Александра Русковски зоз Руского Керестура, того року побиднїца за найкрасши дзивоцки глас на Фестивалу рускей култури „Червена ружа”, хтора була того року отримана по 56-раз. Стилизована дзивоцка лада и кошарка зоз червенима ружами остали у Руским Керестуре.
Тото припознанє младим отвера широки дзвери до швета рускей музики, цо вше мало вельке значенє, а чи так и нєшка, питаме ше Александри.
– Мило ми барз же сом достала кошарку и гоч ме нєсподзивало вельо ми значи. Часто сом себе нє верела же добре шпивам, та ми тота награда принєсла и самодовириє же заш лєм вредзи и далєй наступац, понеже сом ше и тераз ламала чи ше приявиц чи нє – толкує Русковскова, хторей то бул други наступ на „Ружи”.
– Шпивала сом шпиванку „Най живот идзе”, шпивала ю Саня Полдруги. Глєдала сом дакус веселшу шпиванку, иншаку як першираз, бо ше ми видзело же будзем сиґурнєйша. Преслуховала сом и на Ют-юбу, а и Мирко Преґун ме порадзел же ми тота будзе найбаржей лєжац, и випадло як найлєпше. Я волїм веселши писнї, бо допринєшу лєпшому розположеню, а думам же так и велї други млади чувствую – приповеда нам Александра.
ОДМАЛЮЧКА ЛЮБИ МУЗИКУ
Александра млада дзивка, закончела други рок у Школи за дизайн „Боґдан Шупут”, напрям ґрафични дизайнер у Новим Садзе. Но, як гвари, одмалючка любела музику и танєц, та є и нєшка член керестурского Дома култури.
– Уж вецей як дзевец роки танцуєм у фолклорней секциї, а шпивам и у Дзивоцкей ґрупи. Одкеди жиєм у Николаєвским школярским доме у Новим Садзе, там сом ше опробовала и у етно-шпиваню хторе ше ми барз попачело. Влонї зме мали барз добри наступ на Домияди. Видзи ше ми же би и ми у Керестуре могли шпивац на таки стародавни способ – роздумує Сашка.
ГРАЄ НА КЛАВИРУ И НА ҐИТАРИ
Же ю одмалючка прицаговала музика шведочи и успишнє закончена Основна музична школа у Кули, напрям клавир, а нєшка Сашка грає и на ґитари, та наступала и на наших младежских манифестацийох.
– Од музичней школи сом добра пайташка зоз Марину Роман, та ме вона заинтересовала научиц грац и на ґитари. Гоч маме розлични музични смаки добре зме ше зложели и як дует на ґитарох зоз шпиваньом наступели зме пред даскельо роками на „Дньовки” и на Журки на базену „Пакт он”. Там будземе участвовац и того лєта, а вироятнє ше и на „Дньовку” ознова приявиме.
Александра як и векшина младих приватно слуха рижни файти музичних жанрох, но, як визначує, то шицко лєм квалитетна музика.
– Найволїм слухац рок, метал музику, барз любим и класичну музику, а тиж и джез, блуз. Мнє тиж мила и наша руска народна музика. Барз ми жаль же ше у Керестуре вше менєй млади за ню интересую, а анї нє змагаю за найкрасши глас. Вше менєй младих єст и у публики, та можебудз би гоч як затримац и забавни композициї на „Ружи”, цо би кельо-тельо затримало младих. Но, я особнє думам же маме барз красну и музику, и културу вообще, и же ю треба чувац и пестовац. Кед то нє будземе ми, млади, хто други будзе – пита ше Сашка.
Попри єй спомнутих притокох ґу музики, танцу, Сашка прихильна и ґу другим уметнїцким конаром, а єден з нїх и рисованє, прецо ше и опредзелєла за свой будуци фах ґрафичного дизайнера.
– Барз ше ми пачи тот фах, видзим же єст вельо можлївосци за роботу, а єдного дня бим любела дизайновац и преламовац часописи, як цо и наш МАК – виволала нам Александра хтора праве у тим нашим часопису дава свойо доприношенє и з авторскима текстами.
– Кед сом була у Основней школи у Керестуре, редакторка МАК-у, Мая Зазулякова нас заинтересовала за писанє у новинарскей секциї. Так сом почала сотрудзовац у тим часопису и писац свойо упечатки о рижних концертох, о музики, репортажу зоз ексурзиї.
Александра шицко спомнуте пестує у своїм шлєбодним чаше, а окрем того барз люби читац кнїжки, полюбела и фитнес, барз ужива и у природи, у животиньох и подобне. Сподзиваме ше, а то и сама потвердзела, же свойо притоки и надалєй будзе даровац и своєй рускей заєднїци.
Побиднїки – Александра и Марко Буила