Тераз ше садзи шицки овоци хтори маю маґочки и яблукасти файти, з тим же овоцнїк треба обовязно оградзиц.
При векшини овоцох того року бул менши урожай, и пре мрази и пре сушу. Заш лєм у интензивней продукциї, дзе ше овоцнїки поряднє залївало, надосц зродзело, та овоци єст и за вивоз. Гранїцу преходзи лєм найквалитетнєйша овоц, яблука ше вивожи и до Русиї, окреме же тераз пре санкциї Европскей униї нашей овоци нє конкурує яблуко з Польскей. Вивожи ше и до жемох Блїзкого востоку и Индиї, алє пре барз драги транспорт, цени пошли горе скоро штири раз у одношеню на прешли рок, док одкупна цена яблукох на велько нїзка, дакус прейґ 40 динари.
За гевтих хтори ше сцу опробовац у продукциї овоци, ниа о чим треба водзиц рахунка. Польопривредни фаховци гваря же єшень идеални период за садзенє овоцох, а кед же ше ту роби о векших инвестицийох, гришки ше нє шме правиц. Професор на Польопривредним факултету у Новим Садзе Ненад Маґазин гвари же предносц кед ше овоц вєшенї садзи, бо ше вец рошлїни лєпше приму, скорей ше укоренюю, маю лєпши старт и вец далєй лєпше рошню.
ТРЕБА ПОРИХТАЦ ЖЕМ
Професор Маґазин гвари и же нєдостатки єшеньского садзеня же древка цалу жиму вонка у нєвигодних условийох. Можу вимарзнуц, кед овоцнїк нє оградзени, може их окусац дзивина, а може ше случиц и крадза. Вєшенї ше углавним садзи шицки овоци хтори маю маґочки и яблукасти файти, а треба водзиц рахунка и о тим же обовязно треба оградзиц овоцнїк, бо дзиви животинї, окреме сарнї и заяци, можу направиц вельки чкоди и вец очкодовани древка обовязно треба заменїц з новима. Єшеньске садзенє тирва покля то допущує хвиля, док нє приду вельки мрази, бо вец жем змарзнута и нє мож викоповац дзири, а и коренї на младнїкох можу вимарзнуц ище док су нє посадзени.
З пририхтованьом жеми треба почац на час. Барз важне зробиц аґрохемийну анализу жеми, хтора нам укаже чи єй хемийни состав добри за садзенє овоци. Важне и механїчне обрабянє жеми, бо до мелкей жеми мож лєгко засадзиц древка и корень ше лєгчейше влапи жеми. Стандард у овоцарстве же ше влєце жем подрива, як мира зоз хтору ше жем дроби и видзвигує. Так ше пасмо збитей жеми на глїбини од 40 до 70 центи розбиє и направи ше добру основу за садзенє.
Професор Маґазин гутори же пририхтованє жеми завиши и од того чи ше овоц садзи до писковитей жеми чи глїни, хтора предкултура була посадзена… Нє мож садзиц овоцнїк до поля дзе вчера виламана кукурица, треба часу же би ше жем адекватно пририхтала за овоцнїк. Нє кажда жем добра за сазденє овоцнїка. Мож з даєднима мирами злєпшац єй состав, алє то глєда час и укладаня.
МЛАДИ ДРЕВКА КУПИЦ У РОЗСАДНЇКУ
Польопривредни фаховци совитую же млади древка треба куповац у розсаднїку, на каждим треба же би була декларация, а кед сцеце достац субвенциї од держави, вец од розсаднїку треба глєдац и другу провадзацу документацию, зоз чим ше доказує дзе купени древка сертификованей або стандардней катеґориї.
Млади древка треба же би мали одвитуюцу длужину, же би корень бул добре розвити и же би були здрави, без видлївих симптомох даякей хороти и без присутносци чкодлївцох.
– Кед ше купи младнїки у розсаднїку зоз декларацию, то вец як и кед купице було цо друге у предавальнї, бо зоз декларацию и рахунком мож рекламовац продукт. Кед ше го купи на пияцу, або даґдзе на улїци при предавачови хтори нєшка ту, а ютре є нє ту, часто ше може случиц же утвердзице же сце нє достали тото цо жадаце аж после даскельо роки.
Найпопуларнєйша овоц яблуко и з роками єст пременки у тим хтори ше сорти глєда. На нашим тарґовищу и далєй ше глєда сорти хтори у нас длуго присутни – Златни Делишес, Ґрени Смит, Червени Делишес, Джонатан, Айдаред, Джонаґолд, а од нових сортох найвекше интересованє за сорту Ґала, хтора дозрева у авґусту и практично ше такой и предава. Фаховци гваря же лєпше мац вецей сорти, а вибор завиши од того за хторе тарґовище ше их рихта, чи то Сербия, чи Русия, чи жеми Европскей униї.
НЄ ТРЕБА БАРЗ НА ГУСТО, ГОЧ ШЕ ТАК ПРЕПОРУЧУЄ
Докторанд и главни аґроном у подприємстве БАҐ АД Бачке Ґрадиште, хтора часц Тривит ґрупи з Вербасу, фаховец за защиту рошлїнох Дюра Надь з Кули гвари же при виборе младих древкох треба буц осторожни.
– Орех и лїсковец у нас заступенши як ше зявел Фереро Роше у Сербиї. У нас єст посадзено младнїки лїсковцох хтори Италиянє (Фереро) мали випродуковано и були им за предай. Медзитим, лїсковци посадзени барз на густо, лєм же би ше од нїх купело цо вецей младнїки. То черякасти рошлїни хтори маю плїтки корень, глєдаю поряднє залїванє и константне орезованє, та ше на ранох населює бактериоза. У влажним уровню дзе жем нєпреривно виходза младнїки, а ви их стално мушице орезовац. Праве Италиянє мали тот проблем и зато прешли на лїсковец хтори ма стебло – лїсковец каламени на подлогу Медвезова леска. Ту видно типичне справованє Захода ґу нам – „ми вам дацо сцеме предац и прешвечиме вас же вам праве таке треба”, гоч то наспак. З лїсковцами нєт даяки вельки проблеми, напада го хробак рилкар, хтори положи ваїчко до квитка и вец рошнє у плоду, там ше карми и кед вирошнє предзирави лупу на лїсковцу и видзе, и таки лїсковец нє за предай – гутори Надь.
Факовец Надь совитує же кед дахто сце садзиц лїсковци, най посадзи тоту файту цо ма стебло – лїсковец каламени на подлоги дзивого лїсковца Медведзова леска, хтори барз одпорни и ма вик до 90, та и 100 роки. Тиж лїсковци треба садзиц на векши розмак, нє на 3 и 4 метери як цо ше садзело за Фереро, алє на розмак 5 и 6 метери, же би древо мало досц шветлосци и же би мало квалитетни плоди.
– Остатнї роки ше вецей садзи и орехи. Треба знац же ше пред даскельома роки орехи садзело на густо, алє то нє добре! За єдно древо треба найменєй 40 квадратни метери, цо значи же младнїки мож садзиц же би ше почитовало форму єднакобочного троугельнїка од 15, або 17 метери. Розмак медзи младнїками у шицких напрямох треба же би бул найменєй 15, або 17 метери.
Приклад як нє треба садзиц то плантажа орехох у Липару при Кули, позната и як найвекша плантажа орехох на Блакану, дзе плоди єст лєм на верхох древох, и доокола на крайох плантажи, прето же лєм там конари доставаю досц слунка. Нука нєт анї єден плод, анї єден родни конар. Нєт досц слунка и нєт анї єдно родне пупче, бо ше нє може окончиц фотосинтеза. Ту орехи посадзени на 12 метери єден од другого. Так совитовали тоти цо предавали младнїки, а задруґа у Липару хтора уложела пенєж до того проєкту ма вельку длугорочну чкоду, бо орех ма длуги вик, 60-70 роки, садзи ше го, як и лїсковец, за вецей ґенерациї. Актуалне тераз же даєдни людзе, хтори маю интерес, у нас пропаґую садзенє америцкого ореха Чендлер, по походзеню зоз Калифорниї, хтори у нас нє удатни пре позни ярнї мрази. Треба садзиц нашо автохтони селекциї ореха Шейново, Бачка, Срим и Расна, хтори родза уж у другим-трецим року и шицки маю мегку лупу, садза ше так же би кажде стебло мало 40 квадратни метери – совитує др Дюра Надь.