Уходзиме до рока кед нєподзековне виражовац вельки жаданя, алє треба осторожно вислуховац и анализовац постояци стан, бо нє знаме цо нас чека и у економским и у дружтвеним живоце. Наздавам ше же превлада мудросц и Божа правда и же тота криза и воєни зраженя останю за нами як єден шплях справованя людского роду
За нами рок у котрим ше закончел штиророчни мандат пиятого зволаня Националного совиту, а праве у чаше кед преславюєме по шеснасти раз Националне швето Руснацох наполнює ше мешац и пол од конституованя нового зволаня НС. Час кратки за анализу роботи, алє нагода добра спатриц роботу у предходним периодзе.
Робота предходного зволаня Националного совиту була обтерхована з велїма проблемами субєктивней и обєктивней природи, а котри напевно чекаю и нове зволанє. Обєктивни проблеми роботи НС були пандемия, а потим и шветова криза котра почала прешлого року, а котра обтерхує роботу и нового зволаня НС, прето же ше преляла и до того 2023. року. Нєвигодна политична и дружтвена ситуация у цалим швеце, як потрафела вельки народи, так потрафя и нас малочислених.
Того року кед Националне швето означуєме по шеснасти раз, маме нагоду стретнуц ше у другим амбиєнту у шветочней атмосфери и ище раз потвердзиц же руска заєднїца у Републики Сербиї ма моци, сцелосци и дзеки позберац ше и мобилизовац коло заєднїцкей идеї. У чаше кед зме пред скоро 280 роками ступели на керестурску пустару и розселєли ше ширцом, нашо предки знали вихасновац права котри им були на розполаганю, та нєшка маме ушорени системи образованя, култури, информованя и службеного хаснованя язика и писма.
Факти о снованю парохиї 1751. року, лєм шейсц роки по приходу перших Руснацох, а лєм два роки познєйше – 1753. року и початку образованя по руски, доказую мудросц наших предкох, котри знали же церква, образованє и култура три слупи националного идентитета котри вредни Руснак любоморно чува и нєшка.
Накадзи було оможлївене националним заєднїцом формованє националних совитох, наша заєднїца була медзи першима котра тото право вихасновала, цо нас кладзе до шора найодвичательнєйших и найорґанизованших заєднїцох и на вельо висши уровень як дзепоєдни векши и численши заєднїци. Зоз снованьом НС достали зме кельо-тельо заокружену систему рускей културней самоуправи, та прето треба исц и провадзиц зарисовани курс и активно ше уключовац до пременкох же би система рускей културней автономиї була укоренєна до державней системи, бо кед будзе єй часц, вец и держава будзе мац обовязку помагац нам и потримовац нас.
Паралелно зоз снованьом националних совитох держава принєсла и дзепоєдни закони о националних меншинох котри виходзели з Устава, исти ришеня имплементовала до законох котри маю дотик з правами националних меншинох у других обласцох, а тиж так верификовала и дзепоєдни медзинародни закони, повелї и конвенциї котри ше дотикаю правох и шлєбодох националних меншинох.
Шицко тото нам дава за право повесц же маме права у вельо векшей мири як у дзепоєдних розвитших державох. Основне питанє чи ми за тоти права знаме и кельо их хаснуєме. Спомнул сом образованє по руски котре тирва 270 роки, и котрому после тельо часу грожи нєставанє. Страцели зма руске оддзелєне у Дюрдьове, исти сценарио грожи и у Коцуре, а вше менєй дзеци ше уписую и до руского оддзелєня керестурскей Ґимназиї. Од кого завиши же бизме мали вецей дзеци у руских оддзелєньох и у виборней настави руского язика? Випатра же права котри нам держава дава, ми нє знаме хасновац, бо хаснованє тих правох, нє лєм у образованю, завиши лєм од нас и нї од кого вецей.
Нєсцерпезлїво обчекуєме резултати Попису жительства у Републики Сербиї. Попис и резултати нам укажу кельо нас єст и у велькей мири нам трасую драгу и роботу и у наиходзацим периодзе. Сам Попис нам укаже кельо зме одвичательни ґу себе, а тиж и уписованє до Окремного виберацкого списку нам вельо того указує.
Розкрок медзи младу и старшу ґенерацию вше присутнєйши. Нєзаинтересованосц младих аж анї за упис до Окремного виберацкого списку, за уключованє до руского дружтвеного живота (кажда чесц винїмком) можебуц нам указує їх нєпорихтаносц и нєпорозуменє нас старших за їх становиска, проблеми и интереси. Тоти проблеми можеме превозисц лєм през диялоґ и векшу порихтаносц приблїжиц становиска, та на таки способ превозисц розлики. Нє надрильовац младим тото цо нам старшим потребне, алє з векшу увагу вислухац їх потреби, интереси, аж и критики пре нєдобри ришеня у руским дружтвеним живоце, котри можебуц млади видза. Лєм на таки способ зме годни найсц заєднїцки язик.
Кед єст добрей дзеки, кед почитуєме єдни других, кед ше водзи конструктивни диялоґ и чераю идеї, вец муши буц и резултати. З тим наздаваньом шицким Руснацом, Рускиньом и шицким добрим людзом з котрима жиєме и робиме винчуєм Националне швето Руснацох.