Нєшка будзе поховани академик Владимир Ковач (1936–2023)

автор М. Тамаш
326 Опатрене

НОВИ САД – Нєшка, 23. децембра, на 13 годзин у фамелийней крипти на теметове у Сримскей Каменїци будзе поховани академик Владимир Ковач, доаєн винарства у Сербиї и познати науковец у Европи и швеце, дописни член Французкей польопривредней академиї.

Академик Ковач траґично настрадал вовторок 19. децембра 2023. року у Новим Садзе, на Дунаю, на Шордошу, дзе як каякаш рекреативец и член каякашского клуба бул на порядним рекреативним тренинґу. И попри тим же бул у дзевятей децениї живота, водзел активни живот, кажди други дзень у своїм каяку на Дунаю, прешол коло 6 километри. Нажаль, до нєщесца пришло кед ше його чамец преврацел бо вдерел до залядзеней води, або до понтонского моста, хтори блїзко при месту нєщесца, указало вишлїдзованє. Швидка помоц, хтору поволали каякаше хтори академика нашли, могла констатовац лєм шмерц.

Академик Владимир Ковач народзени 30. мая 1936. року у Бачинцох, дзе ходзел и до основней школи. Од 1948. року жил у Новим Садзе, ту закончел ґимназию (1956) и дипломовал на Польопривредним факултету (1960), а потим достава роботу на Институту за винїцарство и овоцарство, Одсек за винарство у Сримских Карловцох, як асистент и бул пошвецени науково-виглєдовацкей роботи.

На Технолоґийним факултету у Новим Садзе маґистровал 1969. року и 1975. року одбранєл и докторску тезу з тему „Прилог познаню оксидазох у технолоґиї вина”. На тим факултету 1976. року постал висши наукови сотруднїк, а потим, 1982. року, здобул и найвисши наукови статус – наукови совитнїк. До пензиї пошол у юлию 2001. року.

Як стипендиста Французкей влади Ковач 1967. и 1968. року бул у Французкей у Институту за винарство у Нарбону, у Дижону и на Фамацеутским факултету у Монпелєу. Вельку часц виглєдовцкей роботи у обласци винарства др Ковач реализовал у лабораториї проф. Жана Лаволея (Jean Lavollay) на Националним конзерваториюму за уметносц и ремесла (Conservatorie National des Arts et Metiers) у Паризу. Участвовал у науковим виглєдованю грозна и вина и на Универзитету у Мадриду.

Од 1976. року постава фахови представнїк Югославиї у Медзинародней орґанизациї за винову лозу и вино (Office International de la Vigne et du Vin – OIV), а два мандати бул предсидатель Ґрупи експертох за „Медзинародни правилнїк о енолоґийних поступкох” (Code International des Pratiques Oenologiques), хтора основана при Зєдинєних нацийох.

Од 1981. року академик Ковач бул член Медзинародней орґанизациї за виучованє полифенолних злученїнох (Groupe polyphenols), зоз шедзиском у Нарбону (Французка), и єден час член Административного совиту тей орґанизациї.

На основи своєй науково-виглєдовацкей роботи першенствено у обласци полифенолних материйох вина и сотруднїцтва зоз численима виглєдовачами и анґажованю у ОИВ (OIV), 15. децембра 1982. року вибрани є за дописного члена Французкей польопривредней академиї наукох, у Секциї за физико-хемийни науки (Аcademie d’Agriculture de France – section V:sciences physic-chimiques).

Др Владимир Ковач коавтор 11 припознатих нових сортох виновей лози медзи хторима: Сила, Пробус, Неопланта, Морава и други и коавтор трох клонох лози сорти италиянски ризлинґ. Автор є познатого червеного вина „Vranac Pro Corde” компаниї „13 юлий – Плантажи” зоз Подґорици.

Публиковал вецей як 120 науково и фахово роботи з обласци винарства, од хторих скоро половка обявена у нас, а 56 у реномованих медзинародних часописох. Коавтор є кнїжки „Сорти виновей лози”, обявеней у Новим Саде, 2000. року.

Попри науки, добре сотрудзовал з привреду и вше находзел часу же би помогнул тедишнїм винарийом у Крушевцу, Вершцу, Илоку и Ердевику и другим, як и вецей новим приватним винарийом у Сримских Карловцох у продукциї квалитетного вина.

На значносц виглєдовацкей роботи академика Владимира Ковача увагу обрацел документарни филм „Мой живот вино”, авторки Тияни Трнавчевич, у режиї Милутина Караса, емитовани у децембру 2021. року на 1. програми РТВ Войводини. Пред тим була премиєра у Конґресним центру Новосадского сайма, у орґанизациї Привредней комори Войводини. У филму представене академиково доприношенє сучасному винарству у швеце.

На инициятиву Здруженя винїцарох и винарох Сримских Карловцох aкадемик Владимир Ковач 16. септембра 2003. року, на основи одлуки Скупштини општини достал Повелю же є почесни граждан Сримских Карловцох. Вон од 90-их рокох, после врацаня допущеня индивидуалним продуковательом же би пласовали вино на тарґовище, отримал серию преподаваньох за винїцарох, после чого у тей часци Сриму засадзени нови винїци и отворени вецей приватни винариї.

Оженєти бул зоз Миру зоз хтору маю сина Бориса и двойо унучата.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ