История и людзе медзи рамиками

автор Вл. Дїтко
350 Опатрене

Кед дахто напише гоч лєм єдну кнїжку, заслужує же би ше го похвалєло. Но, кед на тим нє станє и напише вецей кнїжки, то уж цошка цо заслужує вецей од звичайней похвали. Праве таки Станислав Ступавски, пензионер зоз Шиду, хтори свою першу кнїжку написал 2003. року з нагоди 90 рокох словацкого дружтва „Єднота” (1913–2003). Ступавски щиро припознава же тоту кнїжку написал же би ше нє чекало на ювилей – 100 рочнїцу, алє же би була порив же би ше у Дружтве вецей робело.

– На тей кнїжки сом робел два роки и хасновал потребну документацию Дружтва и фотоґрафиї. У спомнутей кнїжки призначена и робота секцийох и руководства, а шицко зазначене и на ЦД-у хтори порихтани за тоту нагоду. После того, такой о рок сом написал „Словаци у Вишнїчеве” (18942004) дзе провадзим приселєнє перших 13 фамелийох зоз Пиньвиц. Вони ше перше мали намиру приселїц до Адашевцох, алє их домашнї жителє унапрямели на Вишнїчево, та ше там роками присельовали. Призначене и тото цо сом дознал о дзепоєдних фамелийох, наприклад, фамелия Колар мала аж двацец штверо дзеци, а лєм дзевецеро з нїх остали у живоце.

З векшим насельованьом до Вишнїчева, Словаци у тим валалє збудовали и свою церкву – приповеда Станислав Ступавски.

ДОКУМЕНТАЦИЯ НЄ БУЛА ПРОБЛЕМ

После другей, пришол шор написац и трецу кнїжку з нагоди означованя 40-рочнїци Месней заєднїци Шид (19652005). Станислав 24 роки робел як секретар у Месней заєднїци и з оглядом же му тема була позната, а и богата документация доступна, гвари же му нє було чежко порихтац тоту кнїжку. Були то часи кед пришло до пременки и на „политичним нєбе” у Шидзе, а тедишня локална власц єден час МЗ орґанизовала як Месну управу.

Ступавски ше ознова дал до роботи и почал пририхтовац нову кнїжку под назву „Словаци у Бинґули” (18572007) з нагоди 150 рокох од присельованя Словацох до того места.

– Моя супруга Зузана зоз Бинґули, а єй бачи, мацеров брат у Бинґули бул активни у словацкей церкви и мал завидну документацию. Любел сом писац, окреме кед сом могол дойсц до информацийох, а зробел сом и родослов фамелиї. У тедишнї час бул познати и одредзени антаґонизем медзи Словацами у Бинґули и Ердевику, та сом и тото зазначел. Спомнуту кнїжку провадзел и документарни филм хтори зме зробели у сотруднїцтве зоз Сримску телевизию – гвари Ступавски.

Прешли даскельо роки, а нови пририхтованя за ище єдну нову кнїжку почали 2010. року. Слово о кнїжки под назву „Словаци у Шидзе” (18102010). И за рихтанє тей кнїжки тиж було надосц документи, а наш собешеднїк хасновал и податки зоз кнїжки др Желька Файфрича и гвари же му то була велька помоц. Станислав припознава же прешли коло пейц роки од самей идеї по виход кнїжки з друку, а призначел здогадованя и старших жительох. Зробел и родослови, писал о словацкей церкви и школи, а и з тей нагоди зняти документарни филм у сотруднїцтве зоз Сримску телевизию.

ПОСЛЕ ФАМЕЛИЇ НА ТЕМУ ПРИШОЛ СПОРТ

Нова кнїжка ушлїдзела 2017. року под назву „Фамелия Ступавски на долнєй жеми”. Його бачи Емил принєсол започати родослов фамелиї Ступавски, а Станислав го закончел. Гвари же нєшка цала фамелия розселєна по швеце, та Ступавскових єст и у Нємецкей, Ческей, Словацкей, Канади, ЗАД, Австралиї и на Новим Зеланду.

После написох о фамелиї, Станислав писал о спорту, точнєйше од прешлого 2022. року  ше може цешиц з кнїжку „ФК Єднота 19712021”. Праве вон бул и єден зоз сновательох клуба, та и ту мал на розполаганю богати документовани жридла, а гвари же хасновал и документацию зоз архиви „Сримски новини”. У кнїжки записани и описани шицки урядово змаганя хтори Єднота бавела, резултати тиж, а визначнм фодбалером и спортским роботнїком тиж дата велька чесц.

Опитали зме ше Станиславови чи планує дацо нове написац, а вон такой одвитовал же ма жаданє написац ище два кнїжки.

– Єдна кнїжка ше будзе волац „Стари Шидсловацки край” дзе буду описани стари назви часцох городу дзе жию Словаци, алє и нє лєм вони, т.є. и други народи вєдно з нїма, и жадал бим же би тота кнїжка була двоязична. А друга кнїжка хтору плануєм ше будзе волац „Мойо нєзвичайно звичайни согражданє и подїї” у хторей буду описани коло 40 особи и подїї з мойого живота и здогадованя. Од подїйох най спомнєм вельки огень у ИМ „Срим” 1949. року, а мам у плану писац о остатнїх рисарох у тим краю и подобне. Материяли за кнїжки такповесц порихтани, лєм треба обезпечиц пенєж же би ше их видруковало – гвари на концу Станислав Ступавски.

ПОЧАЛ РОБИЦ ЯК НОВИНАР

Можебуц будзе похоплївше же як ше Станислав одлучел писац кнїжки кед ше зна же роботну кариєру почал 1967. року як новинар у Радио Шидзе. Його судьба була така же праве зоз Радио Шиду пошол до пензиї 2010. року, дзе пред тим бул и директор тей информативней установи. Тиж роками бул дописователь словацкого тижньовнїка„Глас люду”.

НЇЧ НЄ ЧЕЖКО КЕД ШЕ РОБОТУ ЛЮБИ

Писац кнїжки нє лєгка робота, алє Ступавски бул активни у словацкей заєднїци и то му олєгчало роботу. Вшелїяк же любов ґу писаню була на самим верху кед ше до того влапел, но нє менєй важни и сцерпенє и упартосц у роботи, хтору Станислав ма. Окреме кед требало пренайсц документацию и слики, же би тема о хторей пише була обробена на одвитуюци способ. Читаче його кнїжкох найлєпше потвердзую же му ше у тей роботи удало.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ