Розчарованє и нєзадовольство польопривреднїкох после бурйох хтори залапели нашо поля вельке. Насампредз пре знїщени труд и роботу хтори уложели од початку сезони, а окреме пре одлуки осиґуруюцих хижох хтори тих дньох на польох преценюю чкоду. Медзитим, у таких обставинох кажди динар значи.
Предходни даскельо роки Сербию поряднє трафяю елементарни нєпогоди зоз катастрофалнима пошлїдками. Суперкелийово бурї хтори провадзени зоз каменцом, за даскельо годзини або и минути можу зменшац урожай жита, кукурици, слунечнїку, як и других польопривредних културох, за вецей як 50 одсто.
Додатни проблем то и количество и квалитет урожаю за идуци рок, понеже елементарна нєпогода яка ше зявела того року ма неґативни вплїв и на сам квалитет жеми.
Сама премия осиґураня на уровню ризика одредзує ше у зависносци од класи чувствительносци хтора ше осиґурує и зони ризику, а тиж завиши и од осиґураних гектарох и тирваня осиґураня.
Шведочиме тому же 13. юлия 2023. року направена велька чкода польопривреднїком на шицких културох, а людзе хтори осиґурали свойо поля исте осиґуранє и активовали. Медзитим, велї дожили розчарованє прето же осиґуранє або преценєло чкоду на менєй од стварней чкоди, або гоч чкода и преценєта як подполна, заш лєм осиґуранє нє виплаци полну суму, з оглядом на тото же ше одбива трошки на франшизу и будуци трошки хтори польопривреднїк нє будзе мац. Кед же и преценєта подполна чкода, односно 100 одсто, польопривреднїк по полиси може достац 60 до 65 одсто од вкупней суми.
АПЕЛУЮ НА СЦЕРПЕЗЛЇВОСЦ
Премия осиґураня ше одредзує у зависносци од догварених ризикох осиґураня хтори можу буц основни (каменєц, огень, гром) и доплнююци (буря, вилїви, ярнї и єшеньски мраз и жимске змарзанє).
– У вечарших годзинох штварток, 13. юлия, пришла хмара з хторей падал вельки каменєц без дижджу, а аж и старши парасти гварели же потераз таке нє видзели. Потим почал и моцни витор и диждж зоз каменцом и направени огромни чкоди у керестурским хотаре. Нє страдал цали керестурски хотар, єст часци дзе було менєй каменцу, алє у процентох то чежко преценїц. Ґенерално найвецей страдала желєнява, односно паприґа хтора и найзаступенша у Керестуре, алє страдали и кукурица, соя, слунечнїк, индустрийна парадича, овоцнїки котри нє мали процивкаменцову защиту. Найбаржей страдало на Вельким селищу, а нєвироятно цо ше там вислучовало. После того, пондзелок вишли осиґуруюци хижи на поля же би ше преценєло чкоду, а єст вшелїяки чкоди. Єст тотални чкоди дзе просто продукователє нагнати же би витарупирали, або можу охабиц же би ше дацо пробовало зробиц, цо досц нєзґодна ситуация. Єст дзе чкоди од 50, 40, 30, 20 одсто и ту з єдного боку будзе дакус лєгчейше понеже ту мож наставиц продукцию, гоч и то нє лєгко, алє ше достанє часточне надополнєнє од осиґуруюцих хижох и дацо будзе и з продукциї. Док заш лєм, дзе чкода преценєта як подполна, 100 одсто, гоч и єст часу же би ше дацо зробело, то представя проблем прето же ознова треба укладац, а чи ше то виплаци. Постої ище єден пех – там дзе подполна чкода, кед заварта полиса, кед придзе каменєц, то готове. Там дзе чкоди дзе отворена полиса, понеже полиса активна до 30. септембра, кед би случайно пришол ище раз каменєц, мож контактовац осиґуруюци хижи же би пришли. Тоти людзе у кус лєпшей ситуациї – гварел нам Славко Малацко.
ЧКОДА ПОДПОЛНА – ВИПЛАЦИ ШЕ ПОЛОВКУ
О даєдних часцох хтори достали вецей каменцу и дзе збило шицко, дзе преценєти чкоди на 100 одсто, як на Вельким селищу, гутори нам наш собешеднїк Желько Ликов.
– Каменєц хтори спаднул штварток бул озбильни, побило шицко, найвецей паприґу хтору мам на два и пол гольта, од чого гектар осиґуране, а остаток нє. Були з осиґуруюцей хижи и преценєли нам чкоду на 60 одсто. Виплаца нам 55 одсто, и нє мушиме витарупирац, понеже дзепоєдни були условени же муша. Ми то нє мушиме зробиц, алє нам претаргли полису осиґураня и вецей нам паприґа нє осиґурана. Кед слово о чкоди, преценєта є на 60 одсто и 5 одсто ми одбиваю на франшизу. Думам же то реално преценєте, дакус ше паприґа и окрипела. Заш лєм, понеже претаргнута полиса осиґураня, кед би ше дацо случело, идзе на нашу чкоду. Рок за виплацованє чкодох наявюю же будзе о мешац, мешац и пол – гварел Желько Ликов.
И вельки и моцни пластенїки прецерпели чкоду на найлону, алє на щесце, нє и у пластенїку. Так и Гардийово зоз Руского Керестура, котри тиж маю чкоду преценєту на 100 одсто, подзелєли з нами искуство зоз нєпогоду и лядом.
– У Керестуре залапени вельки поверхносци зоз каменцом, а преважно скоро шицка паприґа побита. За беґельом дакус менєй побило, алє Яраш, Косцелїско и Селище барз побило и направена велька чкода. Маме седем гольти паприґи и збита є 100 одсто. Маме гольт сладкей кукурици за пияц и исто є скроз збита. Зоз слунечнїку нїч нє остало, при кукурици за карменє нє буду таки утрати же нє будзе нїч, алє єст чкоди. На пластенїкох тиж вельки чкоди, направени дзири на найлонох, но на щесце, нука нїч нє побило. Осиґуруюци хижи вишли на терен и преценєли подполну 100 одсто чкоду, алє проблем же нє виплацую 100 одсто. Даваю 65 одсто и треба же би ше витарупирало. Кед би ше пристало на 60 одсто, вец ше нє муши тарупирац. Надалєй проблем и же зме конкуровали за цивки и фолию, а кед ше витарупира, а тоти приду, понеже зме нє достали субвенциї на тото… нє знаме анї сами цо робиц. Єден проблем на други ше вяже. На концу зме охабели на 60 одсто чкоди и нє будземе тарупирац. Остава нам ше бориц, заляли зме ю, тераз треба даяку прикарму дац, та увидзиме чи останє дацо. Кед слово о виплацаню, гутори ше же ше шицко випочитує. Годно ше дакус длужей чекац, понеже то залапело цалу Сербию, алє би требало же би виплацели, та най голєм врациме дацо од укладаня – гварели нам Гардийово.
