Школски рок почал – почали пририхтованя за идуци

автор А. Паланчанин
378 Опатрене

НОВИ САД – Друга схадзка у Одбору за образованє отримана вовторок, 12. септембра, у просторийох Завода за културу войводянских Руснацох у Новим Саду. Присутни члени розправяли о дзевец точкох хтори були на Дньовим шоре.

После процедуралних точкох анализовани резултати упису школярох до першей класи руских оддзелєньох основних школох у Руским Керестуре, Коцуре и Дюрдьове.

Як познате пред початком нового школского року було вельо почежкосци хтори члени Одбору и Националного совиту Руснацох (НСР) зоз упарту роботу пробовали зменшац. Насампредз, слово о школох у Коцуре и Дюрдьове дзе вельо поробене же би ше оформело голєм по єдно одзезлєнє. Тиж так вимагане од компетентних министерствох же би ше зменшало квоти за отримованє настави на мацеринскей бешеди, окончени и розгварки зоз родичами.

Резултат тот же у коцурскей ОШ „Братство єдинство” оформене оддзелєнє зоз штирома школярами, а тиж так и у дюрдьовскей ОШ „Йован Йованович Змай”.

У Основней школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре до першей класи руских оддзелєньох уписани 51 школяр, односно оформени три оддзелєня. З оглядом же то место дзе жиє найвецей Руснацох на тих просторох, и ту би резултат требал буц лєпши.

Анализованє уписованя дзецох до руских ґрупох у оводох у Коцуре и Дюрдьове ма подобни резултати. Дзеци ше у предшколским возросту виховюю у мишаних ґрупох.

Медзи иншим предсидатель НСР Йоаким Рац гварел же на розгварки у Предшколскей установи „Бошко Буха” у Вербаше дзе припада и коцурске оддзелєнє „Герлїчка” проблем мишаних ґрупох у тим же воспитачки кед муша виберац на хторим язику буду бешедовац з дзецми, вибераю сербски, бо их так буду розумиц шицки. Прето, вон дума же би требало раз лєбо двараз тижньово тримац дополнююци годзини по руски нашим дзецом, та би то бул єден од способох же би дзеци бешедовали на мацеринскей бешеди и уписовали ше до наших оддзелєньох у школи.

У каждим поглядзе Одбор за образованє як и НСР буду мац вельо активносци и роботи же би ше тоти проблеми превозижло и ришело. Розпочати, як поведзене на схадзки, єден процес хтори о даскельо роки да позитивни резултат. У тим напряме предложене же би предшколски установи у Вербаше, Жаблю и Кули були преглашени за нашо институциї од националного значеня. Предклад єдногласно прилапени.

У тим року буду означени (лєбо уж означени) вецей значни ювилеї за нашу националну заєднїцу. Планує ше у новембру означиц 270 роки образованя по руски, 120 роки предшколского вихованя, 100 роки ґимназиї и 100 роки нашей ґраматики.

Виборна настава, як модел за ученє мацеринскей бешеди заступена у вецей наших местох. Як надпомла учителька Наташа Еделински Миколка, у школох шидскей општини ма 46 школярох, а по словох учительки Ана-Мариї Рац у 17 школох у Новим Саду од першей по осму класу єст 80 школярох. Исте число як и прешлого року. Проблеми у тим же ше точне число школярох будзе знац у другей половки мешаца. Односно анкета хтору пополнюю родичи будзе закончена 22. септембра.

На схадзки винєшени числени позитивни упечатки зоз Лєтней школи хтора отримана у Попраду. Дзеци вельо того научели, а велї и бешедовали лєпше по руски. Тота пракса будзе предлужена и идуцого лєта.

Кед слово о стипендийох за тераз подзелєни седем и то школяром Ґиманзиї, алє пошвидко ше будзе знац точне число школярох и ґимназиї и основней школи хтори доставаю стипендиї.

На схадзки розришени нєпорозуменя коло Читанки у хторей будзе презентовани наш скарб – история, култура и уметносц.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ