Продукция и хаснованє мини сушарньох настава з потреби же би ше превозишлo зависносц малих и стреднїх польопривредних ґаздовствох од вельких фирмох котри ше занїмаю зоз одкупом и маґазинованьом житаркох, медзи иншим и прето же под час жатви налоґа за сушенє кукурици, сої и других житаркох.
Сушенє житаркох у конвенционалних сушарньох вельких капацитетох и їх маґазинованє у силосох одкупних станїцох зменшує заробок польопривреднїком и до 25 одсто. Ремеселнїцка роботня „Арваї” зоз Коцура занїма ше зоз продукцию и предаваньом сушарньох менших и стреднїх капацитетох, достаточних же би задоволєли каждого польодїлца.
Наш собешеднїк, Мариян Макаї зоз Коцура, зоз своїм бачиком Михайлом Арвайом порушал єдну интересантну роботу, котра уж вецей як 10 роки успишно дїлує.
– У иножемстве сом длуго робел на ладьох, и єдного року кед сом ше врацел до Коцура, видзел сом же бачи направел єдну сушарню за житарки. То ми дакус прицагло увагу – почина приповедку Мариян и предлужує – того року було и вельо дижджу, и бачи почал з приповедку же би и предал сушарнї котри направел, понеже их уж мал пейц. Нє було то нїґдзе анї у оглашкох, анї индзей, лєм людзе так по валалє чули же вон то направел, им требало, и одразу ше зявело вельке поглєдованє. Теди сом пришол на идею же бим инвестовал дакус пенєжи, же бизме вше мали єдну направену сушарню, так повесц, у резерви, и так даяк и рушела цала тота приповедка. Першу сушарню зме такой предали, потим зме направели другу, котру ше тиж такой предало. Похопели зме же єст вельки потенциял за сушарнї, и ниа, так то тирва уж дванац роки.
ПРЕД МАҐАЗИНОВАНЬОМ НЄОБХОДНЕ СУШЕНЄ
Житарки як жито, кукурица, слунечнїк, основа польопривредней продукциї, и нєобходни су у поживовей индустриї. Док тирва жатва вельке количество рижних житаркох треба осушиц пред маґазинованьом, бо маю векши процент влаги. Зоз сушеньом зарна зопера ше зявенє печарочкох и плєшнєнїни, а обезпечує ше одкладанє до складзищох на длугши часови период, толкує Макаї.
– Пробовали зме рижни енерґенти за сушарнї, алє указало ше же найлєпши енерґент и найєдноставнєйши за роботу то нафта. Мож положиц и ґаз, тварде гориво зме тиж пробовали, алє зме то виключели, бо тота технолоґия ище нє така напредна. Мож поробиц и на тварде гориво, алє то би вимагало вельо квалитетнєйши пеци и технолоґию хтору ми нє маме. Даґдзе у Заходней Европи то иснує, алє то вец пейц раз, шейсц раз драгше, а ми ше одлучели за сушарнї котри досц вигодни и прилаплїви зоз цену за нашо тарґовище.
НАЙГЛЄДАНШИ МЕНШИ ПОШОРЕНЯ
По Мариянових словох, цена єдней сушарнї ше руша од шеснац, седемнац тисячи по двацец три тисячи еври, у зависносци од моделу. Ремеселнїцка роботня „Арваї” у своїм понукнуцу ма три модели – од дванац, петнац и осемнац кубики.
– Найвецей ше предава тоти менши сушарнї, од дванац кубики. Углавним людзе сцу тоту, бо тот мали модел достаточни и за дакого хто ма 50 гольти, як и за дакого хто ма 150 гольти, а може зробиц шицко цо му треба. Продукт квалитетни, роби роботу и одвитує нашому тарґовищу. Сушарнї ше продукує з квалитетних материялох, єдноставного су дизайну, лєгко ше отримую и длуготирваци су. По цени су вигоднєйши и квалитетнєйши од половних, хаснованих сушарньох – гвари наш собешеднїк.
Як потолковал, принцип роботи сушарнї досц єдноставни – зарна ше у комори сушарнї суша лєбо ше превитровюю так же вентилатор до цилиндру уруцує цепли лєбо жимни воздух, котри преходзи през дзири на плеху и „предува” масу зарна. При пражнєню кошара маса зарна ше поступнє и ровномирно злїва од верху ґу ґарадичом. Зарна кукурици осушени на таки способ маю уходну влажносц 22 одсто, покля после процесу сушеня влажносц пада на 14 одсто. Чежина вкупней маси зарна константно розпоредзена, прето при поставяню сушарнї нє нєобходни фундамент, та су мобилни.
– Дахто хто ма 100 гольти и вецей, йому ше инвестованє до купованя сушарнї сиґурно може виплациц за єдну сезону сушеня. На рочним уровню оптимално можеме випродуковац шейсц, седем сушарнї, могли бизме и вецей, алє потераз нє було потреби. Єдна за мешац, мешац и пол, то даяки стандард, же бизме анї нє вельо вистали, а заш лєм же бизме задоволєли потреби – зоз шмихом гвари Мариян.
ЗАДОВОЛЬНИ З ПРОДУКЦИЮ
Сушарнї найвецей наручую польопривреднїки углавним зоз Сербиї, гвари, Войводина можебуц доминантна, алє вше вецей ширя свою дїялносц и на юг Сербиї, ношели сушарнї аж и на Косово. Маю поглєдованя и заинтересованих польодїлцох и зоз териториї Босней и Герцеґовини, алє затераз ше базовали лєм на Сербию, понеже им ту найлєгчейше. А шириц продукцию затераз нє планую.
– Най будзем щири, роздумовали зме длуго о тим, алє заш лєм затераз нє будзе, думам же маме досц добри капацитет, тельо кельо нам треба. Думам же нє треба баш буц преамбициозни, гоч ше можебуц то нє склада зоз даяким думаньом котре ту панує, алє просто думам же чежко найсц и квалитетних роботнїкох и добрих майстрох. А уж кед рушиш зоз даяку векшу продукцию, вец мушиш мац и векши укладаня до машинох и до шицкого, а думам же велька робота источасно и вельки стрес. Так же ше ми одлучели же би то була мала ремеселнїцка роботня, мала фирма котра ма праве одношенє заробку и роботи.
Кед слово о субвенцийох и помоци котри дава держава, Мариян гвари же, за тоти роки кельо су у тей роботи продукциї сушарньох, од держави нє вимагали нїч.
– Нє занїмали зме ше зоз тим. Ми директно нє брали нїч од держави, алє нашо купци хасную субвенциї. Пред пейц, шейсц, седем роками польопривреднїки котри куповали од нас сушарнї виплацовали их сами, а тераз углавним шицки иду прейґ субвенцийох. Так же, на даяки индиректни способ хаснуєме субвенциї прейґ наших купцох, алє ми особнє нє брали нїч. Так зме одлучели праве прето же то вимага и даяки други стандарди, мушели бизме ше вельо вецей пошвециц тому, а мой бачи и я робиме други роботи, то нам нє главне занїманє, и просто ситуация така же ше у тей хвильки нє можеме занїмац и зоз тим.
Задовольни су як шицко функционує, як розробели свою роботу, а як визначел Макаї, анї нє обчековали же ше так шицко розвиє.
– Почали зме зоз задумку, лєм гайд най пробуєме. А шицко то так крашнє рушело, добре идзе, и щиро най повем, каждого року маме вше вецей и вецей роботи. Лєм най ше так предлужи, та будземе и презадовольни – гварел на концу наш собешеднїк Мариян Макаї зоз Коцура.
