Можебуц сце дакеди давно закончели факултет та сце були хтошка и цошка. Нєшка то иншак, у каждей обласци чловек ше муши усовершовац. Треба буц актуални, провадзиц цо ше случує у швеце, треба ше рушац у таким дружтве и нєпреривно треба учиц.
На Универзитету у Новим Садзе прешол и други уписни рок за академски студиї 2023/24. У октобру бруцоше починаю з наставу.
Яка ситуация на факултетох Универзитета у Новим Садзе, чи места хтори остали после першого упису пополнєти у другим и яке було интересованє студентох за дзепоєдни напрями…
На питаня одвитує проф. др Дьордє Герцеґ, проректор за наставу и студенски активносци Универзитета у Новим Садзе.
РС Од вше було так же ше на атрактивни напрями на дзепоєдних факултетох студенти уписали ище у першим уписним року. У другим остали менєй прицагуюци напрями. Там дзе студенти видза же швидко годни достац роботу, добру плацу после законченого факултета, або ище под час студийох, там и велька заинтересованосц. Чи то нєшка єдини критериюм?
– Факултет технїчних наукох ма барз добри маркетинґ, а вон вше барз важни и там нєт бриґи же ше студенти нє упишу на дацо цо сцу, окреме кед то напрями на хторих ше уписую найлєпши студенти (информатични напрями и електротехнїка). Кед слово о Природно-математичним факултету, вон наисце квалитетни, ма длугу традицию, алє є можебуц на перши попатрунок нє таки атрактивни як Електротехнїчни, гоч реално патраци и нашо студенти, информатичаре и математичаре швидко доставаю роботу.
Найновши податки после другого уписного року указую же на Медицинским факултету нєт места, на Факултету технїчних наукох 11 на буджету и 64 места на самофинансованю, на Польопривредним факултету остало 300 места на Филозофским 294. На Технолоґийним факултету шицко пополнєте, Правни факултет ма 153 шлєбодни места, ФТН 169 места празни и покус чудне, алє кед ше опатри хтори то напрями, и же то технїчна механїка и дизайн у технїки, меранє и реґулация, поштански транспорт и телекомуникация, або защита животного штредку, по тим видно же то менєй атрактивни напрями. Но, то нє значи же тоти студенти буду менєй фахово оспособени, або же буду мац менєй квалитетне знанє.
РС Тото цо на ПМФ-у уж роками проблем то наставнїцки напрями. Мали плаци у просвити, а вельки обовязки, студентох одбиваю же би ше уписали на математику, хемию, биолоґию…
– Нє лєм на ПМФ-у, Таки проблем и на Филозофским факултету дзе на язикох и литератури, сербски, нємецки, французки, остало места. Коло 30 до 40 места остало на велїх подобних напрямох. На психолоґиї и педаґоґиї нєт места, на историї остало 23 празни места, док на филозофиї остало 15, а на социолоґиї 18. Факултет спорту ма 85 празни места, Педаґоґийни 112… На ПМФ-у остало тиж велї места нєпополнєти, а од того на оптометриї 17, на напряме дипломовани еколоґове тиж єст места, физика ма аж 43 шлєбодни места. Та заш лєм од 9.000 местох остало менєй як 1.000 и то на напрямох за хтори студенти нє такой-так заинтересовани, и то добри упис.
Велї студенти ше упишу на даєден напрям, а вец попокладаю розлику предметох и преруца ше на даєден други напрям, або факултет. Часто ше случує же просвитаре напущую роботу и у стреднїх школох, и одходза робиц до индустриї за векши плаци.
РС На факултетох ше з рока на рок трудза будуцим студентом понукнуц цо атрактивнєйши студиї. Отвера ше нови напрями, интересантнєйши, прицагуюцши и то цалком розумлїве. Но якош нє мож розумиц питанє дзе ту интерес дружтва?
– Покус будзе звучиц як фраза, же дзеци наша будучносц, и же мушиме раховац на тото хто будзе учиц тоти нашо дзеци єдного дня. Универзитет сотрудзує з Министерством, ту нєт дилеми, постої Конференция универзитета на хторей ше сходза шицки Универзитети и дискутує ше о найважнєйших темох, о проблемох. Отримуєме сходи, совитованя и семинари з цильом же би ше подзвигло компетенциї наставнїкох. И професоре ту окреме анґажовани. Ниа, нєдавно зме мали корону и заключели же технїчна и информатична писменосц на наисце барз нїзким уровню. То можеме ришиц на два способи, так же им пренєшеме модерни знаня, алє други, нажаль финансийни фактор. Бо кед маце штирочлену фамелию дзе двойо родичи наставнїки а двойо школяре, им треба 4 компютери, 4 камери, 4 микрофони, 4 столи, и добри интернет… Цо сцем повесц, кельо ґод ми бешедуєме же мудросц найважнєйша, алє и финансиї ище як важни.
РС Пре вельке интересованє за ИТ напрями, часто ше дума же нам младша популация цалком информатично писмена…
–Информатична култура ше при нас зводзи на тото же кед нам дацо нє штима, кед дацо на компютеру нє знаме, вше маме когошик у сушедстве хто нам придзе помогнуц. А вельо раз ше случи же студенти нє знаю намесциц нашу тастатуру, алє анґлийску, же нє хасную леґални софтвер, бо є драгши… То будземе мушиц меняц, нє лєм знаходзиц ше и операц на других. Занєдзбуєме же нєпреривно мушиме учиц, же зме зоз стредню школу, без факултета нє конкурентни та тарґовищу.
РС ИТ сектор бул єден час у самим верху и вец тота линия дакус стаґнировала. З вистох знаме же було на даскельо заводи одпущованє роботнїкох у векших индустрийох у швеце. Знаме же як то идзе, нашо информатичаре, програмере, тиж робя за шветово фирми и було и у нас одпущованя з роботи. Чи мож раховац же ше студент нєшка упише на даєден атрактивни факултет, а о пейц роки слика будзе иншака?
–Студентох то нє потрафя, бо интересованє нє зменшане за ИТ сектор. Можебуц останю без даєдней роботи цо ю жадали, або роботи за плацу хтору би сцели мац, алє роботи у тей обласци вше єст. Наприклад, штучна интелиґенця нараз постала атрактивна, но, хто у тим полю могол тото обачиц и пред 10 роками. И на ФТН-у и на ПМФ-у маме напрями хтори облапяю аналитику, обробок вельo податкох штучней интелиґенциї и тоти унапряменя водза просто до индустриї. Ученє нє престава теди кед закончиме факуклтет. Можебуц сце дакеди давно зкончели факултет та сце були хтошка и цошка. Нєшка то иншак, у каждей обласци чловек ше муши усовершовац. Правда, дзекуюци интернету и ґенерално нашей ориєнтациї ґу науки и чераню искуствох, отворенши зме и лєгчейше дознаваме нови ствари. Треба буц актуални, провадзиц цо ше случує у швеце, треба ше рушац у таким дружтве и нєпреривно треба учиц – гвари на концу професор Дьордє Герцеґ.
