Умарла др Леона Доротич Ґутеша

автор м. афич
849 Опатрене

ДЮРДЬОВ – У своїм 84. року живота, 5. октобра упокоєла ше др Леона Доротич Ґутеша, єдна з пионирох гуманей ґенетики у дакедишнєй СФРЮ, а остатнї вецей як 20 роки живота активна на полю волотнерскей еколоґийно-просвищуюцей роботи у родним Руским Керестуре и ширше. Остатнї даскельо роки пожила у Дюрдьове, дзе будзе и похована 11. октобра на 11 годзин на грекокатолїцким теметове.

Леона народзена 8. фебруара 1938. року у Планчаковей фамелиї оца Йоакима скравца и мацери Еуфемиї народзеней Буша з Коцура. Леонка була друге дзецко за братом Миколом, а ма ище шестру Ирунку и брата Владимира.

Основну школу Леона закончела у родним валалє, а 1954. року фамелия ше преселєла до Нового Саду дзе ю оцец вжал за шеґерта до свойого скравецкого мигелю, а паралелно закончела и тророчну шеґертску школу. Но, тоту роботу нє барз любела, та кед ше у Новим Садзе отворел дзецински шпиталь прията є робиц на допатраню хорих дзецох и источашнє ходзела и до школи за тот фах. Потим ше уписала до порядней штреднєй медицинскей школи, а источашнє робела и у шпиталю, цо предлужела и док нє закончела висшу медицинску школу, а вец и штири роки на Природно-математичним факултету оддзелєнє гумана ґенетика. З тей обласци ище закончела два роки специялизациї у Беоґрадзе, а вец и субспециялизацию на два заводи, на Институту Ломоносов у Москви.

Кед у єй шпиталю основане оддзелєнє ґенетики ту з Москви принєсла методу анализи плодовей води при ваготних женох за утвердзованє евентуалних аномалийох цо було першираз у СФРЮ.

У медзичаше Леона ше одала, и зоз супругом Ґутешом мали двох синох, Леонида хтори як индустрийни дизайней роби у Бриселу у шедзиску ЕУ, и младшого Миколу хтори тиж дизайней и жиє у Дюрдьове. У медзичаше супруг єй настрадал у транспорту, а нєодлуга ше и упокоєл. Кед ше пензионовала, зоз другим супругом Доротичом др Леона ше преселєла жиц до Руского Керестура.

Но, Леона и там нє мировала и активовала ше робиц на еколоґийним просвищованю свойого народу, и отворела можлївосци уплївовац на физичне, менталне и социялне окруженє прейґ здруженя „Желєни персцень”. Так орґанизовани фахово преподаваня з рижних обласцох, за шицки ґенерациї дзе др Леона приводзела найпознатших фаховцох, вец и зоз керестурскей Школи и Месней заєднїци, а порушала и велїх других як Мария Бодваї, Амалка Гарди, Славко Пап, Михайло Варґа, итд, за своїх сотруднїкох та вельо робели и на полєшованю и ожелєньованю валала. Досц лєм повесц же „Желєни персцень” з помоцу школярох и других посадзел коло 20.000 древка, од котрих на жаль дас трецина нє зачувани. Орґанизовани рижни манифестациї з нагоди еколоґийних датумох, мотивоване ушорйованє заградкох, витворени числени путованя итд.

Др Доротичова порушала и утвердзованє квалитету води за пице у Руским Керестуре, дзе фаховци з Батуту утвердзели єй нєисправносц пре присуство арсену та инсталовали минипостроєнє за пречисцованє води. Вельо усиловносци дала у намаганьох же би ше вибудовало и фабрику води, цо ше на жаль по нєшка нє сполнєло.

Двацецрочни активносци „Желєного персценя” др Леона зазначела у двоязичней кнїжки „Стриберна яр” хтора обявена 2016. року, а рецензенти були єй вирна сотруднїца проф. мр Лил′яна Соколова и др Михайло Фейса.

Др Леона Доротич Ґутеша була вецейрочна сотруднїца и у виданьох „Руского слова” дзе обявени єй фахово роботи.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ