Ище на початку штреднєй школи, теди керестурска ґимназиялка, а нєшка панїматка и млада мац троїх дзецох, Маруся Рац з Бачинцох ше заинтересовала за шице. Скоро шицки шмати хтори ноша єй дзеци, а и вона, панїматка Маруся тераз шиє сама, як и вельо того до обисца. Од нєй дознаваме же ше ище од скорей велї панїматки у шлєбодним чаше занїмали з тим ремеслом.
Панїматка Рацова ше и тераз здогадує як модлєла свою бабу же би єй указала як ше шиє. Гоч нє барз з дзеку, бо думала же то нє таке лєгке як Маруся дума, баба єй указала як ше почина шиц на машини. То Рацовей було досц же би далєй сама виглєдовала и учела ше.
– Мали зме дома машину, бо моя баба знала шиц. Нє паметам як ми пришла идея опробовац ше у тим, лєм знам же сом сцела научиц. Спочатку сом шила єдноставнєйши ствари. Научела сом ше порубиц дацо. Койцо сом пооправяла цо требало скрациц, скрацела, зошила… Од теди прешло коло дзешец роки и вельо сом напредовала. Тераз шиєм облєчиво, алє и шицко цо треба до обисца, як наприклад посцелїну, партки и инше – толкує наша собешеднїца.
ЛЮБЕЛА БИ ШЕ УСОВЕРШОВАЦ
Даскельо роки потим панїматка Маруся закончела основни курс за скраванє и шице, дзе, гвари, досц научела, а и розяшнєли ше єй велї ствари коло того ремесла.
– Далєй сом сама койцо випробовйовала и виглєдовала, а найвецей прейґ знїмкох на интернету. Любела бим мац можлївосц пойсц на даяке усовершованє, научиц ствари хтори ище нє знам робиц. Затераз то нє виводлїве, бо ми дзеци мали, алє кед ше укаже нагода, вихаснуєм ю. Мнє тота робота нє чежка, бо ю любим. Мам сцерпеня за таке, опущує ме и уживам у тим. Попри тих характеристикох, за тото ремесло треба буц и креативни – визначує вона.
Панїматка и єй супруг Дарко, парох у Бачинцох, маю тройо дзеци – Андрея, Антонию и Карла. Медзитим, и попри велїх обовязкох з троїма меншима дзецми, Маруся находзи часу же би себе сама дацо ушила, дакеди и супругови, а дзецом скоро шицки шмати – маїци, тренерки, якночки, панталони, сукенки… аж и купаци и споднї шмати.
– Шиєм прето же любим, алє вшелїяк же ше ми и виплаци. Дзеци часто дацо подру, ошпляхаю, и вше дацо хиби. Понеже нєшка мож найсц платна по досц тунїх ценох, а квалитетни, найволїм кед дацо направим по своїм смаку. Платна купуєм у предавальньох, найчастейше у Новим Садзе, алє и индзей, бо гоч дзе пойдзем, такой глєдам дзе их єст – припознава Рацова и додава же єй нє чежко достац инспирацию за шице, бо идеї мож найсц на каждим крочаю – на улїци, у предавальньох, на интернету, на телевизиї…
ХАСНУЄ И КОМПЮТЕРИЗОВАНИ МАШИНИ
Маруся хаснує машини за обисце, нє индустрийни, алє вони єй, толкує, цалком досц за єй потреби. Но, ма и компютеризовану машину, з помоцу хторей вишива рижни мотиви.
– Машини хтори мам добре шию, маю рижни можлївосци. Индустрийни машини вельо швидше робя, алє су вельо драгши и треба за нїх мац вецей простору. Затераз я нє мам потреби за таким. Я мам вецей машини, а кажда окончує иншаку роботу. Машина хтора прави слички то машина за вишиванє – на платну вишива, прави апликациї з платна и цверни. Вона компютеризована, повязюує ше ю з компютером, и так ше вишива одредзени мотив – толкує Рацова.
Попри тим же шиє дома, найблїзшим, Маруся свойо роботи дакеди ноши и як дарунок, а шила и тим хтори од нєй наручели.
– Нє мам вельо искуства коло шица шматох одроснутим. Требало би ми дакус пракси и вежби пред тим як бим ше одшмелєла, алє верим же би то було успишно… Затераз ше ище нє понукам за таки роботи. Дзецом вельо лєгчейше шиц и таки роботи бим вше дзечнє прилапела – бешедує Рацова.
Одкеди ма дзеци, панїматка Маруся ше информує и провадзи шицко цо вязане за нїх, та так наишла и на практични хусточки або хустки у хторих ше ноши беби, а хтори потим и себе ушила.
Андрейови, Карлови и Антониї мац ушиє шицко по моди
– Єст рижни файти „носилкох” хтори потримую правилне положенє цела беби. Даєдну ше капча, даєдну вяже, велї мож ношиц и на хрибце, и на боку… Мнє найпрактичнєйша на капчанє, а понеже тоти досц драги, надумала сом себе ушиц. Наисце су велька помоц кед мацером нєт хто причувац дзецко, а вона муши дацо поробиц, лєбо даґдзе пойсц… Панує думанє же дзеци нє треба ношиц на рукох, бо буду розмазани итд. Напроцив, дзеци треба ношиц док су мали, так ше науча же зме ту за нїх, науча нам буц блїзки. Чувствую сиґурносц, любов… Вельо познатши „кенґур носилки”, хтори постоя од давна, алє су нє барз препоручлїви за дзеци пре нєправилне триманє цела беби у нїх, окреме похребцини и клубох. Нє здраве дзецко ношиц обрацене од себе, алє притулєне – толкує вона.
МА И СВОЮ ЕТИКЕТУ
Марусйово шмати вшелїяк же ориґинални, алє и препознатлїви по єй етикети хтору креїровала, а хтору кладзе на шицко цо зошиє.
– Направела сом ю найбаржей пре дзеци. Хто ма дзеци, зна же вони обовязно облєчу шмати предок назадок, лїву ципелу на праву ногу итд. Так и мойо дзеци. На купчих шматох маю етикету, та ше спрам того ровнали кед були менши. Прето ми пришла идея же бим ю направела – визначує Маруся и додава же ше у наших крайох нє барз ценї ручну роботу, а же то у швеце цалком иншак.
– Людзе любя кед ше им ушиє дацо по мери, алє рахую же би то требало коштац менєй як у предавальнї. Дахто, нажаль, гвари же да ушиц дацо, бо нє ма пенєжи купиц. Тота шмата хтору би плацел у предавальнї (гоч туньша, гоч драгша) правена у фабрики, серийски, масовно ше ю продукує. А кед ци дахто шиє, точно по твоїх мерох же би ци крашнє стало, нє роздумуєш же тота особа будзе шедзиц вецей годзини, дакеди и днї, и шиц тоту єдну твою шмату – закончує панїматка Маруся приповедку о своїм гобию и на концу визначує же вше треба почитовац дачий утрошени час, енерґию, знанє…
О ПРЕШИРЙОВАНЮ РОБОТИ ИЩЕ НЄ РОЗДУМУЄ
У обисцу Рацова панїматка ма и просторию у хторей шиє и дзе єй стоя машини, там пейґла платна и шицко друге цо єй потребне за роботу. О розвиваню бизниса з того ремесла ище нє штудира, алє, як гвари, можебуц раз, док дзеци вирошню.
– Требало би добре роздумац же цо би вредзело почац, бо вельо того уж єст. Чи то мож наплациц, завиши. Думам же би сама особа хтора шиє, лєбо роби таку даяку роботу требала ценїц и вредновац свой час и труд. Кажда роба ма и свойого купца. Нажаль, людзе чежко жию, и знам же даєдни жени примушени прилапиц шиц ствари за барз тунї пенєж. Покля мож таку услугу даґдзе достац и за тунї пенєж, чежко дацо реално наплациц – гвари наша собешеднїца.