Мир пренашла у Чикаґу

автор А. Медєши
655 Опатрене

Оксану Хома Финлисон, гоч уж вецей як 20 роки зоз свою фамелию жиє у Чикаґу, у Америки, за Руски Керестур и дзень нєшка вяжу окремни памятки.

Були то „златниˮ 80-ти роки, роки сиґурносци, мира и безбрижносци, а так их и вона памета кед зоз своїма шестрами, Златку и Олесю, и родичами Фемку и Петром, лєта препровадзовала на керестурским базену, нєдалєко од хторого мали и свою хижу, як ю вони волали, викендицу.

А вец, нєодлуга, часи безбрижносци заменєл период войнох, санкцийох, худобства и страху. Оксана теди як 23-рочни студент польопривреди, одлучела напущиц свой родни Нови Сад и упутиц ше за лєпшим животом, до Америки дзе остала по дзень нєшка. Було то 2002. року.  

– До Америки сом пошла прейґ студентскей програми „Work and travelˮ хтора теди постояла лєм у Беоґрадзе. Пошла сом зоз єдну пайташку зоз штреднєй школи, хтора рок пред тим уж була у Америки прейґ тей програми. Робела сом у предавальнї сувенирох и у ресторану у єдним меншим туристичним месце, у Висконсин Делсу. У тим периодзе велї млади одходзели до Америки прейґ тей програми. Даєдни лєм предлужовали роботни визи, а велї ше анї нє врацели – приповеда Оксана, и визначує же єй  теди, у тих рокох, найбитнєйше було заробиц и нашпоровац пенєж, а вец путовац и упознац и други места. О врацаню до Сербиї, як гвари, нє роздумовала,  понеже часи були досц нєсиґурни. После законченей програми, Оксана одлучела предлужиц роботну визу, та пошла до Кливленду, у держави Охайо, до єдней рускей фамелиї. Там була мешац днї, а потим надумала пойсц до Чикаґу, дзе нашла и роботу, а дзе була векшина младих з єй дружтва.

– У Чикаґу сом нашла роботу у єдним италиянским ресторану, и там сом ше повязала зоз исту екипу з хтору сом и пошла до Америки, бо векшина з нїх прешла до того городу. Нє можем повесц же сом на самим початку мала даяки ясни план по хторим сцем исц, лєм сом предлужовала визу. Кус по кус и ево, уж 20 роки сом там – у франти приповеда Оксана.

ЧИКАҐО ЛЄПШИ ОД ЛОС АНДЄЛЕСУ

У Чикаґу, на роботи, Оксана упознала Роберта, свойого терашнього супруга, з хторим ше потим и повинчала, а о даяки час вєдно пожадали прейсц до Лос Андєлесу. Там Оксана нашла роботу у познатей робней хижи „Тарґетˮ, а у тим городзе жили пейц роки, по 2010. рок. Медзитим, як гвари, город им за длугшу драгу нє пасирал, та накадзи ше им народзело дзивче Еня, врацели ше назад до Чикаґа.

– Нам ше Лос Андєлес нє попачел понеже то барз вельки варош и досц є розцагнути. Вельо є и драгши од Чикаґа, а тиж нє ма анї европску заєднїцу як цо ю ма поведзме Ню Йорк, Чикаґо и цале восточне побрежє. Заходне побрежє, хторому припада и Лос Андєлес, дакус иншаке. Там єст вецей Азиятох, Мексиканцох, ґенерално людзох зоз Южней Америки, хтори нам по менталитету нє нательо блїзки. У Чикаґу, поведзме, єст досц наших людзох. Маме нашо ресторани, дутяни, продукти, приходза нашо музичаре и други забавяче… Єст досц наших людзох зоз Нового Саду, Беоґраду, Нишу и южних крайох Сербиї – гвари Оксана, а додава и єдну заувагу.

– Мушим повесц же Горвати як заєднїца у Чикаґу вельо лєпше орґанизвоани. Маю свойо КУД-и, годзини свойого язику, орґанизоване чуванє дзецох… Єст у Чикаґу коло сербских церквох и сербски школи, алє то шицко приватне и звонка Чикаґа, за тих людзох хтори финансийно лєпше стоя.  Нам потребна лєпша орґанизация дияспори, даяки моцнєйши културно-уметнїцки центер з моцним програмом – гвари наша собешеднїца.  

ДЗЕ БОГАТШИ КРАЙ, ЛЄПША И ШКОЛА

А кед слово о образованю, Оксана гвари же у Америки ище вше панує правило же кельо пенєжи маш таке ци и школованє, а таке и шицко друге. Єй дзивче Еня ма 14 роки, тераз руша до штреднєй школи, а як неґативни бок школскей системи Оксана визначує же дзепоєдни школи маю вельо школярох у оддзелєню, коло трицец, алє вец попри учительки єст и асистент. Иншак шицко орґанизвоане до минути, та дзеци примушени буц самостойни, одвичательни и провадзиц швидки темпо ученя.

– Єст школи и за 33 000 долари до рока, а єст и тоти державни, та хто як люби. До даєдних державни школох ше уклада вецей, до даєдней менєй. Часто родичи свойо дзеци вожа пол годзини далєй же би мали лєпше школованє, а єст досц и приватни католїцки основни и штреднї школи хтори понукаю стипендиї. Кед богатши край, лєпша и школа и шицко друге, прето треба виберац у хторим краю будзеш жиц. Мойо дзивче, Еня, була зо мну дома по свой штварти рок, вец рушела до приватней оводи, а по 4. класу основней ишла до приватней католїцкей школи. Школа нам була барз блїзко, у нашим краю, алє ше вец тота школа заварла, та сом ю преруцела до державней – приповеда Оксана, а о безпечносци по школох предлужує.

– Жиєме у пристойним краю, алє и так ше наслухаш вшелїяких ствартох. Ми у Америки вше дакус у страху, зна ше през бешеди дзвигац панїку, алє до конца у реалним живоце звичайно шицко випаднє як треба – гвари вона.

ВЕКШИ ЗАРОБОК, АЛЄ ВЕКШИ И ТРОШКИ

У Америки, приповеда Оксана, вецей ше зароби, алє векши и трошки.

Як гвари, жени зоз восточней Европи и з наших просторох, звичайно там чуваю дзеци, а хлопи вожа камиони.

– Хлопи зоз тих просторох вожа камиони, то добре плацена робота, алє є нє лєгка. Но, там ше муши заробиц голєм даяки 5 000 долари мешачно, можебуц и вецей, же биш мал даяки пристойни живот. Людзом у Сербиї ше видзи же кед єдна фамелия ма коло 6 000 долари мешачно же то вельо, алє там шицко драге, тераз поготов шицко подрагшело. Ви ту нє плацице за двохижови квартель 1400 долари мешачно, кед вежнєш кредит за авто або хижу одплацуєш их на 20, 30 роки, ту и трошки єдзеня, рахунки, а робота нє заґарантована. Но шицко завиши и чи ши там сам чи зоз фамелию, чи маш дзеци, чи робице двойо… На пенєж ше вшелїяк вшадзи муши мерковац – заключує Оксана.

На концу, як найвекши неґативни бок живота у Америки, Оксана визначує же є заш лєм барз далєко и представя нє мали трошок кед ше жада нащивиц фамелию и приятельох. З другого боку, живот у Америки понука красне животне искуство… А о врацаню до оцовщини затераз нє роздумує, алє як гвари, нїґда ше нє зна цо нови дзень приноши.

ДОПРИНОШЕНЄ РУСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

Оксанов оцец, Петро Хома, бул инжинєр гидраулики, дзекуюци чийому анґажованю Керестурцом вибудовани асфалтни драги по шицких валалских улїчкох, на його инициятиву вибудовани и додатни будинок керестурскей друкарнї, Младежски дом и ище вельо того, а през цачи час їх вибудови Петро бул официйни надпатраюци орґан.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ