Шпиванка, кед є зоз шерца, теди є найкрасша

автор Л. Вереш
875 Опатрене

На преслави Националного швета Руснацох, хторе отримане прешлей соботи у Вербаше, шпиванку „Писня Коцуру” одшпивали штири нашо познати шпивачки: Саня Дивлякович (Полдруги), Танита Ходак, Дарина Михняк и Мирела Тимко, народзена Мали. Шицки штири одросли у Коцуре. Стретли зме ше з Мирелу, алє тераз у Дюрдьве, и приповедали, а о чим иншим кед нє о шпиваню

Дакеди Коцурска, а уж роками Дюрдьовска, наша, руска, позната и припозната шпивачка Мирела Тимко свою музичну кариєру започала на бини ище як дзивчатко, и такой освоєла симпатиї публики. Єй перши наступ пред публику бул на „Червеним пупчу”, и одтеди є скоро нєпреривно присутна на нашей музичней сцени.

-Була сом мале дзивче, мала сом лєм штири роки кед сом пошла зоз мою старшу шестринїцу Саню на пробу за ,,Червене пупче”. Теди ми ше Юлиян Рамач Чамо опитал чим бим сцела шпивац.

Понеже пририхтованя уж були закончени, цали план и програма за ,,Пупче” були порихтани, могла сом шпивац як дебитантка на самим початку Фестивала – здогадує ше Мирела на свойо перши початки з микрофоном у рукох.

Гвари же перши виход на бину задумовала цалком иншак. Думала же будзе шпивац лєм найблїзшим, алє кед вишла на бину и видзела публику, барз ше злєкла и, як сама гварела, мала барз вельку трему. Медзитим, то нє тирвало длуго. После першей строфи и першого аплаузу, шицко пошло так як треба. Праве тот аплауз ю ,,купел” же би ше ище и нєшка занїмала зоз музику. Одтеди прешло вецей як двацец пейц роки.

ПЕРШЕ ПУПЧЕ, А ВЕЦ РУЖА И ЗАГРАДКА

Мирела, теди Малийова, роками шпивала на ,,Червеним пупчу”. У седмей класи достала награду за найлєпшого интерпретатора и праве тот наступ єй бул одскочна деска за участвованє и на других наших фестивалох, а окреме на ,,Червеней ружи”. Даскельо роки Мирела шпивала на тим нашим найстаршим фестивалу, а кед ше уписала до другей класи штреднєй школи, поволана є шпивац и на Фестивалу ,,Ружова заградка”.

– Кед сом першираз участвовала на ,,Ружовей заградки”, шпиванка хтору сом шпивала була преглашена за найлєпшу композицию. То було барз вельке и красне припознанє. Тот Фестивал, як бим поведла, нам, обичним шпивачом, барз важни. Композициї ше знїма, озбильно ше роби, а ми, шпиваче мушиме мац дацо цо орґанизаторе препознаю у нас же би нас поволали и шлїдуюци раз, и муши буц щиро, зоз шерца…

За участвованє на ,,Ружовей заградки” поволанки ми сцигую з рока на рок и барз сом подзековна на тим, бо там шпивац, то наисце мойо вельке задовольство  – гвари наша собешеднїца.

МАЛА ШЕ НА КОГО УПАТРИЦ

Мирелу углавним познаме як солистку, алє познате же шпивала и у дуетох и квартетох. Вєдно зоз Таниту Годак, Матеу Браун и Валентину Югас, 2008. року шпивала на ,,Ружовей заградки”. Публика була одушевена зоз шпиванку  ,,Дай ме, мамо, дай” та ушлїдзела и награда од публики, а  кус познєйше на тоту шпиванку зняти и спот.

У розгварки Мирела дзечнє приповеда о тим же рушела шлїдом своєй шестринїци.

– Єден з моїх наймилших наступох бул тот кед сом шпивала зоз мою шестринїцу Саню. То було того року кед сом ше одавала. Ище вше сом мала дзивоцке презвиско, и гоч я була Малийова, а вона Полдругова, обидва зме гуторели же зме Полдругово, бо нам баба и дїдо заєднїцки. Саня здумала же би було крашнє да вєдно шпиваме док зме  ище нє одати. Вона аж написала и слова за писню ,,Розмария и лелия”, и праве тей композициї припадла двойнїста коруна, бо була наградзена и з боку фахового жирия, алє и публики – памета Тимкова хтора у дуету шпивала и зоз Марком Радишичовим.

-Гласи нам були подобни, крашнє ше зляли у шпиванки, и тото паметам, понеже сом першираз шпивала у дуету зоз хлопом.

ЛЮБОВ ҐУ МУЗИКИ ПРЕНОШИ НА ДЗЕЦИ

У Тимкових музика присутна у каждодньовим живоце. Дзень нє прейдзе без шпиванки, а як нам гварела, часто и своїм дзецом пуща рижнородну музику и вєдно з нїма шпива. И нє лєм тото, помали сина  и дзивку почала учиц и грац, а обачела же шицки тройо маю вельки музични потенциял. Седемрочни Владимир и два роки младша Калина барз любя шпивац, а наймладша, Кат`я, хтора ма лєм 10 мешаци, гоч є ище малючка, на перши такти почина кляпкац и давац до знаня же препознава ритем. Супруг Борис Мирели моцна потримовка, и вец як и сама гвари, наисце може уживац у тим цо люби.

КАЖДА ПИСНЯ МА СВОЮ ПРИПОВЕДКУ

– Кажда писня, шпиванка хтору сом шпивала мала цошка свойо и окремне. Трудзела сом ше дожиц ю на прави способ. Поведзме, шпиванка ,,Мацерово памятки” здогадує ме на давни часи, цала є така, та и мнє здогадовала на мою бабу, хтора вецей нє з нами, а хтору сом барз любела и за хтору сом була вязана. Цали тот наступ и шпиванку сом єй пошвецела, думала сом на ню и вона ми була пред очми. А писня ,,Ґужлїчок” пре сам текст и мелодию людзом барз интересантна. Аж ме и у валалє застановяли и препознавали праве пре тоту писню. Барз ми мило же и после велїх рокох тота писня дзечне слухана и же ю людзе барз любя – гвари Мирела.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ