Медзинародни дзень младих

автор л. костелник 12. авґуст 2022

Препорученє Шветовей конференциї министрох задлужених за младеж же би ше 12. авґуст преглашело за Медзинародни дзень младих, Ґенерална скупштина Зєдинєних нацийох прилапела 1999. року. Першираз є означени 2000. року, а дзень ма циль обрациц увагу на проблеми, културу и правни питаня младих, школярох и студентох. На ґлобалним уровню тогорочна тема „Трансформация образованя”.

 Дзень задумани як нагода же би ше обрацело увагу на питанє младих ширцом швета. Концерти, роботнї, културни манифестациї и сходи орґанизую державни власци и младежски орґанизациї на тот дзень. Спрам податкох Зєдинєних нацийох и як сообщує ґенерална директорка Унеска, Ирина Бокова, половка шветовей популациї младша як 25 роки. Тота популация ше зочує з велїма нєєднакосцами и нєправдами. Дакому хиби пенєжи за розвой свойого таланту и потенциялу, дакому схопносц, знанє, самодовириє, а дакому робота. Вона дума же тот дзень треба вихасновац за припознаванє доприношеньох младих у дружтве, бо млади швет нашлїдзую, а од нєшка го уж меняю.

„Млади людзе жридло идейох за иновациї. Вони нєшкайши ришователє проблемох и катализаторе мира. Вони наймоцнєйши любителє правди и достоїнства на швеце. Заш лєм, потребни им роботи, квалитетне образованє и приступ ґу култури. Потребне их вислухац, послухац и уключиц до дружтва” слова Ирини Боковей, зоз Унеска.

 МЛАДОСЦ

Дефиниция младих варира у одношеню на контекст у хторим слово похасноване, за Медзинародни дзень младих, бере ше универзална дефиниция Орґанизациї зєдинєних нацийох, хтора катеґорує особи од 15 по 24 роки. Заш лєм, тота катеґоризация нє обовязна за учасц у програмох у рамикох того швета и служи лєм за статистични информациї. Як додатна потреба за таки дзень, бере ше информация спрам податкох зоз 2006. року же коло 85 одсто младих на швеце жиє у розвитих жемох, цо значи же до 2025. рок нарошнє до 89,5 одсто. Прето нєобходне приношенє мирох хтори би ришели проблеми тей велькей часци людскей популациї, окреме на державним и локалним уровню.

Медзинародни дзень младих каждого року ма свой слоґан. Наприклад 2013. року тема була миґрациї младих, 2012. року партнерство з младима, 2011. пременьме наш швет, 2010. диялоґ и медзисобне розуменє и други рижни теми. На каждей териториї ше окреме орґанизую манифестациї на тему хтору локални орґанизаторе виберу. Медзинародни дзень младих у Републики Сербиї ше отримує од 2007. року у орґанизациї Министерства спорта и младежи.

МОЦ, ШМЕЛОСЦ, ШЛЄБОДА…

Млади зоз нашей заєднїци ше медзисобно потримую и по їх думаню буц млади синоним за позитивну енерґию, моц, шмелосц, шлєбоду…

– Kед подумам на младосц, у глави ми период кед нїхто нє сиґурни хто є и цо є. Пробуєме дойсц до одвиту на тото питанє. Младосц ми дава чувство шлєбоди. Думам же млади частейше приходза до проблемох, лєм же иснує тото становиско ,,Млади нє маю проблеми, познєйше увидза цо то наисце проблеми” – Ана Костелник, Руски Керестур.

– Мнє младосц ма барз вельку значносц, бо то найлєпша часц нашого живота. Добре паметам слова старших и видзим цо значи кед поведза ,,Та, шицко можеш кед ши млади”. То и так док зме млади, а познєйше нас здогонї шицко. Старши вше маю оправданє за свойо поступки и то ше прилапює, а нас младих часто нє розумя – Силвия Маґоч, Коцур.

– По моїм думаню то єдна з найважнєйших етапох живота дзе кажде з нас на першим месце найбаржей упозна себе як индивидуу, а и швет коло себе. Нїґда нє забудзем кед ми старши гуторели ,,Младосц прейдзе як кед отвориш и завреш дзвери”. Точно пре тото себе вше надпоминам же док сом ище млада треба уживац. Младосц ми дава шлєбоду. Шлєбода путованя, шлєбода упознаваня нових товаришох и товаришкох, шлєбода опробовац розлични кариєри дава ми животну школу, дзе ше уча одношеня з людзми, знаходзенє у компликованих ситуацийох, у любови, розходу и смутку. Думам же млади частейше приходза до нєпорозуменьох и проблемох, алє найчастейше то праве пре старших. Чи тоти старши то родичи, баби и дїдове, чи професоре… Нам младим, вше якош тоти старши цо започинаю проблеми. Розуми ше же и старши маю проблеми, можебуц и вецей як млади, алє млади тоти хтори схопни указац на свойо проблеми – Марина Роман, Руски Керестур.

– Перше цо ми придзе на розум кед подумам на младосц то шлєбода. У младосци зме коло обовязкох хтори маме, заш лєм, шлєбодни. Маме вецей часу за себе и за ствари хтори нас интересую. Шлєбоднєйшого зме духа, розположени за шицко и вельо активнєйши. Думам же ше и старши и младши можу єднак найсц у проблемох, алє шицко завиши хто ше як ,,ноши” и як ришує таки ситуациї. Заш лєм, нє значни ту роки, алє дозретосц. Млади ше найду у нєпорозуменю праве пре шлєбоднєйше роздумованє и патренє з другого угла. Старши маю твардейше думанє хторе подковане з искуствийом и вец ту лєм иншаке патренє на ствари – Мария Горняк, Дюрдьов.

– Думам же младосц часц живота у хторим нє мам вельки бриґи и намагам ше тот период вихасновац зоз тим же ше нє нервуєм. Тиж так, як студент мам вельо нагоди туньше путовац и дружиц ше з велїма людзми на факултету. Нє знам чи млади частейше приходза до проблемох и нєпорозуменьох як старши, лєм мам упечаток же ше лєгчейше помиря кед ше повадза. Дакеди чуєм коло чого ше старши вадза и наисце ми чудне пре яки дробнїци престаню занавше бешедовац. Нажаль, видзи ми ше же то дацо цо ше нє злєпшує з роками – Лара Петкович, Нови Сад.

– Младосц дава нагоду вибрац себе драгу и робиц на себе. На младих швет остава. Ми меняме швет и будучносц нашого дружтва и нашей планети. Млади нє маю тельо животного искуствия, знаня и самодовирия, прето приходзи до проблемох зоз старшима – Ана Арва, Руски Керестур.

За младих у нашей, рускей заєднїци виходзи младежски часопис ,МАК. Тот часопис зоз свою длугу традицию иснованя, уж 50 роки, успишно повязує младих зоз шицких наших местох. Младосц, активносц и креативносц лєм часточка шицких МАК-ових сотруднїкох же би дзекуюци праве им, и старшим ґенерацийом, млади препознали значносц нашей заєднїци. А велька значносц часопису праве и тим же облапя шицки теми вязани за младшу популацию.

Зоз означованя 50-рочнїци часописа МАК, Фото: А. Медєши

(Опатрене 26 раз, нєшка 1)