Велькому числу читачох „Руского слова“ познате же ше того року наполнює сто роки информованя по руски.
Дня 4. децембра 1924. року у Новим Садзе видруковане перше число „Руских новинох“, чий видаватель и властитель було Руске народне просвитне дружтво
Инициятива за видаванє информативного гласнїка на бачванскоруским язику порушана ище дзешец роки скорей. Порушал ю священїк Дюра Биндас, парох дюрдьовски, вєдно зоз др Михалом Гайналом, адвокатским кандидатом, у октобру 1913. року, з намиру же би новинка почала виходзиц од початку 1914. року. У циркуларним писме, адресованим „Рускей интелиґенциї“, пренайдзеним 1937. року у дюрдьовскей парохиялней архиви, и обявеним у „Рускиох новинох“ ч. 2/666, боки 1-2. од 15. януара 1937. року, Биндас, мадзи иншим, пише:
„Най ше нїхто нє бої, же би нашу роботу державна власц боком патрела. У тей новинки политика би нє мала места. Єй проґрам бул би тот: дружтвено, забавно, вирски и економски воспитовац народ. История нашого населєня, валалох и парохийох; церковни и народни обичаї, одучованє народу од злих обичайох; найновши успихи науки у економиї, физики итд., народни присловки (пословици) и писнї, поучни новосци зос швета и друге, – було би за длуго довольни материял новинки. Редактором новинки бул би Др. Михал Гайнал, адвокатски кандидат у Кули, як нєовисни свитски чиновнїк.“ (Транскирбцию писма редактор Фирак очевидно „викориґовал“, т.є. присподобел спрам Костельниковей Ґраматики, бо було пред тим умножене на сербскей машинки зоз сербску кирилицу).
Инициятиву тедишня малочислена руска интелиґенция з одушевийом привитала. Нажаль, инициятиву зопарла Перша шветова война.
Тоту инициятиву Биндас порушує на други завод 1918. року, у новей держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох, алє тераз свидоми же таки новини може видавац лєм руска културно-просвитна асоцияция, та предклада єй снованє. И тот предлог з одушевийом прилапени, та 2. юлия 1919. року у Новим Садзе основане Руске народне просвитне дружтво (РНПД), котре од 4. децембра почина видавац тижньово „Руски Новини“, друковани у Новим Садзе. Та, гоч иницияторе твердзели же „политика би нє мала места“ у новинох, вона поступно заш лєм завжала у нїх главне место.
Перши одвичательни редактор бул новосадски парох Дюра (Юрий) Павич од 1924. по септембер 1930. року, бо по тедишнїм законє редактор мушел бивац там дзе новини виходза, а од авґуста 1931. року новини друкує Бискупийска друкарня у Дякове, а ушорює их пишкоревски парох Михайло Фирак, гоч формално за редакцию одвитовали католїцки священїки, перше професор богословиї у Дякове др Матия Петлич, а вец др Франьо Дидович, парох и декан у Дякове, бо вони теди бивали у Дякове.
Так то тирвало аж по 1937. рок, кед ше РНПД-у удало основац власну друкарню у Руским Керестуре. Теди владика Дионизий Фирака поставя за пароха у Керестуре и вон у исти час и правно постава одвичательни редактор „Руских новинох“.
У нашей националней заєднїци двацетих рокох прешлого вику новинарство як професия нє було познате и признате. Особи цо частейше писали до „Руских новинох“, були наволовани як „писателє“. И, наисце, були то особи цо обявйовали свойо литературни твори або релиґийни тексти, а барз ридко (або нїяк) подаєден новинарски коментар, або информацию, репортажу и ин. Випатра же така файта написох „по формациї” припадала з найвекшей часци редактором.
Дюра Павич (познєйше пременєл мено на Юрий) у святочним чишлє „Руских новинох“ (число 30 (238) од 23. авґуста 1929. року, боки 7-8) пошвеценим Дзешецрочнїци иснованя РНПД, наводзи у своєй статї 14 мена таких „писастельох“, а то: др Дионизий Няради, владика, др Гавриїл Костельник, о. Михайло Мудри, о. Дюра Биндас, о. Юрий Павич, Михайло А. Поливка, учитель, о. Михаил Черняк, о. Михаил Фирак, др Мафтей Винай, адвокат, Илько Крайцар, адвокат, Осиф Костелник, правнїк, Евґен Гербут, адвокат, Михайло Ковач, учитель, Янко Фейса, учитель.
Ґу тим „писательом“, у трецей декади прешлого вику можеме „дописац“ и тих: Михайло Биркаш, керестурски фотоґраф, Еуґен М. Тимко, учитель, Еуґен Кочиш (познєйше редактор новинох „Русска заря“), богослов Силвестер Саламон, др о. Мирко Боїч (парох дюрдьовски), Михайло Няради, учитель,и учитель Яким Олеяр.
Медзитим, правдиви новинаре-аматере, по нєшкайших критерийох, могли би буц: Юрий Павич и Михайло Фирак, а як дописователє, по нашим думаню, могли би буц: Илько Крайцар, др Мафтей Винай, Михайло Ковач и Силвестер Саламон.
Шицки ту спомнути особи як дописователє, були заняти на роботох за яки су вишколовани, а писанє до „Руских новинох“ им була лєм добра дзека, за котру место гонорара доставали „здрави будзце“! А и редакторе лєм символично наградзовани за свою „новинарску“ роботу (лєм теди кед було „з чого“!).
(предлужи ше)