СЕРБИЯ – У Сербиї кажди рок єст од 20 000 до 30 000 нєпополнєти роботни места бо за нїх нєт квалификованих, а источашнє дзешатки тисячи студенти законча факултети и здобуду званя за роботи хтори нєт на тарґовищу роботи – пише новосадски „Дневник”.
У нашей держави нє постої национални рамик квалификацийох, як найзначнєйши инструмент за ровновагу медзи глєданьом и понуканьом роботней моци. Лєм на державних факултетох евидентовани 139 занїманя хтори нє постоя у урядовим шифрарнїку занїманьох, та су з тим нїкому нє потребни.
Як „Дневник” преноши слова проф. Мирослава Куку, на тарґовищу реално потребне менєй як 20 одсто висообразованей популациї, та би и число студентох на буджету требало одредзовац на основи тарґовищних потребох.
Кука здогадує же терашнї шифрарнїк вироберни ище 1998. року и нє усоглашени є зоз Законом о високим образованаю зоз 2005. року, прецо професиї здобути по Болоньским процесу „практично нєпостояци”.
По виглєдованю Европскей комисиї у 37 жемох, на тарґовищу роботи у найгоршим положеню млади з факултетску диплому у Сербиї, Босни и Герцеґовини и у Румуниї. Сербия у нєславней ґрупи жемох дзе лєгчейше достац роботу з диплому штреднєй, як високей школи.