Осиґуранє хасную польопривреднїки же би защицели свойо укладаня и плоди на польох од хвильових нєпогодох як цо то каменєц, моцни витор, змарзанє и подобне, хтори их можу залапиц и очкодовац або знїщиц
Правда же би шицки любели кед би контракт о осиґураню нє мушели активовац, прето же би то значело же чкоди на полю нє було и же польопривреднїки свойо плоди знїмаю кед им час за тото, же можу раховац на заробок.
Того року, медзитим, була иншака ситуация. У керестурским хотаре, як и индзей, буря и каменєц направели вельки чкоди та бриґи мали и польопривреднїки, алє и осиґуруюци хижи.
Як ше зоз тима проблемами ноша дзепоєдни осиґуруюци хижи, як чече поступок и яке сотруднїцтво зоз продукователями гутори нам Душица Орос спред Землєдїлскей задруґи Керестурска паприґа.
– Найвецей у керестурским хотаре осиґурана паприґа. Можебуц баш дахто же ю нє осиґурал, алє углавним то зробели скоро шицки паприґаре. Паприґа ше осиґурує и муши ше осиґуровац, прето же барз вельки укладаня и ризик вельки кед би ше ю охабело нєосиґурану. Паприґа найдрагша од урожайох хтори ше осиґурує, завиши од суми на хтору ше осиґурує, а идзе од 50 до 130 тисячи по гектару. Вше вецей ше у валалє почало осиґуровац и кукурицу, сою, слунечнїк, понеже то нє даяка ставка. Кед би ше по гектару дало два, три тисячи динари же би ше осиґурало спомнути култури, кед би пришло до даякей нєпогоди, врацело би ше голєм тото цо уложене. Думам же вше вецей буду осиґуровац и урожаї у землєдїлстве. Я особнє и препоручуєм же би осиґуровали, прето же хвильково кому каменєц направел чкоди, а нє було осиґуране, тот нє будзе мац нїч, а так голєм покриє укладаня – гутори Оросова.
ШИЦКИ ОСИҐУРАЛИ ПАПРИҐУ
Вона додава же кед слово о паприґи, ю ше садзи по цалим керестурским хотаре и осиґурана є 99,9 одсто.
– Єст даєдни парцели хтори достали вецей каменцу, даєдни менєй залапело, алє хмара була барз велька и чкода направена. Поведзме, єдна часц на Медєшу за Водицу нє достала вельки каменєц, алє кажду паприґу каменєц залапел и очкодовал, голєм и дакус и то шицко тераз лєм у процентох. По даяких преценьованьох, старупиране коло 40 до 50 гольти паприґи у керестурским хотаре. Єст парцели хтори старупирани и ту чкода преценєта на 100 одсто, алє осиґуруюци хижи на преценєту чкоду од 100 одсто давали 65 одсто и то було становиско шицких осиґуруюцих хижох. Од того 10 одсто то франшиза, а 25 одсто осиґуруюци хижи одбиваю на хемию хтора би ше ище робела, роботнїкох, мехи и за трошки коло єднаня пирскачкох. На концу од тих 65 одсто кед ше одбиє ище и полиса, то виходзи 50 одсто, цо значи же ше на 100 одсто преценєту чкоду достава 50 одсто и ту ше закончує осиґурованє. Дзепоєдни продукователє прилапйовали и на 55 одсто и на 50 одсто, же би им осиґуранє тирвало далєй, же би пробовали обновиц паприґу – гутори Душица Орос.
Вона гвари и же ше паприґа обнавя, алє нєт тельо плоди кельо треба же би було у нормалних условийох. Пре таку ситуацию пожнї и оберанє, будзе зменшани род и оберанє ше годно ше швидко закончиц.
– Шицки цо приявели чкоду, цо ше нас дотика и наших осиґуруюцих хижох (Дунав осиґуранє и Триґлав осиґуранє), хторим преценєта чкода на 100 одсто, тоти продукователє уж и виплацени. Други продукователє хтори ше опредзелєли за вариянту же буду окрипйовац паприґу, вони оставаю до конца полиси. Вони буду виплацени по законченю полиси, алє за тот час док им отворена полиса, кед же би пришло до даякей нєпогоди и каменцу, осиґуруюци хижи виду ище раз на преценьованє – гварела нам Душица Орос.
ТРЕЦИНА ТОТАЛНЕЙ ЧКОДИ
Нє лєгко було польопривреднїком кед после бурї и нєпогодох пошли на свойо поля и там видзели же шицок труд и укладаня знїщени, а остало питанє – цо далєй зоз урожайом? Потим ше мушели зочиц зоз представнїками осиґуруюцих хижох од хторих завишело яка им чкода на польох будзе преценєта и кельо проценти од осиґураней суми им будзе признате.
– Цо ше дотика осиґурованя прейґ нашей осиґуруюцей хижи дзе зме поштреднїки (Делта дженерали осиґуранє), найзаступенша паприґа, алє маме и пар кооперантох хтори осиґурали и землєдїлски култури. Од 50–175 тисячи по гектару кошта осиґуранє кед бешеда о паприґи, завиши як продукователь сцел осиґурац урожай, чи на 20, 50 тони паприґи. Кажда заградкарска рошлїна ма свою тарифу, од польодїлских то соя, слунечнїк, кукурица и єст даскельо парцели цо осиґурани. Ту менши цифри, на скали од 3 000 по 10 000 динари по гектару. Тоти польопривреднїки хтори маю векши поверхносци осиґурую лєм часц парцелох, нє шицко. Ґенерално, од осиґураних поверхносцох цо мали полиси шицки приявели чкоду, даєдни меншу, даєдни векшу або тоталну чкоду, а од шицких осиґураних дас трецина польопривреднїкох зоз тоталну чкоду. Преценьоваче виду ище раз на преценьованє на поля продуковательох хтори нє мали тоталну чкоду, даґдзе на єшень, скорей обераня и вец даю преценєти процент чкоди. За парцели дзе преценєта тотална чкода, такой ишол и записнїк и ришенє за виплацованє. У керестурским хотаре нє було єднак каменцу, найвецей настрадали часци на Ярашу, Косцелїску, Вельким селищу. Кед слово о осиґуруюцих хижох, после нєпогоди такой почали виходзиц на шицки парцели, у часу од даскельо дньох. Почало ше виплацовац надополнєнє продуковательом хтори маю преценєту тоталну чкоду и пошвидко буду шицки виплацени – гварели нам спред подприємства Т–пам, хторе керестурски заступнїк познатей осиґуруюцей хижи.
ПОЧАЛ ОДКУП
На шицких пейц одкупних местох у Руским Керестуре рушел одкуп паприґи. Поглєдованє вельке, першей класи єст барз мало, а цена идзе од 100 до 130 динари по килограму, док цена за другу класу хтора будзе найзаступенша идзе 42 до 50 динари по килограму. Пакує ше до боксох и мехох, алє найвецей ше годно паковац до боксох.