За пол вика єст цо повесц (I)

автор с. фейса
306 Опатрене

Младежски часопис войводянских Руснацох МАК того 2022. року означує пол вика од свойого виходзеня. Перше число обявене у юнию 1972. року як орґан Союзу младежи Войводини, а видаватель тих мешачних новинох Новинско-видавательна установа „Руске слово”. У першим предлуженю фельтона хтори пошвецени єдиному часопису за младих на руским язику здогаднєме ше на його перши роки од наставаня.

Седемдзешатих рокох двацетого вика у нашей бувшей держави, теди Социялистичней Федеративней Републики Югославиї, младежски часописи ше починаю нагло розвивац. Социялистичне ушоренє подрозумйовало и ровноправносц медзи народами и народносцами, а то ше медзи иншим одношело и на друковани часописи за младих на язикох националних меншинох, (словацки „Взлет” виходзи 1970. року, а 1972. року першираз з друку вишол и румунски „Трибуна Tинеретули” нєшка (Тинеретеа) и конєчно, на руским язику виходзи МАК. Лєм Мадярски „Кепес ифюсаґ” ше уж теди могол похвалїц з двацец пейц роками од виходзеня.

Велї часописи теди основани у духу социялистичного дружтва, же би шлїдзели социялистични идеї, праве так яке було дружтвено-политичне ушоренє и клима у СФРЮ. Так почали жиц велї младежски часописи, а так починал роснуц и МАК.

ДОЗРЕЛА ДРУЖТВЕНА ХВИЛЬКА

Перше число МАК-у видруковане у юнию 1972. року. Ирина Гарди Ковачевич, наша позната поетеса и писателька, у  МАК-у помоцнїца главного редактора Янка Раца, а вец є и главна редакторка. У документарним филму авторки Маї Зазуляк Гарди „Маково 50 роки” хтори того року обявeни з нагоди 50. рочнїци младежского часописа, Гарди Ковачевичова бешедує о часох кед настал МАК:Дозрела дружтвена хвилька, а теди Союз социялистичней младежи мал инґеренцию над информативнима средствами… Пришло ше до заключеня же медзи дзецинскима часописами и новинами на язикох народносцох иснує єден вакум, нє закрити пасма младежи. Теди була моцна и масовна Младежска орґанизация, а нє мала свой глашнїк. Чекало ше перше число и идеї було, можебуц дакус и шлєбоди вецей… Радовали зме ше тим новинком – гварела Ирина, наглашуюци же ше Мак операл на тих шклярох цо ходза до стреднїх школох и студентох хтори студираю. Студентох було менєй, док штредньошколци були найактивнєйши, цо и розумлїве кед ше зна же то и роки кед ше сцу афирмовац.

РИЖНОРОДНА ПАЛЕТА РУБРИКОХ

Кед вишло перше число на насловним боку була фотоґрафия преслави осемдзешатого родзеного дня Йосипа Броза Тита, предсидателя  Югославиї, односно як му омладинка винчує (Титов родзени дзень бул 7. мая, алє ше роками преславйовал 25. мая на швето Дзень младосци).

Младежски часопис МАК, як орґан Созюу младежи Войводини виходзи на 24 бокох у форми културно-дружтвено-политичного и информативно-забавного часописа. Перши боки наменєни политичним темом и активносци младежи, окреме по местох дзе жию Руснаци, а попри едукативних написох и написох з култури, у часопису заступени популарни рубрики хтори интересую младих, як цо музика, мода, спорт, гоби, гороскоп, стрип… Медзи младима окреме прилапена и рубрика „Цо знаш о транспорту”, як и наградни конкурс вязани за тоту рубрику, алє и „Лектира” у хторей представена литература познатих писательох и поетох, преклади и прешпиви ище вше нєафирмованих наших младих творительох.

Од самого початку МАК обявює стихи, прозу и статї руских авторох и вшелїяк же то єдна з найважнєйших улогох у формованю поетского виразу будуцих писательох и поетох, односно, новинарох, редакторох, будуцих роботнїкох у култури и образованю. За Мак на самим початку пишу: Дюра Папуґа, Любомир Дудаш, Мария Колошняї, Желько Пап, Яким Грубеня, Звонко Павлович, Юлиян Каменїцки, Божидар Ковачевич, Лидия Колєсар, Ярослава Будински, Любомир Медєши, Венямин Бульчик, Силвия Будински, Наталия Ковач, Михайло Гарди, Мария Стричко, Ксения Медєши, Мирон Канюх, Михал Рамач, Штефан Чакан, Данил Гарди, Гавриїл Колєсар, Юлиян Тамаш, Юлиян Надь… Технїчни редактор бул Микола Скубан, а за ґрафику, перши два роки бул задлужени Яков Макаї.

Янко Рац главни и одвичательни редактор з числа до числа пише уводнїк, а його помоцнїца Ирина Гарди Ковачевич ушорює кажде число, по авґуст 1974. року кед постава главна и одвичательна редакторка МАК-у.

НАЙДЗЕНИ БАЛАНС

Младежски часопис на руским язику видава, теди, Новинско-видавательне подприємство „Руске слово”. З рока на рок рошнє число предплатнїкох, та на початку 80-тих рокох МАК мал вецей як 1 000 предплатнїкох, а посилало ше го до 10 державох.

По рочнїкох МАК-у, 70-тих рокох видно же мушел „сполнїц” одредзени задатки, доставал сиґурни пенєж од держави и нє завишел од тарґовища. А кед пенєж сиґурни, ясне же гоч котри друковани медий завиши од финансиєра, муши буц лоялни режимскей идеолоґиї. Лєбо го нє будзе. Ридко хтори часописи за младих у СФРЮ себе теди могли дошлєбдзиц таки луксуз и вискочиц з режимских рамикох, критиковац режим, або шлєбоднєйше писац… („Полет” „Омладински тєдник”…). Нє и меншински.

Югославия ше, заш лєм, розликовала од векшини социялистичних жемох по либералним социялизму дзе младим дошлєбодзени уплїв заходней забавней поп култури, а друковани медиї, часописи хтори теди наставали у републикох бувшей держави, та и меншински, младим поставаю интересантни. Правда, нє шицким вше шицко були по дзеки, то завишело од велїх других факторох, и ушорйовацкей политики,  и схопносци младих новинарох, сотруднїкох…

У условийох яки наша новинско-видавательна хижа мала на початку 70-тих рокох прешлого вику, верим же пробовани найсц и якиш баланс медзи младима, медзи тим цо вони сцу пречитац у своєй новинки, цо ше сце посцигнуц з таким єдним часописом, цо мож зробиц и цо ше ше муши. Шицким на хасен.

ЯК МАК ДОСТАЛ МЕНО

Комисиї за вибор мена часопису, (Ирина Гарди Ковачевич, Дюра Латяк и Янко Рац) ше пачели даскельо предкладаня за назву будуцого младежского часописа по руски: „Одблїск”, „Крочаї”, „Глєданя”, „Швитанє”, „Заря младосци”, „Квиток младосци”, алє ше на концу опредзелєла зa МАК.

Идею дал Владо Кочиш, нєшка наш познати писатель, ґлумец и режисер, обгрунтуюци пред 50 роками же назва МАК у першим шоре обєдиньовала и симболику, метафору МАК-а яґод червенoго пипиня, дзивого маку по польох… Спадло Кочишови на розум, гварел теди, же би часопис требал буц куцик младих и активних людзох (Младосц Активносц Креативносц).

За кумство, Владо достал годзинку.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ