Младши од 40 рокох можу достац безповратни средства – субвенциї, финансийну и фахову помоц при отвераню фирмох, задруґох, олєгчаня за порцию и други даваня держави и додатни усовершованя.
Нє тайна же польопривреднїкох младших од 40 рокох єст вельо менєй як тих понад тоти роки. Тиж то велька робота и виволанє за державу и дружтво же би ше млади людзе занїмали зоз польопривреду, та и були ношителє польопривредних ґаздовствох. Помоц младим польопривреднїком може буц указана на рижни способи, та так наприклад то можу буц безповратни средства – субвенциї, финансийна и фахова помоц при отвераню фирмох, задруґох, або през олєгчаня за порцию и други даваня держави, та и през додатни усовершованя.
Єден з наших собешедїкох млади польопривреднїк Звонимир Русковски зоз Руского Керестура, подзелєл з нами свойо початки у польопривреди, а и як то нєшка вон роби:
ОД МАЛЮЧКА У ТЕЙ РОБОТИ
– Oдмалючка сом зоз оцом ишол вшадзи, вон гонєл трактор на Управи и тото ме вше интересовало и цикавело. Кед сом мал штири роки уж сом ходзел зоз нїм на польо и вшадзи дзе ше могло пойсц. Трактор сом научел гонїц на 5, 6 роки, чим сом могол долапиц куплунґ. Робим и свою жем и дацо под аренду, шицко вєдно коло 30 гольти. За коло 80 одсто жеми цо обрабям хаснуєм субвенциї од держави и задовольни сом. Садзим сою, слунечнїк, кукурицу и ярец, а после ярцу кладзем карфиол так же мам два култури у єдним року на истим полю. Закончел сом польопривредну школу у Футоґу, пренаходзим ше у тим и то ми примарна робота у котрей плануєм остац – гварел нам Звонимир Русковски.
Собешедїк Андрей Малацко зоз польопривреду ше почал занїмац кед закончел школованє у керестурскей Ґимназиї, а понеже мал од кого научиц тоту роботу и сам ше до нєй упущел и успишно ю окончує, з тим же, як гвари, вше ше ище дакому пита и за совит:
– До польопривреди сом вошол самоинициятивно, после штреднєй школи. Польопривреда ме ґенерално вше интересовала, а шицко почало пред шейсцома роками. Почал сом робиц у єдного поднїмателя у Керестуре, робел сом штири роки и ту сом научел шицко тото цо по тераз знам, цо ше дотика цалей роботи на полю, як то функционує, цо треба перше робиц и як. Потим Михал Мученски зоз Руского Керестура пришол на идею же би отворел польопривредну апатику и сцел ме вжац под свойо менторство як защитара рошлїнох и я прилапел тоту роботу. Тераз сом заняти у ,,Плантариї аґрар”, його фирми. Обрабям дацо и своєй жеми, алє векшину робим под аренду. Цо ше дотика механїзациї, мам зоз свою, а кед дацо треба помагаме себе зоз Мижом. Пренаходзим ше у тей роботи як защитар и плануєм остац на длужей, а кед ми треба даяки совити, вше их дзечнє поглєдам од мойого оца и Мижа – потолковал нам Андрей Малацко.
ПОМОЦ И СОВИТИ И НА ИНТЕРНЕТ ПЛАТФОРМОХ
Же млади польопривреднїки у Сербиї жадаю же би ше и їх глас чул гутори и факт же того року порушана платформа за младих польопривреднїкох у Сербиї хтору порушало здруженє Млади польопривреднїки у Сербиї и Центер за отримуюцу польопривреду и рурални розвой/Agronews, а у рамикох проєкту ,,Змоцньованє младих польопривреднїкох за хаснованє локалних субвенцийох у польопривреди”.
Тераз млади на єдним месце ,,Субвенциї у польопривреди” можу найсц информациї о рижних проєктох, фондох и других активносцох котри им можу буц значни и на хасен.
Виробена и апликация котру мож пренайсц у ,,Google play” предавальнї, а оможлївене и доставанє информацийох прейґ е-мейла лєбо СМС порученя. Уключованє младих до польопривреди ма вельку значносц як за державу и дружтво, так и за сам рурални розвой.
Мартина Рац зоз Керестура нам приклад же младим польопривреда нє муши буц примарна робота, алє вона тиж приклад же ше и млади дзивчата можу пренайсц у польопривреди, гонїц трактор, та аж и комбайн:
– Идея о польопривреди якошик вше була ту и одкеди знам за себе, вше сом була на полю зоз оцом и помагала му. Вше сом сцела буц зоз нїм у трактору, без огляду чи було жимно чи горуцо. Паметам як ми мац приповедала, же сом на два роки була першираз зоз нїм на полю цали дзень, орали зме и теди сом ше цала змарзла. На дзешец роки сом першираз гонєла трактор сама зоз двома прикочами – „змайовками” и то за мнє було барз вельке. После даскельо рокох, привезла сом бали зоз поля по главней драги и то було мойо найвекше дожице. Тераз сом вше на розполаганю оцови, кед сезона, кед руцаме кукурицу прето же нєт досц людзох за трактористох, а я помагам так же цагам прикочи и углавним шицко цо треба. Трактор сом научела гонїц так же ту при Ярашу нам блїзко жем и ту сом вше заганяла, вежбала на менячу швидкосци же бим попаметала, а куплунґ сом нє могла сциснуц зоз шедзиска та сом мушела на стояци то поробиц же бим уруцела до одвитуюцей швидкосци. Попри тим, занята сом як ветеринарски технїчар у Вербаше у Карнексу на фарми и задовольна сом з роботу. Сцигуєм шицко, после роботи у Вербаше дома робим и украшованє нохцох, алє зоз добру орґанизацию сцигнєм и на польо. Єден дзень кед зме меняли ґуми на трактору, зняла сом видео и пришли зме на идею отвориц наш профил на дружтвених мрежох и на ньго зме кладли шицко цо робиме и нєсподзивала сом ше же кельо було вельо препатрунки. Од вше сом у польопривреди, вше будзем помагац оцови, алє чи би ми то могла буц примарна робота… думам же нє – визначела нам Мартина Рац, хтора ма и приявене польопривредне ґаздовство на свойо мено.
