Главни варош бул наш вибор

автор с. фейса 7. авґуст 2022

Пред вецей як двома децениями Нярадийово ше становели у нашей престолнїци. Таня, професорка математики, a Любомир, машински инженєр, поволани робиц до єдней озбильней фирми, як ше им теди видзело, перспективней. Два дзивчата пошвидко збогацели їх дом, а пре громаду можлївосци хтори понука двамилионски варош,  обидвойо ше зложели же одрастанє дзецох у таким штредку  привилеґия хтору треба вихасновац.

Таньово и Любомирово приятельство вязане за штредню школу „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре початком 90-тих рокох, а после академских студийох, єй у України дзе закончела математику, и його на Машинским факултету у Новим Садзе, коруноване є з малженством. На роботи младей наставнїци математики у коцурскей школи и инжинєра конструктора у вербаскей фирми „Мепол”, обидвойо патра як на лоґични шлїд утошеного зною и труду за тото цо любели и за цо ше закладали. Живот на валалє, медзи своїма, ма велї свойо добро боки…

 – Мепол теди важел за стабилну фирму, правда, нє у самим верху вербаских фирмох по хторих Вербас запаметани у найлєпших рокох,  алє и Мепол з пластику добре дїловал, и нє можем повесц же сом нє бул задовольни. Знам же и Таня подобнє патрела на свою першу роботу. А вец нам ше случело же нам обидвоїм понукнута робота у Беоґрадзе. И нє лєм робота хтора два раз вецей плаценша, алє и квартель. Спаковали зме куфри и почали робиц у истей фирми, я у моїм фаху, Таня у програмерстве. Лєм зме о єдним нє вельо роздумовали, а то же фирма политична и же з политичнима пременками на початку нового милениюма, шицко цо нам обецане, єдноставно, годно скапац. Праве тото ше случело. –  гвари Любомир.

МЛАДИМ ФАХОВЦОМ У ГОРОДОХ ЛЄГЧЕЙШЕ

Одлучиц остац чи ше врациц, цо и кадзи далєй нє вше лєгко, окреме же уж теди народзена и Валентина, та заш лєм при тих двоїх, а теди наисце младих людзох, и то ришене. Кед сце добре подковани зоз знаньом, образовани, иновативни и вредни, у огромним варошу хтори остатнї децениї глєда праве таки профили, бриґи за находзенє роботи нєт. Таня ше надумала врациц до просвити, Любомир достал роботу у єдней приватней фирми у Шимановцох.

Студенткинї зоз Беоґраду на Кембриджу и Оксфорду

 – Знала сом же робота у школи дава простор и можлївосц орґанизовац ше так же сом могла буц частейше дзецми. То бизме нє могли кед бизме обидвойо робели у приватнїка, а окреме кед ше народзела и Ивана. То превагло, то бул наш вибор –  гвари Таня хтора цали час роби як наставнїца математики у ОШ „Мирослав Антич”. И то нє шицко. Коавтор є Збиркох задаткох y математики за 6. 7. и 8. класу и коавтор диґиталних учебнїкох од 5. по 8. класу хтори и преложени. (Школяре у Коцуре и у Руским Керестуре вибрали праве їх учeбнїки). Кед ше зна же Нярадийова зробела  вельо и на рихтаню учебнїкох дзецом цо нє можу провадзиц ґрадиво порядней настави, а єден час роби и и як менторка студентом Математичного факултету, вец мож задумац як випатра єден Таньов дзень. Углавним є заробена и вше дацо кончи.

Єй супруг Любомир после роботи у приватнїка, одлучел же будзе сам свой ґазда. Констукция, дизайн алатох за пластики –  то його фах, з тим же тот алат то фурма хтора велька и чежка, єдну два, та и вецей тони. Фурма ма громаду елементи, и вообще нє тайна же индустрия за фурми драга индустрия, же треба и пол милиона евра уложиц же би ше стартовало, а з оглядом на тото же сам алат тиж вельо кошта, у тей роботи, у проєктованю, важне же би нє було гришки. Же би було точне, точнючке. Праве тото роби Любомир, и припознава же то пипава робота хтору мало хто сце робиц, же ше так просто у живоце поскладало же роби з дому на компютеру, услужно, и задовольни є.

– То  робота з хторей мож пристойно жиц, а Таня ше надовязує же тото цо єй супруг роби, робя дас дзешецме инжинєре, нє лєм у Сербиї, алє у цалей бувшей Югославиї.

 – Ми двойо як ше знашли и кельо зме достали з Беоґрадом, можеме о тим дискутовац, алє нашо дзивки можеме повесц вихасновали предносци велько варошу и велького вибору з чим ше єдного дня буду занїмац и думам же су на добрей драги – гвари Любомир.

Веслацки тим Тринити коледжа у Кембриджу, Валентина друга з правого боку

ВАЛЕНТИНИ И ИВАНИ ОТВОРЕНИ ВЕЛЇ ДЗВЕРИ

Валентина ма 21 рок и студентка є на Кембриджу, на трецим року софтверского инжинєринґу. После трецого року ма покладац Мастер студиї, алє ше ище на першим указало же праве єй место там, медзи найлєпшима.

-Валентину зме нє форсирали, но Математична ґимназия после шестей класи було якеш лоґичне предлуженє, а на концу и єй жаданє. Математика тиж була фокус и у стреднєй школи, а вец конкуровала на Кембридж. Бул то вельки успих кед була  прията, алє зме знали же кед нє достанє стипендию и Дом, як ми ту знаме повесц, Кембридж одпада, бо лєм  рок студийох там кошта  коло 60 000 долари. После даскелїх интервюох и одходу на Кембридж, дзе з кандидатами бешедовали и професоре, Валентина прията. Достала и змесценє т.є. хижу у студентским кампу дзе ма максимални условия за науку, а то влонї и оправдала зоз успихом як найлєпшого студента на коледжу –  задовольно приповеда Таня.

Валентина була тих дньох дома, у Беоґрадзе, лєм на кратко, а врацела  ше до Лондону пре дванацтижньову праксу. Роби у фирми Quadrature и ужива у путованьох хтори им софинансую факултетски фонди. Нєдавно була на Сицилиї, а тих дньох є у Лисабону.

Ивана ше после информатичного оддзелєня штирох рокох стреднєй школи того року уписала на Рахункарски факултет у Беоґрадзе.

Кед шицко попреходзело, примаци и Иванова матура, кед Валентина випровадзена, кед пoзакончовани и Таньово и Любомирово роботи (гоч лєм на кратко),  Нярадийово спаковали куфри и пошли на одпочивок. Путованя им барз знача, одпочивок ище як. Нєт лєпше дожиц  рижнородну красу вшадзи у швеце. Опущиц ше и уживац.

 И НАУКА, АЛЄ И ВЕСЛАНЄ И ФОТОҐРАФИЯ

Обидва шестри тренираю весланє, односно младша Ивана пошла по Валентинових шлїдох и член є Веслацкого клуба „Червена гвизда”. Ивана заинтересована за фотоґрафию. Ярослав Пап, фотоґраф репортер, єй шовґор, рускей явносци добре познати по фотоґрафийох у албумох, новинох и часописох, у Танюґу, на виставох… Окреме фотоґрафиї природи и животиньох. Гоч є нє медзи нами, останє запаметани  по тим цо за собу охабел.

Док робел, док обрабял фотоґрафиї, Ивана ше одмалючка вше дзешка шпотала коло Ярослава.   

Ивана люби фотоґрафию

(Опатрене 276 раз, нєшка 1)