Суботица то варош дзе ше медзи двома пописами, после Нового Саду, Руснаци найвецей приселєли. У тим варошу єст досц наших школярох цо ходза до школох, досц ту и студираю, а вец после школованя там оставаю жиц, бо у тим варошу єст отворено досц фабрики дзе ше нашо млади школовани людзе запошлюю. Ридко хто ше под час школованя вяже за Дружтво Руснацох и нашу грекокатолїцку церкву, алє то ма свойо, бо школяре и студенти през викенд углавном иду дому. Алє кед уж почню жиц у тим варошу, и далєй нє иду анї до Дружтва, а анї до церкви, то гутори же их национални живот нє интересує.
– Просториї Дружтва Руснацох у Суботици и Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох у тим варошу святочно отворени 25. авґуста 2022. року на адреси Сенчанска драга, на главней автобускей станїци у Суботици. На отвераню теди бул предсидатель Националного совиту рускей националней заєднїци Борислав Сакач и директор Заводу за културу войводянских Руснацох Саша Сабадош, хтори Дружтву подаровал моноґрафию „Руски Керестур – Живот и обичаї Руснацох у обєктиве фотоґрафох Будински” авторки др Миряни Дєкич. Теди о початкох снованя Дружтва Руснацох у Суботици, як и о цильох и планох у роботи у наиходзацим периодзе, презентовал Кристиян Сопка, а през програму водзела Ана Будински. На отвераню представене руске народне облєчиво. Завод за културу войводянских Руснацох нам по проєкту помогнул же бизме дали на хемийне райбанє руске облєчиво, хторе длуго стало у шкатулох, бо зме нє мали просториї. Тото обновене облєчиво ше чува у, за тоту намену, ушореней просториї у Дружтве – гварела Анамария Ленєр, предсидателька Дружтва Руснацох у Суботици.
Найвекши проблем, хтори провадзи тото Дружтво тот же су и далєй подквартельоше у просторийох у хторих робя. Городу плаца квартелїну, а коло того ше назбераю и трошки за воду, струю, рижни оправяня… Шицки нашо Дружтва од Националного совиту за подручни кнацелариї доставаю мешачнє по 9 000 динари, алє вельо лєгчейше тим цо маю свойо просториї, цо нє плаца квартелїну, та средства можу потрошиц за дириґента, корепетитора и подобни особи хтори Дружтву нєобходни. Дружтво Руснацох у Суботици трапи ше зоз видатками хтори маю за просториї, та им нє остава за активносци. По їх думаню, Национални совит би мал роздумац о тим же кому кельо опредзелї средства и спрам потребох, нє лєм активносцох, и нє шицким исто дзелїц.
У каплїци Францисканского манастира кажду остатню нєдзелю у мешацу на 16,30 годзин нововербаски парох о. Данил Задрепко служи Службу Божу на хтору приходза грекокатолїки хтори жию у Суботици. Велї нашо старши бивателє и тоти цо ше ту давно приселєли вязани за нашу церкву, и то им помага же би ше нє оцудзели од свойого индетитета. После Служби, вони скоро вше оставаю на аґапеу, або на друженьох зоз священїком, та ше бешедує о дальших активносцох Дружтва Руснацох.
– Початком новембра у просторийох Союзу глухих отримани „Вечар Мафтея Виная”, на хторим була представена моноґрафия о першей рускей ґлумици Ирени Колесар. О кнїжки бешедовала Єлена Перкович и Ирина Гарди Ковачевич, а того року, у януару зме означели и нашо Националне швето. Хлопска жридлова ґрупа ше з тей нагоди сама позберала, алє плануєме обновиц Мишану жридлову ґрупу же бизме могли нашо Дружтво представяц на руских манифестацийох – визначела Анамария Лендєр.
Найзначнєйша активносц хтору тото Дружтво планує то обновйованє ученя руского язика у тим варошу. За початок ше направи родительску схадзку зоз родичами хтори маю дзеци у школи, або оводи же би ше видзело чи до єшенї може почац ученє у просторийох Дружтва, а од септембра би ше од городу питало потримовку за триманє настави у даєдней школи. У тим будзе потребна помоц и потримовка од Националного совиту и Одбору за образованє, и Дружтва за руски язик, литературу и културу, хторе ма искуства у орґанизованю настави.