тото место. Податки о снованю школи у Дюрдьове маме зоз 1880. року, а перши учитель бул Дюра Кираль. Домашнє сербске жительство спочатку було процив снованя рускей школи и указало значне одуперанє. Од 1884. школа постала державна, а учитель постал Антал Терек. Познєйше на тим месце були, Янко Левдар, Александер Кот, Дєрдь Сас, Емил Шестай, Ференц Врана, Петро Михальовски, Михайло Лїкар, Феброния Ґубаш-Еперт, Франя Еперт, Ирина и Юлия Будински и други.
У Сриме тиж исновали руски школи. Податки о шидянскей школи досц скромни. Познате же школски будинок бул у досц подлим стану, а же учителє пейдзешатих и шейдзешатих рокох були Михайло Сабадош и Янко Яким. У Бачинцох 1861. року за дочасового учителя бул вибрани Михал Сивч старши и теди до школи ходзели 20 дзеци. Концом дзеветнастого вику Руснаци нє мали свою школу, алє у заєднїцкей народней школи як учителє робели и Руснаци Янко Салонски и Янко Майхер, хтори бул у єдним моменту и директор.
ПЕТРОВЦИ И МИКЛОШЕВЦИ
Перши руски учитель у Петровцох бул Дюра Мудри од 1849. року. Познєйше у петровскей школи служели Дюра Штефанчик и Петро Кочиш. У Миклошевцох ше перши податки о школи споминаю 1857. року кед там учитель бул селян Михайло Гайнал. Познєйши учителє у Миклошевцох були Петро Колєсар, Емилиян Яким, Рудолф Петрущак, Єлка Ґубаш, Петро Смичиклас, Даница Лабош и Йоаким Костелник. Школски будинки були збудовани 1886. и 1904. року.
(Предлужи ше)