Шивачка и костимоґраф Таня Орос з Руского Керестура вше споза сцени, алє би без нєй нє могла прейсц анї єдна театрална представа у Керестуре, та и велї нашо фестивали, манифестациї и рижни други програми. Пред петнац роками вошла до театрового фундусу и по нєшка поробела костими за коло пейдзешат театрални фалати. Попри тим, позната є и як єдна з найлєпших шивачкох у валалє.
У дзецинстве и младосци жила у Ветернику, алє кажду шлєбодну хвильку препровадзовала у родзинох у Руским Керестуре, дзе ше зоз супругом Славком и преселєли пред двацец роками.
– И кед сом почала ходзиц до школи, розпусти сом препровадзовала на валалє, а перши виходи на варош були праве ту, а нє у варошу. У Керестуре сом и бивала до двох рокох, а вец мойо пошли робиц до фабрики до Нового Саду, а о даскельо роки зме ше преселєли до Ветернику. Там зме перше бивали и зоз супругом Славком, потим у Новим Садзе. У медзичаше ше народзел син Алексей, почала сом робиц у єдней приватней фирми хтора робела зоз скору. Младши син, Андрей, тиж так народзени у Новим Садзе. Нажаль, под час бомбардованя нас виселєли зоз того квартелю у хторим зме були, та зме ше преселєли до Керестура, и ту зме од ’99. року – памета Таня красни хвильки, алє и гевти хтори би найволєла забуц.
КУЛТУРА ИХ ОТРИМАЛА
Кед ше преселєли на валал, Оросово ше ище баржей дали до култури, а вєдно з нїма и їх синове.
– Славко и теди робел у Телевизиї Нови Сад, алє понеже була бомбардована, нє мали будинок, условия були „страшни”, а у медзичаше му понукли же би бул директор Дома култури Руски Керестур. Дзеци нам одросли у култури, у Театре, Андрей и далєй активни. Любиме повесц же нас култура и отримала, бо кед нас виселєли у тим нєкрасним чаше, дахто би скруцел з драги и пошол хто зна кадзи, а ми ше дали до култури. Дружели зме ше и дакус забували на тото цо нас окружовало – гвари Таня и додава же єй нє жаль же ше преселєли на валал.
– Дзеци одрастали ту, у руским месце, дзе здобули свидомосц, обичаї, традицию, културу. Єден тераз уж у швеце, у Нємецкей, други у Новим Садзе, а питанє дзе и вон закончи, та ми мило же їх одрастанє и школованє було праве у Керестуре – додава вона.
И док жили у Новим Садзе, Оросово були анґажовани у новосадскей Матки, нєшкайшим Руским културним центру.
– Там сом ище як дзивка почала танцовац, шпивац, ходзела сом на пестованє руского язика, шила сом и народне облєчиво за фолклор, а видзим же ше дацо з того и тераз хаснує. Теди були два сцени Театра була и у Новим Садзе, та зме зоз Дюром Папгаргайом и там почали робиц костими. Кед зме пришли до Керестура, кед основани Руски народни театер „Петро Ризнич Дядя”, одтеди сом, место тети Ганчи Дудашовей, вошла до фундусу Театра. Перша представа хтору сом ту робела була „Важне буц озбильни”. Робим костими за дзецински, младежски и за представи за одроснутих, алє нє зазначуєм кельо представи сом поробела. Но, верим же то тераз, уж коло пейдзешат – толкує наша собешеднїца.
Попри костимох за театрални представи, Таньово, най повеме креациї, ноша и фолклораше, члени Хору, алє и други.
– Углавним ше пред „Ружу” шиє народне облєчиво, шила сом и шмати за членох Хору, кухаром за Днї керестурскей паприґи, костими дзецом за „Бамби фест”… Кед слово о театре, на початку було вецей пенєжи и було лєпше робиц. Тераз ше углавним преправя зоз старого на нове, гоч у каждей представи єст и нового, при дзецох найбаржей. Нє мам даєдну представу хтора ми найбаржей остала у паметаню, алє бим можебуц визначела „Вельку птицу”, за хтору ше правело комплет нови костими – бешедує Оросова и наглашує же костими прави у дослуху зоз режисером.
– Я тип хтори нє чита текст. Пойдзем на даєдну читацку пробу, а вец их пущим док нє поставя мизансцен. Потим любим провадзиц ситуацию хтора ше случує на сцени и вони поведза свойо, я додам цо думам, та ше так порадзиме. Ходзим вшадзи з нїма и на госцованя – гвари вона.
Шиє за театер, алє и кухарох так поприбера, же лєм
КРЕАТИВНИ ИДЕЇ ЧЕКАЮ КРАСШИ ЧАСИ
Таня ма закончени курс за шивачку, закончела и штредню Текстилну школу, а ходзела и на Висшу текстилну, алє тото ремесло звладала ище як дзецко.
– Научела сом шиц у баби ище на машини „на ногу”. Мала сом и мацерову шестринїцу у Новим Орахове хтора була шивачка. Круцела сом ше коло нєй и коло машини, та сом од нєй и позберала любов ґу тому. У Керестуре коло баби исто так, здогадуєм ше же нам знїмала и фиронґи же бизме правели шлаєри, сукнї за млоди, облєкали зме и бабки з кукуричанки – здогадує ше Оросова, хтора уж роками и дома услужно шиє и роби преправки, а шила озда шицко, од шосох, панталонох, кошульох, по матурски сукнї, винчанїци…
– Дома сом почала робиц накадзи зме пришли ту и можем повесц же ше скорей вельо вецей шило нови ствари. Теди зме у Керестуре мали аж и предавальнї зоз материялами, хтори тераз заварти. Потим запановала китайска роба, хтора барз конкурентна. Но, кажди рок єст шиц и дацо нове. Найволїм розцагнуц платно и направиц нове облєчиво, а найгорше, озда, як и каждому майстрови у його фаху, преправяц стари ствари, гоч то тераз єст найвецей и нє одбива ше, алє ше роби. Тераз уж нє мож лєм з того жиц, а спочатку боме могло, мала сом барз добри заробок – визначує Таня, хтора як шивачка роби и у єдного керестурского тапетара, а нє мож нє повесц и тото же є єдна зоз снователькох Здруженя женох „Байка”. Гоч є вецей нє їх членїца, креативни идеї ма барз вельо, хтори, як гвари, поцисцнути дзешка у глави и чекаю красши часи.
СЕБЕ И СВОЇМ У ОСТАТНЄЙ ХВИЛЬКИ
Услужне шице и преправки до валалу Танї додатна робота, та ю углавним роби кед найдзе часу, а то найчастейше вноци.
– Розуми ше, шила сом шмати и супругови и дзецом, а шиєм и себе, гоч, як и кажди майстор, вше у остатнєй хвильки. Нє раз ше случело же рано маме даяку свадзбу, а я ище тоту ноц робим. Було и таке же „Пупче” уж тирвало, а я ище шила и ношела им жвиже випейґлане народне облєчиво– припознава Таня.
НАЙВОЛЇМ РОЗЦАГНУЦ ПЛАТНО И УШИЦ НОВЕ
– Научела сом шиц у баби ище на машини „на ногу”. Мала сом и мацерову шестринїцу у Новим Орахове хтора була шивачка. Круцела сом ше коло нєй и коло машини, та сом од нєй и позберала любов ґу тому. У Керестуре коло баби исто так, здогадуєм ше же нам знїмала и фиронґи же бизме правели шлаєри, сукнї за млоди, облєкали зме и бабки з кукуричанки – здогадує ше Оросова.
Мац Таня зоз синами Андрейом и Алексейом