Ана танцовала и шпивала у КПД „Дюра Киш”, як и у СКУД „Святи Сава”. Нєшка роби у єдним явним подприємству, алє скоро двацец роки шпива и шлєбодно би могло повесц же то єй своєродна полупрофесийна кариєра
Ана зоз Шиду, народзена Дупаль, шпивачка о хторей ширши аудиториюм дознал того року у емисиї „Нїґда нє позно”, и то нє лєм у Сербиї, алє и звонка гранїцох. Єй наступ у тей, наисце популарней, емисиї у хторей шпивала мал вельки одгук. А як ше случело же ше вообще там нашла, потолковала нам на початку нашей розгварки.
– Перши раз сом до емисиї пошла як потримовка колеґови Дьордьови Поповичови, хтори познатши як Милко зоз Стеяновцох, з хторим сом ше добре познала. Вєдно зме шпивали шпиванку „Яблука и вино” („Јабуке и вино”) и наступ барз добре прешол и з боку жирия, алє и публики. А припознавам, мнє ше тота емисия од скорей барз пачела. Поряднє сом ю патрела, и вше яґод кед би сом себе гуторела же и я там раз наступим и будзем шпивац – гвари наша собешеднїца.
ПЕРШЕ У ДУЕТУ, А ВЕЦ И САМА
Єй интерпретация и наступ на велькей сцени остали замерковани, та є поволана же би и сама шпивала у емисиї. По Анових словох, почало то ище у авґусту прешлого року, а потим по октобер орґанизовани и знїманя. Наступало ше вецейраз, бо емисия змагательного характеру. Так як и звичайно, гласи жирия и публики обезпечую пласман до нового кругу змаганя. Вшелїяк же найупечатлївши бул наступ зоз супругом Николом, хтори тиж музичар и грає на буґнох, а окремносц була же ше у шпиванки и на сцени зявела и їх дванацрочна дзивка Андєлка хтора у музичней школи „Филип Вишнїч” у Шидзе грає на флаути. Тот наступ зоз шпиванку „Вејте снегови” од ґрупи „Зана” остал окреме замерковани.
Ана нам виволала же як вообще почала шпивац, и чи то було нароком чи нє, алє як и сама гвари, озда праве так було судзене. Зоз тим ше занїма и дзень-нєшка.
– Моя пайташка почала гонїц авто и то зме пошли преславиц и означиц до ресторану „Далас”. Там грал єден бенд и якошик пришло до того же и я вжала микрофон до рукох и почала шпивац. И ниа, од теди по нєшка шпивам. Кед сом одлучела же будзем шпивац, як ше то и нєшка гвари у „карчми”, требало то повесц и родичом, цо сом и зробела. Вони нє сперали мою одлуку, а мой оцец Славко пришол аж и до ресторану патриц и слухац мой наступ. И нєшка паметам же сом як перши гонорар достала 20 еври и то ми барз значело – гвари Ана Тесла и дзечнє ше здогадує бендох „200 на годзину” и „Болеро бенд”.
НА „ЧЕРВЕНЕЙ РУЖИ”
Ище як школярка, Ана ходзела на факултативни годзини руского язика з елементами националней култури, перше при Мирославови Бульчкови, потим при Ясни Семан, а вец до Шиду пришол и учитель Славко Надь. Ана ше добре здогадує же учитель Славко вєдно зоз Юлияном Рамачом Чамом приходзел до нїх дому же би ю пририхтовали за „Червену ружу”. Пред вецей як двацец трома роками шпивала шпиванку „Там под лєсом калїновим”.
Ана и танцовала, а концом осемдзешатих рокох прешлого вику, кратши час була и членїца фоклорней секциї КПД „Дюра Киш”. Медзитим, познєйше зоз пайташками пошла до СКУД „Святи Сава” дзе була активна по 2001. рок. Добре паметa же як соло шпивачка шпивала велї шпиванки як цо „Еј чија фрула”, „Запевала сојка птица”, „Јутрос ми је ружа процветала” и други. Вшелїяк єй у паметаню остал и наступ на єдним фестивалу фолклору 1992. року, на хторим завжала перше место.
Ана занята у єдним подприємству у Шидзе и роби на своїм роботним месце, як и кажда друга жена. Кед треба дацо покончиц коло Андєлки хтора ище нє одроснута, або лєм присц ґу нєй кед вона нє дома, вше ма помоц од родичох, односно баби и дїда Дупальових.
През викенд, кед ма наступи, одходзи на рижни вешеля и преслави нє лєм у Сербиї, алє и у околїску. У тей хвильки ше догваря зоз музичарами зоз Зренянину, Тителю, Нового Саду и Шиду з хторима би мала наступац у новооснованим бенду. Добре розположена Ана вше сце научиц и дацо нове, а у тей роботи як цо музика и забава, гвари же вше треба ослуховац цо публика люби и цо жада. З оглядом же и єй супруг музичар, ма вельку потримовку у фамелиї.
ПРИРИХТУЄ ЦОШКА НОВЕ
Шпиваче часто нє одкриваю нa яких проєктoх робя и знаю повесц же то будзе нєсподзиванє. Так и Ана, хтору зме тих дньох застановели у роботи и поради зоз композиторку Драґану Ґлувня Бабич зоз Шиду, дзе пририхтовали єдну шпиванку по руски. Ана дзечнє пристала шпивац по руски, алє и далєй нє виволала дзе зме ю годни видзиц и слухац.
