Нащивели нас русийски новинаре, италиянски туристични роботнїки, туристични аґенциї зоз Горватскей и Словениї и шлєбодни туристични аґенти, так же ше наздавам же у наиходзацим периодзе буду и даяки конкретни и економски резултати.
Туристичне понуканє Руского Керестура можеме прешириц и зоз нащиву приватним хижом котри зачували автентични випатрунох, од пред сто роками, зоз старим мебльом и стварами котри ше хасновало у прешлосци у каждодньовим живоце у руским обисцу. Таки хижи єст вецей у нашим валалє, алє ше власнїки нє явели же би любели отвориц свой простор за туристичне розпатранє. Маме и даскельо зачувани салаши котри би могли буц интересантни туристом зоз вельких варошох, за ловарох и рибарох котри уживаю у природи, мире и желєнїдлу, котри понукаю салаши звонка валалского окруженя.
Дополнєнє туристичному понуканю то и сувенири и ручни виробки наших женох зоз здруженя ,,Байка”, котри постали препознати як дополнєнє туристичному понуканю.
Як сом наглашела на Конференциї, шицки нашо здруженя ше финансую виключно прейґ проєктох и нє маме иншаки способи доходзеня до материялних средствох. Проєкти ше финансую на локалним уровню – прейґ конкурсох општини Кула, тиж маме проєкти котри финансую Покраїна и Република, а ту и други орґанизациї, та и европски проєкти котри приноша нєобходни средства за реализацию манифестацийох, або других формох реализациї проєктних идейох.
ВАЖНИ И ЕДУКАЦИЯ, И СОТРУДНЇЦТВО
Прейґ своєй роботи поставаме познати у ширшей заєднїци, та нас волаю други орґанизациї и уключую до їх проєктох як партнерох. Так постава видлїва и руска заєднїца зоз своїма историйнима и културнима змистами на туристичней сцени у обласци руралного туризма.
Вигодносци за розвой руралного туризма я видзим у вецей аспектох у Руским Керестуре. Маме вельке число празних хижох котри би зоз малима адаптациями могло похасновац за туристичну наменку. Маме красне число змистох котри можеме понукнуц туристом – цо шицко можу обисц и поопатрац у Керестуре, по тото же цо можу робиц и у чим можу уживац у руралним штредку. Наздавам ше же векше число образованих младих людзох котри закончели туристични напрям у нашей школи буду водзаци активисти котри зоз своїм знаньом порушаю нашу заєднїцу же би розвивала свойо туристични потенцияли.
Основна и штредня школа зоз домом школярох ,,Петро Кузмяк” у Руским Керестуре уж дзешец роки образує школярох у напряме туристично-готелиєрски технїчар и тоти школяре потенциялна шанса нашого штредку за розвой туризма. Школяре нашей школи у своїм фаховим образованю маю можлївосци учиц нє лєм теорию, алє ше фахово усовершую и у рамикох практичней настави, настави у блоку и професийней пракси у школи, туристичних аґенцийох и готелох. Тоти млади и образовани людзе наша розвойна шанса и думам же нєобходне же би ше уключовали до розвою идейох, розвою потенциялох и туристичних понуканьох нашей заєднїци.
ДОБРИ И СЛАБИ БОКИ РОЗВОЮ ТУРИЗМА
До вигодносцох або добрих бокох у розвою туризма учишлєла бим заєднїцки наступи здруженьох зоз валалох општини прейґ Туристичней орґанизациї општини Кула. То и формованє Локалней акцийней ґрупи ,,Шерцо Бачки”, котра позберала заинтересованих активистох волонтерох за розвой свойого штредку и писанє проєктох ширшого спектра зоз котрима би могло прицагнуц значнєйши стредства нашей локалней заєднїци. Важне мац и квалитетни пропаґандни материял туристичного презентованя нашого локалного штредку котри доступни туристом и заинтересованим людзом. Висока заинтересованосц медийох и локалного и ширшого окруженя за руску заєднїцу то єй културни досяги и способ живота, та и за розвой туристичних потенциялох.
Проблеми, або слаби боки у розвою туризма у Руским Керестуре то же у нашим валалє, кельо мнє познате, нє маме анї єдно валалске польопривредне ґаздовство реґистроване за понуканє туристичних змистох. Нє преверела сом информациї, алє кельо я знам, у кулскей општини маме два винариї, єдну у Липару, а другу у Червинки котри реґистровани и маю сеґмент и туристичного понуканя. Нє маме капацитети за змесценє и ноцнїк туристох котри би мушел мац найменєй 50 посцелї, же би ше могло бешедовац о затримованю туристох у валалє длугшим од даскелїх дньох. Тоти капацитети за змесценє би мушели буц катеґоризовани, цо општина Кула ище нє поробела.
Маме и нєзаинтерсованосц людзох и нєдостаток знаня з обласци туризма и нєдостаточне розуменє економского хасну зоз туристичного понуканя. Тиж так наша заєднїца затераз понука манифестацийни форми туристичного понуканя. Руска заєднїца нє ма розвиту високу културу и нє маме мрежу институцийох високей култури, алє то терашнї стан. Нє значи же то нє мож вименїц. У будучносци треба же бизме роздумовали о отвераню „Рускей подобовей ґалериї”, бо у тей обласци маме и активистох и уметнїкох котри презентую нашу заєднїцу.
СОТРУДЗОВАЦ З МЕДИЯМИ
Значносц сотруднїцтва зоз медиями у обласци туризма бим подзелєла на два сеґменти. Важне сотруднїцтво зоз медиями на локалу, же би людзе зоз валалу провадзели активносци, анґажованє и резултати роботи здруженьох гражданох, бо здруженя гражданох у локалней самоуправи потенциял за крочай напредок єдней заєднїци. Медиї маю улогу же би при валалскому жительству розбили стереотипи и предрозсудки же валалски/рурални туризем нє ма перспективу и же нє маме цо понукнуц туристом. Тиж так медиї треба же би визначели економски бок розвою руралного туризма – же би указали дзе тот економски хасен мож витвориц и на яки способ.
Барз значна едукативна компонента медийох и презентованє туристичного потенциялу нашого штредку, як и вистки о акцийох, манифестацийох и роботох котри ше реализую и дзе потребна потримовка гражданох. Медиї на локалу важна карика за мотивованє людзох на роздумованє о одредзених темом и їх порушованя на уключованє до одредзених акцийох и проєктох, та так и тих котри промовую туристични розвой нашого штредку.
Значносц медийох зоз ширшей заєднїци и националних медийох видзим у тим же би ширше презентовали руску заєднїцу и Руски Керестур як туристичну дестинацию у обласци руралного туризма. Думам же у Войводини людзе знаю за нашу заєднїцу, алє зме патраци на цалу Сербию и иножемство, менєй познати. Ту видзим можлївосц презентованя историйно-културолоґийней приповедки о Руснацох, презентованє наших обичайох, традициї и ґастрономиї як часци розличносцох, алє и мултикултуралносци и интеркултуралносци як туристичного понуканя нашим и иножемним туристом. Наша заєднїца треба же би була часц туристичного понуканя у рамикох мултикултуралного и интеркултурного богатства нашей держави и туристичного понуканя Туристичней орґанизациї Войводини и Туристичней орґанизациї Сербиї. Ту видзим можлївосц розвою туристичних потенциялох нашей заєднїци и нашого штредку.
У ПРОЄКТОХ НА УРОВНЮ ПОКРАЇНИ И РЕПУБЛИКИ
Туристичне здруженє „Руски Керестур” було уключене до проєктох ,,Село успело” и ,,Богатство розличносцох”, котри реализовал Кластер „Истар 21” зоз потримовку АП Войводини и котри мал за циль презентовац войводянски валали и рурални туризем як часц туристичного понуканя Войводини. То бул одлично обдумани проєкт котри у першей фази направел пререз стану на терену, з нащиву валалских штредкох и дефинованьом їх терашнїх туристичних потенциялох и їх можлївосцох за розвой. Друга етапа того проєкту облапяла едукацию през роботнї, алє и през нащиву саймох у жеми и иножемстве, дзе ше валали медзисобно информовали о їх досягох и способох туристичного анґажованя и туристичного понуканя.
Туристична орґанизация Сербиї нас уключела до проєкту ,,Шейсц язики Войводини”, дзе зме мали можлївосц презентовац руску културу, обичаї и ґастрономию туристичним новинаром зоз Австриї и Нємецкей. Тиж так зме були по першираз уключени до ИПА проєкту зоз Мадярску, котри реализовала општина Кула.
(Законченє)
Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 28. и 29. новембра.