Били дохторски мантил при др Златани Надь, специялистки общей медицини у здравственей станїци у Руским Керестуре, уж велї роки нє виходзи зоз моди и дзечнє го и нєшка облєка кед придзе на свойо роботне место. Шицки у валалє ю познаю як вше нашмеяну, порихтану на сотрудзованє, полну позитивней енерґиї и животного елану.
Народзена є 22. фебруара, 1955. року у Вербаше, од оца Владислава и мацери Ирини. Основну школу закончела у Руским Керестуре, а теди ище кед закончела основну школу, отворел ше напрям Ґимназиї за штреднє школованє. Златана роздумовала чи ше упише до Ґимназиї, чи до Штреднєй медицинскей школи. Заш лєм ше опредзелєла за медицину прето же ю то баржей цикавело и, як нам гвари, дума же нє погришела у вибору.
– Медицинска школа була у Суботици, теди то були иншаки часи, нє були зме таки еманциповани як тераз, нє знали зме вельо о школованю звонка валалу, нє познали зме город. Родичи ме дали до єднєй фамелиї до Суботици, там сом бивала, а виход сом мала лєм до школи, так було поведзене и моєй ґаздинї. Мала сом пол годзини за одход по школу и пол годзини за приход зоз нєй. Нїяки виходи або друженя з товаришами, окрем у школи, нє було. Верце ми, на Паличу сом була лєм раз под час школованя и то кед ме ґаздиня пущела зоз єй родзину, так же я Суботицу, ганьбим ше и повесц, наисце анї нє познам. Там сом закончела штредню школу, общи напрям – здогадує ше дохторка.
ПЕРША РОБОТА УЖ НА 19 РОКИ
Кед достала диплому Штреднєй медицинскей школи, зоз здравственей станїци ше єй пришли опитац чи би сцела робиц, так же Златана на 19 роки почала робиц як медицинска шестра у Руским Керестуре.
Медзитим, гоч и мала роботу и свой пенєж, источашнє роздумовала уписац ше на факултет.Видзело ше єй же найлєпша нагода же би конкуровала на Медицинским факултету у Сараєве, понеже там примали вецей студентох, односно два раз вецей як у Новим Садзе. Теди медицинска шестра Златана и робела и рихтала ше за примаци испит на факултет, дзе покладанє тирвало два днї, та єй найвекша бриґа була же як ше одпита при свойому руководительови же будзе одсуствовац з роботи. Вон єй гварел же лєм най найдзе же хто ю будзе меняц за тот час док є нє ту и на таки способ єй и дал потримовку за дальше школованє.
– Ище и нєшка ше здогадуєм же сом покладала примаци испит у амфитеатру число 108. Достала сом дошлєбодзенє од Деканату же бим тот примаци, понеже сом була занята, пробовала зробиц у єдним дню. Исти дзень покладала сом, попри писменей часци испиту, и тест способносци пред комисию котра тот дзень лєм пре мнє була зволана. Гварели ми же резултати покладаня достанєм по пошти, та сом ше врацела до Керестура на мою роботу и нїкому сом нїч нє гуторела. Гоч ше ми видзело же сом добре поробела примаци испит, попри треми котра була присутна, нє була сом сиґурна яки буду резултати – гвари вона.
ЛЮБОВ ҐУ САРАЄВУ ТИРВА И НЄШКА
Красну вистку же положела примаци испит и же є прията на Медицински факултет у Сараєве єй сообщела, тераз уж покойна мац Ирина, и то на таки способ же єй принєсла коверту зоз пошти зоз вельким ошмихом. После двох мешацох Златана задзековала на роботи и рихтала ше на одход на студиї.
По єй словох, до Сараєва пошла зоз вельку дзеку, ентузиязмом, алє дакус и зоз страхом, прето же заш лєм пришла з валалу. Змесцела ше до квартелю у котрим жила єдна ґаздиня и єй дзеци котри ю крашнє прилапели, а на факултету упознала велїх колеґох и колеґинї зоз котрима ше дружела.
– У Сараєве цалком иншака култура, менталитет, людзе иншаки. Школованє тирвало пейц роки, а шести рок бул предвидзени за приправнїцки стаж. После законченого факултету, найчежше ми було же ше треба врациц дому. Я себе надумала же останєм глєдац роботу и то тирвало три мешаци. Поспишело ше ми найсц роботу, алє на валалє, нє у городзе Сараєве. Заш лєм я то нє могла прилапиц, прето же там валали нє як у нас, там розруцани хижи по брегох, а требало ходзиц пешо. З оглядом на тото же ми родичи финансовали живот у Сараєве, мушела сом ше врациц до Керестура и ту у Сербиї глєдац роботу. Кед ше здогаднєм на тот период мойого живота, паметам же сом у Сараєве була барз опущена, же там барз позитивна атмосфера, людзе єдноставни, а и нєшка ме там цага пойсц. Щиро поведзено, залюбела сом ше до Сараєва – з носталґию припознава наша дохторка.
МЕНЄЙ БУЛО АДМИНИСТРАЦИЇ, А ВЕЦЕЙ ЧАСУ ЗА ПАЦИЄНТОХ
Кед ше врацела до Керестура, мушела одробиц приправнїцки стаж, та аж после рок и пол ше отворело место у Оджаку. Аж зоз другого конкурованя була прията до Дому Здравя у Кули и так почала робиц як дохторка кед успишно положела державни испит. Як ше здогадує, скорей було розтерхованше робиц, лєм пре тото же було менєй администрациї, а вецей часу пошвециц ше пациєнтови. Гоч и чекальнї були полни з людзми, орґанизация була добра, а тераз шицко идзе вельо швидше и иншак ше роби як цо ше робело дакеди.
Були и часи спонзорованя под час єй роботного вику, кед ше Керестурци сами орґанизовали и назберали пенєжи, та купели авто же би дохторе мали як висц на терен, а тиж зоз помоцу покойного дохтора Канюха зоз Коцура хтори принєсол зоз Нємецкей перши ЕКҐ до нашей здравственей станїци, за хтори ше нашо людзе наскладали и купели нам. Зоз пенєжу хтори остал, отримовала ше здравствена станїца у валалє на таки способ же ше обилєло просториї и подобне, а бул купени и карсцель за зубарох же би могли робиц.
НАЙОБЛЮБЕНШИ ГОБИ – ПУТОВАНЯ
Дохторка Златана рочни одпочивки найчастейше хаснує на таки способ же нащивює други держави и упознава други култури.
– Нащивела сом цале Чарногорске и Горватске приморє, була сом у Турскей, Йордану, Израелу, Єгипту, а окреме у Гурґади и Шарм Ел Шейку дзе сом вецей раз одходзела. Активна сом у путованьох и то любим и думам же кед бим нє робела роботу дохторки, та бим ше пренашла у даякей мировней мисиї. Вше ми бул Блїзки восток интересантни, на єден завод сом требала одпутовац до Сириї, алє пре приватни причини ми ше нє удало. На путованьох ми важне же бим ше добре одпочинула, же бим ишла там дзе шицко позитивне, дзе цалком иншака култура и добри людзе, же бим вше цошка нове научела и ужила – гвари на концу дохторка Златана Надь.
НАШО ЛЮДЗЕ НАЙЛЄПШИ ПАЦИЄНТИ
Надьова специялиста общей медицини занята у здравственей станїци у Руским Керестуре. Дохторску роботу роби вецей як штири децениї и як гвари, гоч вельо часу прешло, єй тот час швидко прелєцел. Пред даскельома роками могла пойсц до пензиї, алє одлучела и далєй робиц як дохторка у Керестуре, же би своїм людзом и далєй помогла, же би наш валал нє остал без дохтора. Визначує же гоч робела и у Оджаку и у Кули, а потим пришла до Керестура, нашо людзе, заш лєм, найлєпши пациєнти, прето же су найдисциплинованши, а и кед з вельку бриґу приходзели ґу нєй, вона их вше дочековала, та и нєшка дочекує, з ошмихом и красним словом.