Барз ше цеши же є Руснак

автор м. афич
656 Опатрене

Знаме же ше нашо людзе розошали вонконцом тих просторох, а велї и асимиловали, но єст и таких цо нє забуваю свойо коренї и цеша ше у нїх. Єден з нїх и Емил Буїла зоз Лозници, по походзеню з Руского Керестура. Горди же є Руснак, барз люби свойо обичаї, виру и язик хтори почал учиц уж у познєйших рокох. 

Емилов оцец Дюра, Керестурец, як електричар бул заняти у Електропривреди Сербиї у Кралєве, а робота го водзела по теренох. Раз кед робел у Лозници, дзе ше кладло далєководи, запатрел ше до єдней дзивки и приведол ю до Керестура. Ту ше побрали, народзел ше им ту и перши син Владимир 1960. року, алє ше пре роботу преселєли жиц до єй родного краю. Там збудовали свой дом, там ше 1964. року народзел и младши син Емил, наш собешеднїк, дзе и нєшка жиє зоз свою фамелию.

МИЛИ БУЛИ ПРИХОДИ ДО ВАЛАЛУ

Гоч жили далєко, до Керестура Буїлово дзечнє приходзели, чи на свадзби, чи на вельки швета як на Кирбай, а поготов за Крачун кед ше и Владимир и Емил научели шпивац коляди и ходзели по шпиваню по велїх родзинових. У керестурскей церкви су обидвоме и покресцени, та ше тримаю як грекокатолїки. Нажаль, Владо ше пред пол рока упокоєл.

– Барз нам крашнє було приходзиц до Керестура, мали зме вельо родзини, а и вони приходзели до нас на наш познати Вуков сабор. А род маме вельки, та нас єст и у Миклошевцох, у Борове, у Зомборе и полно у Новим Садзе. Скорей ше баржей и сходзело, а тераз ше найчастейше чуєме прейґ телефона – толкує нам Емил и гвари же ше пред корону рихтали присц до Керестура, плановали зоз супругу Ґордану и повинчац ше у церкви, бо су як млади ту и цивилно повинчани. Вери же ше то и витвори. А з Керестура ище окреме памета кед 1987. року бул по нову бициґлу котру му ту принєсли нина и шовґор Костелниково з Нємецкей.

– Були у нас у Лозници, та видзели же любим гонїц  бициґлу, а мал сом якуш стару. Шовґор Яким ми обецал же ми принєше нову. И я пошол до його родочох до Керестура по бициґлу, у Кули ю спаковал на гайзибан и принєсол до Лозници. То ми окреме мила памятка, а тоту бициґлу и нєшка гонїм – пребера Емил по здогадованьох.

ПО РУСКИ ШЕ УЧИ З РУСКИХ ЕМИСИЙОХ

Питаме ше Емилови кеди ше научел досц добре и по руски бешедовац, понеже му мац нє була Рускиня, оцец бул вше по теренох, та их з братом нє научел. Но, заш лєм их поряднє приводзел до свойого валалу ище док були штредньошколци.

 – Теди сом досц научел  розумиц бешеду, алє уж у старших рокох барз ме заинтересовало знац и оцов язик. Зоз супругу зме почали на телевизиї Нови Сад патриц емисиї по руски, и поряднє их провадзиме по нєшка, и Маґазин нєдзелями, Добри вечар Войводино… И шицки емисиї на Радию провадзиме, а супруга барз люби кед Дом и фамелия.  Мнє ше барз пачи емисия о тих цо ше врацаю з иножемства, и вирску емисию барз любиме слухац. Окреме любиме и нашо шпиванки, та на велї, як „Троме браца” и слиза руши. Любиме и писнї Санї Дивлякович, и єй радио емисиї. Дзечнє слухаме и словацку и українску програму, а роками сом предплацени и на християнски часопис „Дзвони”, бо и то любим читац. Андя ми дакеди приноши и „Руске”, а док пойдзем до пензиї, будзем и я мац нашо новинки кажди тидзень – виприповедал нам наш собешеднїк. Гвари и же ше цеши кед даскельо раз и на РТС-у патрели емисиї о Руснацох.

Мило му же його супруга Ґордана прилапела и люби нашо обичаї, а вон поготов поцешени же преславюю два Паски, два Крачуни и з тим ше шицким похвалї.

– На Крачун ше по керестурски шицки ту посходзиме, а вечар воламе на телефон винчовац до Керестура, поготов до бачика Томислава и андї Марчи Регакових.

Емил после штреднєй школи и сам почал робиц у Електродистрибуциї. Штири роки як заварйовач, петнац на портирнїци, тельо и у шалтер сали, а тераз на писарнїци. Дзечнє и на роботи бешедує о Руснацох, о приселєню на тоти простори и видно же вельо зна о своїм походзеню. Гвари нам же го дзечнє слухаю, бо им то нєпознате, а видзи ше му же є и єдини Руснак у тим краю. Праве так ше вияшнєл и на нєдавним Попису жительства у нашей жеми.

 НАПРАВЕЛ ОСОБНИ РУСКИ СЛОВНЇК

Емил ше почал учиц бешедовац по руски прейґ руских емисийох на радию и ТВ.

 – Шицко розумим цо бешедую, а слова сом почал записовац, вец з нїх складац виреченя и супруги бешедуєм, най нє забудзем. Поготов кед чуєм даяке нове слово, такой го запишем, и вше мам порихтани клайбас и роковнїк, а вец ше опитам андї у Керестуре цо значи даєдно слово. Так настал мой приватни словнїк руского язика у котрим мам уж вецей як 1 000 слова. Барз ше цешим кед видзим и тото же кельо Руснаци видаваю кнїжки, бо то вельке благо – прешвечени Емил, видно, добре упуцени до живота рускей заєднїци.

 ЕМИЛ МА НЄЗВИЧАЙНУ СХОПНОСЦ

Емил народзени як балоґаш, (и супруга тиж, а и младши син), алє у школи ше мушело писац з праву руку, та гвари же озда упрекосц, з часом почал вежбац писац и з лїву и з праву руку у обидвох напрямох источашнє. Так вивежбал писац и числа и слова и кратки виреченя. Участвовал и у емисиї „Я мам талант”, достал три потвердзеня од жирия, алє пре якеш нєзпорозуменє нє пошол ознова кед го волали.

– Пред трома роками у дописовательстве РТС сом знял писанє зоз шейсц фломастерами источашнє, и теди сом ше представел як Руснак. Но, случели ше вилїви, та прилог остал нє емитовани, лєм го маме зачувани як памятку – поздогадовал ше Емил.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ