Александрово родичи отворели авто-школу 1992. року, кед мал дванац роки и гоч мац мала жаданє же би облєкол били мантил – лїкарски або фармацийни, заш лєм предлужел школованє у фаху хтори оцец и мац розпочали. Закончел Транспортни факултет и тераз є у своєй фамелийней фирми зоз супругу Саню преподавач, инструктор и випитовач.
Основну школу Александар Ковач закончел у Руским Керестуре, штредню Транспортну школу закончел у Суботици, а потим и Транспортни факултет у Новим Садзе, напрям – драгови транспорт. Зоз супругу Саню водзи фирму Авто-школа „Ковач” у Кули и маю двойо дзеци, дзивку Зарю хтора ма дзевец роки и сина Феликса хтори ма шейсц роки. Од 2005. року є активни инструктор практичней настави, преподава теорийну часц за покладанє вожацкого испиту, а тиж є и випитовач на покладаньох..
– Кед ше тераз огляднєм назадок и роздумам, видзи ше ми же сом свою животну и роботну драгу сам вирисовал, гоч док ше то случовало, того сом анї нє бул свидоми. Мойо родичи отворели авто-школу 1992. року, а я теди мал дванац роки, та сом на даяки способ зоз тим, цо и нєшка робим, и одроснул. Кед требало уписац штредню школу, бул сом за шицко, а нїзач окреме, односно нє бул сом опредзелєни у хторим напряме би ше мойо школованє предлужело. Мац мала жаданє же бим облєкол били мантил – лїкарски або фармацийни, док оцец, гоч ме и нє прицискал, думам же обчековал, а на даяки способ ми було и одредзене, же бим предлужел школованє у фаху хтори вони двойо розпочали – здогадує ше Александар.
Кед уписал штредню школу, наш собешеднїк уж теди знал же предлужи свойо школованє и на факултету, гоч, як нам гварел, до штреднєй школи пошол без даякого предзнаня о тим цо там будзе учиц. Задумовал же будзе учиц о транспортних знакох и правилох у транспорту, та нам толкує:
– Кед сом пошол до штреднєй школи, почали зме учиц о моторох и подобне, а я себе подумал – почекайце, я нє знам же цо ше шицко находзи под гаубу. Гоч ше можебуц подрозумйовало же би я то требал уписац, нїхто на мнє нє вершел прицисок. Моя намира и циль теди були же бим уписал и факултет, цо ми ше и поспишело. Як и кажди початок, анї мой нє бул лєгки, понеже сом под час студираня и робел у Керестуре, тримал годзини теорийней настави у авто-школи. Аж кед сом дошол до штвартого и пиятого року, кед сом покладал фахово испити, знал сом же сом свой на своїм – гварел нам собешеднїк.
САМОСТОЙНОСЦ У РОБОТИ
Александар Ковач 2010. року отвера Авто-школу „Ковач” у Кули, док у Керестуре його брат Ярослав предлужує роботу у фирми зоз другу дїялносцу – технїчни препатрунки и вулканизерство. Александрова задумка була же у векшим городзе будзе блїжей потенциялним клиєнтом и кандидатом и же так прешири свою роботу, а як нам гварел, то бул добри поцаг з оглядом же фирма у Кули иснує уж тринац роки.
– Тота робота нє лєгка, алє ю любим и любим робиц з людзми. Мило ми видзиц резултат мойого труду кед стретам своїх кандидатох хтори тераз добре и безпечно вожа. Я и дзень-нєшка у тим, каждодньово провадзим нови предписаня, алє можем повесц же дакеди покладанє иншак випатрало як нєшка. Теорийне обучованє кандидата тирвало дупло кратше як нєшка, покладало ше на паперу, док ше то нєшка роби на рахункару. Теорийне и практичне обучованє тирвало коло мешац и пол и кандидат могол висц на покладанє, а нєшка тирва голєм три мешаци же би здобул условия за покладанє вожацкого испита. Дакеди зме на покладанє могли вивесц штернац кандидатох, док по нєшкайших предписаньох мож лєм шейсц. Можем повесц же тераз обучованє ма велї предносци, понеже думам же кандидати теорийно „подковани”, у практичним воженю су сиґурни и пребудзела ше векша свидомосц спрам безпечносци, як за себе, так и за других учашнїкох у транспорту – потолковал нам инструктор Александар.
ШЛЄБОДНОГО ЧАСУ ЄСТ БАРЗ МАЛО
По словох нашого собешеднїка, таки способ роботи як його, дзе є у своєй фамелийней фирми зоз супругу Саню и преподавач, инструктор и випитовач, нє ма роботни час и дзекеди фамелийни живот церпи. Александар ше так пошвецел тей роботи и тому поволаню же би од своїх кандидатох направел добрих и одвичательних вожачох, та як гутори, нє ма часу за даяки додатни гобиї або рекреациї, а лєм прето же вибрал прилагодзиц ше кандидатом спрам їх обовязкох.
– Моя робота динамична, вше є иншака и нє ма свой роботни час, цо дакеди и добре. Нє мам роботни час од осем годзини и думам же ми пасує така флексибилносц, а заш лєм дакеди ше ми видзи же сом розтаргани на шицки боки, та ми аж и викенди преходза роботно. Можебуц дакому випатра же тота робота допита и же вше исте приповедам на преподаваньох, медзитим я задовольни кед видзим же мойо кандидати похопюю тото цо им преподавам и кед тото знанє усвоя и похасную у практичней настави. Любим ше каждому кандидатови пошвециц, окреме у практичней настави, кед каждого унапрямуєм цо ище треба же би виправел у своїм воженю, же би цо лєпше одвожел на покладаню – гварел нам Александар.
З оглядом же Александрови и Санї Авто-школа „Ковач” у Кули фамелийна фирма, зоз длугу роботну традицию ту, а пред тим и у Керестуре док робел з оцом и братом, вон би любел кед би ше и його дзеци опробовали у тим занїманю. Заш лєм, як гвари, прицискац нє будзе, алє потрима їх особни вибор кариєри.
Питали зме ше нашому собешеднїкови и як би, по його думаню, требало же би випатрал идеални инструктор. Треба же би мал богате знанє, гварел Александар, алє и искуство, же би пренєсол тото знанє на интересантни, фахови и найлєпши способ кандидатови. Надалєй, же би бул приємни и же би мал позитивни приступ ґу кандидатови хтори теди лєгчейше здобудзе довириє до свойого инструктора, а тиж и же би бул одвичательни спрам кандидата, превозки и документох, односно же би педантносц була його чеснота – гварел нам на концу Александар Ковач.
ПОКЛАДАНЄ ЗА ИНСТРУКТОРА
Як ше 2013. року почали применьовац вименки законох и почали ше применьовац правилнїки о обуки и покладаню испитох, од теди ше муши мац лиценцу за преподавача, випитовача и за инструктора. За тото задлужена Аґенция за безпечносц транспорту Сербиї и идзе ше на преподаваня пейц днї по шейсц годзини, а потим ше виходзи на покладанє, дзе ше поклада пейц обсяжнєйши предмети. За випитовача ше поклада приказану симулацию воженя, дзе ше оценює гришки кандидата. Цо ше дотика инструкторскей лиценци, вона ше достава автоматски на основи старей дозволи за инструктора. Тераз же би ше обновело лиценцу, муши ше одслухац пейц семинари у термину од пейц рокох, понеже тельо лиценца тирва, а по одслуханю тих пейцох семинарох, мож ю обновиц.
ҐЕНЕРАЛИЗОВАЦ НЄ ТРЕБА
На питанє чи єст розлики кед слово о женских и хлопских кандидатох, Александар гвари же нєт. По ученю, напредованю, технїки воженя, нє мож повесц чи хлапци або дзивчата лєпши, єст винїмки и ту и ту, алє у просеку подєднак уча и вожа. Познєйше и у вожнї, єст питанє чи жени чи хлопи лєпши вожаче. Найчастейше ше вожач оценює по технїки воженя, гоч вожача нє твори лєм то, алє и як ше справує спрам других, як почитує предписаня, яки є толерантни, сцерпезлїви у воженю… Кед ше так патри же вожач шицко тото, а нє лєм як технїчно управя зоз превозку, вец мож повесц же аж жени и лєпши вожаче, праве прето же жени совиснєйши, у смислу же ше баржей притримую предписаньох як хлопи, тиж зоз винїмками – винєсол нам свойо думанє Александар Ковач.
