Пред даскельома тижнями у амбуланти стретам познату, и през главу ми прелєцело: „Як жена крашнє випатра”. Шедла сом ґу нєй побешедовац, и так ше указала нагода за кус вецей, за напис у наших новинох о хороти зоз котру ше вона бори коло петнац роки, о борби з диябетесом.

Таня Боднар у Руским Керестуре народзена 1970. року, там закончела основну школу, а медзи першима у валалє и штредню медицинску школу у Зомборе за козметичного технїчара. Велї ю по тим познаю. Но, з оглядом на тото же кажде з нас ма свою приповедку, ма ю и Таня. 

Приємна, комуникативна, нашмеяна и розположена, вше була добра у роботи зоз людзми. Єй живот, поведли бизме „звичайни”. После законченого школованя одала ше за Владимира, котрого Керестуци познаю як доброго Русинового фодбалера. Їх син Кристиян закончел школу за ґрафични дизайн, и роби у ИТ сектору.

– Єден час, точнєйше штири роки сом робела у Кули у єдним козметичним салону. Медзитим, каждодньове путованє, робота у вше истей змени, пополадньовей, допили ми, та сом ришела почац робиц у тапетара. Знала сом шиц, голєм тото основне, а гевто друге з часом сом научела. Потим сом почала робиц у канцелариї, старац ше о поручованю и, гоч сом вше гуторела же у канцелариї нє будзем робиц, тота ме робота виполнює. Робим у тапетарнї „Ґрантекс” у Керестуре.

СТРЕТНУЦЕ ЗОЗ ХОРОТУ

Кед Танї було трицец седем роки, почала чувствовац же ше цошка у єй орґанизму меня, же цошка нє так як цо було скорей.

– Теди, влєце, сом одразу схудла. Цешела сом ше, бо сом єдла исте количество поживи як и скорей, а кили сами капали. Виставала сом баржей як скорей, кед ше требало по ґарадичох випендрац, було ми чежко, мушела сом ше пар раз одпочинуц. Сама сом себе гуторела же то прето же нє мам кондициї. Було горуце лєто, пила сом вельо чечносци, найчастейше соку з предавальнї, та сом и часто ходзела до тоалету. Но, кед сом почала ставац аж и вноци, на два, на три заводи, подумала сом же ту цошка нє у шоре. Пошла сом до дохтора, порадзела ше и вицагла крев, а кед ми сцигли резултати, дохторка ме такой послала до Диспанзеру за диябетичарох у Кули, котри теди ище робел (познєйше ше загашел). Здогадуєм ше же ми теди вимерана вредносц цукру у креви була осемнац – здогадує ше Таня.

Резултат барз нєсподзивал, нє похопйовала же прецо вредносци таки високи, а у сущносци ше нє чувствовала же є хора. Потим пошла превериц резултати до ище єдного дохтора, алє и тот єй гварел тото исте цо и у диспанзеру: хорує од диябетесу типа 1 и муши примац инзулин.

– Без огляду же сом була нєсподзивана зоз хороту, мушела сом ше такой знайсц и сама себе почац давац инзулин, иншаки вибор сом нє мала. У диспанзеру у Кули ми дали терапию, пояшнєли ми цо мам робиц и то було так. Бала сом ше чи будзем знац як то шицко покончим, алє поробиц ше мушело. То хорота котру мам и зоз хороту ше мушим ношиц. Волїм знац же цо ми и ришовац тот проблем, як го „ґурац под тепих”. И тераз ми велї гваря же воля нє пойсц до дохтора, та анї нє знац цо им. А я гварим же лєпше же знам цо ми, бо диябетес хорота зоз котру ше жиє, лєм треба провадзиц свой орґанизем, одреаґовац, прилагодзиц ше и практично зоз инсулином дополнїц тото цо орґанизем сам нє продукує.

Диябетес озбильна хорота зоз котру ше треба зочиц и пременїц свой способ живота по совиту лїкарох. Лєпше ше зочиц зоз хороту, яґод допущиц же би ше хорота закомпликовала и же би пришло до озбильних пошлїдкох. Таня толкує:

– Нєшка игли нє таки вельки як цо були дакеди, прибор нє компликовани и лєгчейше ше зорґанизовац. Попри тим, и нови файти инсулину котри ше тераз хасную таки же найчастейше комбинує даскельо файти инзулину котри „закриваю” єдла, то єст унєшени угльово гидрати и калориї през єден оброк, а єст и изулин котри ше хаснує през ноц и котри онєможлївює же би ше случовал нагли рост вредносци цукру през ноц. Кед ендокринолоґ конєчно постави дияґнозу, пациєнтови обезпечена терапия и шицко цо му потребне за лїченє. Так мнє лїкар виписує терапию, односно шицки файти инзулину хтори мнє потребни. Мерач вредносци цукру у креви и пантлїки нєобходни за тото, и доставам их тельо кельо ми потребне за цали мешац. То вельо олєгчує мой живот, бо сами спомнути пантлїки за меранє анї кус нє тунї, напроцив.

ПОТРИМОВКА ФАМЕЛИЇ И ОКРУЖЕНЯ

У зочованю зоз хороту и на иншаки способ живота Танї помогла и єй фамелия. Супруг Владимир и син Кристиян ю потримали перше у зочованю зоз хороту, алє и през цали час борби зоз диябетесом. 

– Мушела сом ше привикнуц на иншаки способ живота як пред диябетесом, алє то ми нє було чежко. Похопела сом же мушим пробовац минимализовац чкоду и ризик за охореня котри провадза диябетес и прилагодзовац ше ґу тому. Кед я сама нє будзем водзиц рахунку о моєй хороти, нїхто други нє будзе. На концу конца, то хорота котру мож контроловац, и я ю уж телї роки успишно контролуєм з поряднима одходами до лїкара, частим мераньом вредносцох цукру през дзень, з иншаким способом живота. Нє чежко ми уджобнуц ше до пальца и превериц цукер же бим знала кельо єдинки изулину себе мам дац. Правда, и тому ше требало научиц, алє кед мушиш нє чежко ци, а кед це твойо у фамелиї потримую, и помагаю ци, вец нєт проблеми. Тото цо нє можем вименїц, а мою дияґнозу нє можем вименїц, мушим порозумиц же цо зоз тей ситуациї можем добре научиц. Так сом и розумовала: могла сом диябетес достац кед сом була дзецко, та би ми було чежше, могла сом го достац скорей як сом ше одала, або кед сом була ваготна. А я диябетес достала на 37 роки. Мам доброго лїкара зоз котрим контролуєме цукер, мам и добри лїки, и треба ше лєм притримовац совитох котри доставам. И я сцем же би ми було добре! Прето поробим шицко цо потребне же би ми було праве так – закончує Таня Боднар.

ДОБРЕ ЗНАЦ

Барз значне мац порядни ритем живота и орґанизовац ше так же би ше терапию поряднє примало. Нови файти инзулину наисце досц за цалодньово потреби, окреме младшим людзом котри водза єден активни живот, котри робя и менєй су у обисцу. Нє иста терапия потребна старшим особом, котри углавним шедза дома и одпочиваю, нє иста младшим. На костиранє треба мерковац, вируциц сладке, односно цукер, алє и угльово гидрати, цо значи хлєб и цесто, бо вони тиж уплївую на вредносци цукру у креви. 

Активни особи можу поєсц за ужину овоц, же би пребродзели период од єдного оброку по други, то єст же би ше вредносци цукру нє барз дзвигли або спущели.

ЦО ЄМ?

– Углавним фриштикуєм кашу з овса и кисле млєко, ражови хлєб зоз гумусом або дачим другим. За полудзенох найчастейше порихтам варене або печене месо, даяки прилог и шалату. З оглядом на тото же нє любим хлєб, дакеди поєм и дакус кромплї, рискаши, котри ше нє препоручую диябетичаром. За вечеру, кед одредзим вредносц цукру у креви, поєм дакус кислого млєка, фалаток ражового хлєба, дакеди лєм мандарину, уж завиши од того яка ми вредносц цукру. Кажде з нас иншак реаґує на поживу, та прето шицко прилагодзене поєдинцови – гвари вона.

(Опатрене 279 раз, нєшка 1)