Путованє до Лєтнeй школи руского язика до Попраду у Словацкей Републики буду длуго паметац и наставнїки и школяре зоз порядней и виборней настави зоз шицких местох дзе ше учи по руски. Окрем ученя мацеринского язика, було то и туристичне упознаванє Прешовскей самоуправней обласци, хтора наш стари край. Одход до Попраду орґанизовал Одбор за образованє Националного совиту рускей националней меншини.
Жителє Словацкей так барз любя Татри же им їх гимна цала пошвецена. Текст гимни „Над Татрами блїзка, громи дзиво бию” написал Янко Матушка 1844. року, a на гербу тей держави лоренски криж хтори положени на три словацки бреги – Нїзки Татри, Високи Татри и Мали Фатри. Найвисша часц Татрох, Ґерлаховски щит (2 655) патри на Попрад у хторим пребували нашо школяре. То часц Високих Татрох хтори маю вецей як 24 верхи, з вецей як 2 500 метери надморскей висоти. На тей часци находза ше вельо скияшски центри, медзи хторима найпознатше Штрбске плесо, Стари Смоковец, Татранска Ломница и Попрад. З другого боку Татрох при Попраду, находзи ше ски-центер Закопане, алє вон у Польскей.
Татрански народни парк основани 1949. року, а УНЕСКО го 1993. року положел на лїстину защицених биосферох. Цали Восточни Татри маю 341 километер, 260 км у Словацкей, а 81 у Польскей.
У ПОПРАДЗЕ ТУРИЗЕМ ЖИЄ ЗОЗ КУЛТУРУ
Реґион Прешов єден зоз осем словацких административних реґионох, главни варош Прешов, состої ше зоз 13 округох (Бардейов, Вранов над Топлю, Кежмарок, Левоча, Медзилаборци, Попрад, Прешов, Сабинов, Свиднїк, Снїна, Стара Любовня, Стропков, Гумене), ма коло 820 000 жительох по попису зоз 2021. року. Тот реґион найгустейше населєни, а у нїм жию и найвецей Руснаци у цалей Словацкей.
Попрад по велькосци дзешати варош Словацкей Републики, а други по важносци у Прешовскей облаци, находзи ше на найвисшей надморскей висоти (коло 670 метери), у котлїни є рики Попрад, на сиверу му Високи Татри, на югу Нїзки Татри, а на востоку Левочски верхи. Братислава од нього 340 километри. Населєнє постояло ище у праисториї, мено ше спомина 1256. року, кед у нїм жили Нємци. Бул часц Польскей, Угорскей, а од 1918. року постал часц новоформованей Чехословацкей. После Другей шветовей войни жителє нємецкей националносци варош напущели.
Попрад єден з найважнєйших туристичних центрох, а дзекуюци аеродрому, туристом олєгчане путованє до ньго. Окрем скияня, горяцтва и бициґлизма, тот варош туристом дава и други вигодносци за одпочивок и туристичне розпатранє. Ма историйни памятнїки, резерват Спишку Соботу, ґалерию „Татра”, музей „Подтатра”. Пиварня у тим варошу основана 1812. року, а заварта є 2007. року. Була то велька „траґедия” за тамтейше жительство хторе виками научело пиц „татранске пиво”. Нова локална пиварня „Татрас” лєм часточнє загашела жажду жительох Попраду за власним пивом. Нєшка ше там пиво продукує у малих количествох, алє є, гваря, вельо лєпше як цо було старе. У новей пиварнї мож попиц пиво, а и окупац ше у нїм, цо єдинствени случай у швеце.
ШТРБСКЕ ПЛЕСО – ГОРСКЕ ОЗЕРО
Же би настало одпочивалїще на Високих татрох, Штрбске плесо, заслужни Йозеф Сентиванї котри 1872. року на побрежю озера направел ловарску хижу. Доходзенє до Високих татрох олєгчане рок пред тим кед гайзибанска драга сцигла до Попраду. Сентиванї вжал под аренду жем коло валалу Штрба дзе було и озеро, и по валалу воно достало мено. О рок го отворел за туристох и направел за нїх хижи. Гайзибанска драга 1896. року повязала Попрад зоз Штрбским плесом, та приход туристох бул поєдноставени. Перша школа скияня орґанизована 1899. року, а 1901. року Влада превжала управянє зоз тим одпочивалїщом.
ОДДАВНА ВАЖНИ НЄ ЛЄМ У ТУРИЗМЕ
Штрбске плесо нє лєм туристична дестинация, там наприклад подписне спорозуменє медзи владами Румуниї, Югославиї и Чехословацкей 27. юния 1930. року зоз хторим створена порядна консултативна структура за Малу Атланту, а хтора реґистрована у сериї контрактох Лиґи народох 3. октобра 1930. року. Штрбске плесо модернизоване 1970. року, теди направени вельо готели и скакальнї, а Жимска олимпияда там була 2015. року.