Кед знаш цо сцеш, шицко можеш

автор Aн. Медєши
866 Опатрене

Видзим як проблем,  же ше нашо людзе нє можу одлучиц дзе им дом. Познам людзох хтори накадзи одробели тото цо муша у Нємецкей, накадзи пришло лєто, такой би ше врацали голєм на три мешаци до Сербиї. Жию у Нємецкей, а хижу правя у Сербиї… Алє, кед одлучиш же твой дом у Нємецкей, вец думам же ше мож добре интеґровац

Соня Сопка, народзена Надлукач, єдна з тих малочислених людзох хтори уж у вчасней младосци добре знали свойо животне поволанє. У єй случаю була то медицина. Уж по законченю основней школи у своїм родним Руским Керестуре, видзела же ма афинитет ґу природним науком, та уписала штредню медицинску школу у Новим Садзе. По законченю, запошлєла ше на Институту за онколоґию у Сримскей Каменїци дзе робела пейц роки. Док робела, паралелно и студирала на Високей здравственей школи у Земуну, на напряме радиолоґийни технїчар. Но, понеже нє старчела, студиї нєодлуга напущела, а потим ше одлучела преселїц до Нємецкей, ґу тедишнєй любови. Було то пред ровно 20 роками…

Такой по приходу Сонї було ясне же до Нємецкей сцигла у дакус погришним чаше. Як потолковала, у Нємецкей єст периоди кед ше имиґрантох навелько прима, но вона нажаль нє була єдна з тих.

– Ту єст периоди кед барз потребни медицински шестри або даяки ремеселнїки, кед досц мац диплому и скромне знанє нємецкого и можеш почац робиц. Нажаль, у тот час кед я пришла до Нємецкей, було вельо медицински шестри, та ми диплому нє сцели припознац, алє ми гварели же бим требала ище рок и пол ходзиц до школи же бим достала лиценцу. Теди сом ше дакус упарла и гварела же, кед так, вец будзем студирац, та нє будзем лєм медицинска шестра, алє будзем дохторка – здогадує ше Соня.

Маюци на розуме же за ученє каждого язика нєобходна жива бешеда, Соня такой нашла роботу у ресторану дзе зоз колеґами вежбала и язик, а после рока и пол уписала ше на студиї.

– Дополадня сом ходзела на интензивни курс нємецкого, а вечар сом робела у ресторану. Було напарто, алє сом мала вельку мотивацию бо сом барз нє любела кед сом нє могла розумиц бешеду. Кед сом положела шицки испити за язик, приявела сом ше на факултет, до Келну – приповеда вона.

СТУДИРАЦ НЄ ЛЄГКО АНЇ НА СВОЇМ, А НЄ НА ЦУДЗИМ ЯЗИКУ

У Нємецкей ше, як гвари, амбициозних младих людзох финансийно стимулує же би ше усовершовали и пошвецели роботи. Примаци испит за факултети нє постої, алє студенти после двох рокох маю державни испит, а под час студийох ше им и самим викристализує чи жадани факултет за нїх.

– Ти як студент зоз иножемства мушиш голєм два раз вецей труду и часу уложиц, нє же биш здогонєл домашнїх студентох, алє лєм же биш бул на истим уровню як и просекови студент з Нємецкей.  Но, я ше нароком руцела до „жимней води” и твардо одлучела цо вецей комуниковац зоз Нємцами. Початок бул чежки, теди нє постоял Google Translate за електронске прекладанє текстох, алє сом зоз словнїка слово по слово шицко прекладала – приповеда  наша собешеднїца.

После студираня Соня роками робела як анестезиолоґ и тоту роботу барз полюбела, медзитим, понеже нєдавно народзела дзивочку Надю, Соня ше одлучела войсц до „мирнєйших водох”. Роботу анестезиолоґа заменєла зоз роботу у трансфузийней медицини, а ноцни дежурства у шпиталю зоз „дежурствомˮ над посцелку.

– Велї думаю же робота анестезиолоґа лєм у операцийней сали, алє єст вецей катеґориї. Я у Келну робела у операцийней сали и як дохтор швидкей помоци, та кед би ше случело даяке нєщесце, виходзела сом на терен. Гоч сом любела тоту роботу, була досц напарта и стресна понеже єст вельо интервенциї. Дежурства тирваю и по 24 годзини, роби ше и за викенд або вельки швета, а одкеди сом достала дзецко, таки стил живота и роботи ми нїяк нє одвитує – визначує вона.

ТРЕБА ДУРКАЦ НА ШИЦКИ ДЗВЕРИ

Гоч ше уж децениями, а окреме остатнїх рокох, на одход до тей обецаней жеми за медицинарох опредзелюю найлєпши студенти и роботнїки, ище вше панує думанє же нашо людзе у иножемстве нє нательо уважени и плацени як домашнї фаховци.

– У сущносци, покля ци нє припознаю шицки документи, мушиш робиц за меншу плацу. А же би ци их припознали, мушиш добре звладац язик, здобуц дипломи. Но, я була у предносци понеже сом ше пре студиї швидше и лєгчейше интеґровала. У познєйших рокох шицко то идзе дакус чежше. Тото цо видзим як проблем, то же ше людзе нє можу одлучиц дзе им дом. Познам людзох хтори накадзи одробели тото цо муша у Нємецкей, накадзи пришло лєто, такой би ше врацали голєм на три мешаци до Сербиї. Жию у Нємецкей, а хижу правя у Сербиї. По моїм думаню, кед одлучиш же твой дом у Нємецкей, вец думам же ше мож добре интеґровац. Ту така бирократия же раз кед це одбию, мушиш лєм буц барз упарти и нє одуставац. Вше мушиш исц за людзми, питац ше, бо ци ту нїхто сам нє понукнє помоц – совитує Соня.

На концу, и попри тельо труду, пожертвовносци и биткох хтори виборела, Соня гвари же нїґда нє побановала же пошла зоз Сербиї. Нєшка, после петнац рокох кельо жила у Келну, и после трох рокох живота у Лайпциґу, жиє зоз своїм партнером Александром у меншим месце, у Цойленроду (Zeulenrodа) у восточней Нємецкей.

– Ту иншаки менталитет, зроднєйши нашому, маю и подобни смисел за хумор. Тераз зме дакус блїжей при фамелиї мойого партнера, же би нашо дзивче могло цо вецей буц з нїма – гвари вона, алє наглашує – носталґия за домом вше присутна. Од кеди сом пошла до Нємецкей, каждого року сом до Керестура приходзела за Кирбай. Раз до рока обовязно, а кед можем и частейше. Заш лєм, дзекуюци комуникациї прейґ дружтвених мрежох, нєшка вельо лєгчейше отримовац контакти зоз найблїзшима. Кед ше лєм здогаднєм як було пред 20 роками кед сом ше зоз моїма могла чуц лєм прейґ телефона, а импулси коштали праве богатство… Тераз шицко заш лєм лєгчейше – прешвечує нас наша амбициозна собешеднїца и надпомина як ше єй Надя барз радує кед видзи бабу, дїда и бачика прейґ скайпу. А же би єдного дня, док дакус вирошнє, лєгко могла з нїма и побешедовац на своїм мацеринским язику, и о тим ше Соня остара… 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ