Нашо поля, заш лєм, найлєпши у Европи

1.1k Опатрене

На вельки заобраценя у продукциї польопривредних продуктох ище вше зме нє порихтани тельо кельо би требало, алє ище як мушиме водзиц рахунка о шицких новосцох кед слово о польодїлстве. Од 20. по 26. май тоти новосци зме мали нагоду видзиц на ювилейним Сайме польопривреди

Фразу, же нашо поля найроднєйпи и найплоднєйши, слухаме од давен-давна. Медзитим, попри природного богатства, польопривреди нєобходна систематична потримовка же би була порушуюца сила державней економиї и просперитету. Часто ше як успишни приклад споминаю Голандия и Япон по числених иновацийох и рационалней польопривредней продукциї хтора цалому дружтву приноши хасен. На вельки заобраценя у продукциї польопривредних продуктох ище вше зме нє порихтани тельо кельо би требало, алє ище як мушиме водзиц рахунка о шицких новосцох кед слово о польодїлстве. Од 20. по 26. май тоти новосци зме мали нагоду видзиц на ювилейним Сайме польопривреди.

Можебуц ище вше нє роздумуєме так як други, алє вшелїяк маме цо указац. Тото зоз чим ше ище вше можеме похвалїц то насампредз продукти хтори мож найсц лєм ту, на тих просторох. Окрем того, слово о нутритивно и биолоґийно здравих продуктох. Млєко и продукти з млєка, шицки файти месових продуктох, овоц, желєнява, най нє споминаме продукциї у заградкарстве, польодїлстве и комплетну лоґистику у тей продукциї и ище вельо того цо нє спомнуте, лєм мала часц богатства. Най нас цеши же припадаме  простору на жемовей кулї хтора ище вше нє така зашнїцена. З другого боку зме насампредз подзековни вредним парастским руком, упартей и сцерпезлївей роботи на наших польох, фармох, хлївох, заградкох… же би шицко спомнуте и нєспомнуте порихтали за тарґовище.

БЕЗПЕЧНОСЦ ПОЖИВИ ПРИОРИТЕТ

Як и шицки потераз, саям бул место дзе ше насампредз бешедовало о велїх темох. Єдна з нїх була фахови сход на хторим презентовани нашо досяги у продукциї квалитетней и безпечней поживи.

Кед ше ма у оглядзе же на тим Сайме главни партнер Италия, хтора и потераз була заступена на тей манифестациї, очиглядни шицки нашо намаганя кед слово о польопривредней продукциї. Як на тим сходзе було спомнуте, Сербия вельо уклада до квалитету и безпечносци поживи. Праве прето сотруднїцтво зоз Италиї драгоцине.

Сербия, як спомла министерка польопривреди, лєсарства и водопривреди Єлена Танаскович, ма вельо того понукнуц Италиї, а и шицким другим. Тиж так през тото сотруднїцтво реципрочно привитуєме шицко цо Италия понука нам. Кед слово о польопривредней продукциї уж запровадзени високи ступень сотруднїцтва. У тим напряме Сербия вельо уклада до квалитету и безпечносци поживи хтора випродукована на тих просторох. У тим року, як надпомла, буджет хтори наменєни за безпечносц и квалитет найвекши у остатнїх петнац рокох.

На штанду Покраїнского секретарияту за привреду и туризем предствели ше вецей як трицец продуковательох зоз Войводини. Шицких их повязує сертификат и ознака – Найлєпше зоз Войводини. На тим штанду предствени продукти хтори по квалитету заслужую тот сертификат, а то продукти зоз Товаришева, Старей Пазови, Чуроґу, Стапару, Бачкей Тополї, Банатского Велького Села, Шиду, Паличу, Бачкей Паланки и Нового Саду.

Же би шицки тоти места достали сертификат и епитет позарядового кавлитету, мушели прейсц през шитко двох установох хтори преверюю квалитет. То насампредз продукователє орґанских заградкових рошлїнох, здруженя ремеселнїкох, як и познати бренди у туризме „Еґзит” и „Тамбурица фест”.

ТРАКТОРИ И КОМБАЙНИ ЯК ФЕРАРИ АВТА

За здраву и безпечну продукцию поживи на наших польох важна и механїзация. Уж и тащки знаю за найдрагши трактор и комбайн хтори сцигли до Нового Саду. Подприємство Интер Аґрара зоз Ченею хтора часц подприємства Интер експорт Словения на своїм штанду представела вецей як 40 трактори и прикапчуюци машини. Медзи нїма и найдрагша машина на Сайму, а то комбайн Идеал 8 зоз гедером за жито и слунечнїк, а ма и адаптер за кукурицу. Значи мултипрактик, лєбо „3 у 1” могло би повесц. Цена му 700 000 евра без порциї.

Комбайн сцигол зоз Италиї, а випродуковани є, нє у Ферарию, алє у фабрики Бреґанзи и з тей нагоди у Новим Садзе премиєрно представени нашим польопривредним продуковательом. Тот, як уж достал мено, чарни красавец, високи штири метери, длугоки є дзевец,  широки є 3,3 метри. На себе мал гедер за жито хтори широки 12,2 метери. З другима словами, раз два покоши. Чежки є 30 тони, та прето место ґумох ма ґумово гушенїци. Бункер ма капацитет 17 000 литри цо значи же може ношиц вецей як 14 тони зарна житаркох. Ма редуковане, рационалне трошенє горива, як и новши авта, навиґацию, компютерске штелованє важних параметрох цо комбайнерови олєгчує роботу. Од першого дня за комбайн було вельо заинтересованих купцох.

Найдрагши трактор на Сайму, Касе Стайгер 500 АФС Конект, од стандардних тракторох, дупло векши. Ма моц од 500 конї, одлични маневарски потенциял, чежки є 25 тони, алє за собу нє охабя ваґаши. Ознака АФС значи же ту слово о технолоґиї прецизного наводзеня, а КОНЕКТ ознака хтора означує 24 годзиново обезпеченє и провадзенє сервисней служби, як и нєпреривни контакт, прейґ ҐПС, вожача у кабини зоз власнїком. З оглядом на перформанси троши мало горива и барз є ефикасни у роботи. Прето як на штанду Аґромаркет машинери зоз Нового Саду надпомли же ше купованє трактора  швидко виплаци. Його цена „скромна” – 462 000 евра без порциї и то найдрагши трактор на тогорочним Сайме. Но, висока цена нє завадзала численим потенциялним купцом хтори указали интересованє од першого дня за тот трактор.

Вшелїяк, интересованє и за туньши, тиж так квалитетни трактори и другу польопривредну механїзацию, було вельке.

ВЕЛЬКА КОНКУРЕНЦИЯ ПРИ СТАТКАРОХ

Од першого дня 90. Медзинародного польопривредного сайму у Новим Садзе, було вельо возбудзеня и у манєжу. Насампредз прето же було оценьованє коньох и овцох.

Кед слово о конярстве, на Сайму були виложени 88 найлєпши гарла и то потераз найвекша конкуренция медзи приявенима гарлами. Найчисленши гарла раси Липицанер, потим Кавепиєн, а було и два ґарла раси Босански конї з брегох. Но, фахова комисия хтора оценює конї надпомла же на тот завод нє було прикладнїкох раси Нониюс хтора автохтона раса на тих просторох. Виложени гарла високого квалитету и обачлїве же власнїки вельо укладаю до селекциї и способу отримованя.

Кед слово о овцох, того року на Сайме виложени 497 гарла дзевец расох. Найзаступенши раси Франс, Виртемберґ, Романовска и Тексела. Од автохтоних расох заступени Сєничка овца, Циґая, Влашска витороґа, Жуя хтори перши раз виложена на Сайме, и Бардоки.

Як и при коньох, виложени овци барз квалитетни и добре виховани. 

Окрем того же на Сайму єст цо видзиц, як и вше потераз, числених нащивительох зоз цалей Сербиї прицагує и тото  же є добре место и за розвагу.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ