Кед язик пренайдзе драгу

автор С. Фейса
295 Опатрене

Вира Баїч, народзена Киш, ма нє такой таки узвичаєни гоби як векшина. Єй гоби – учиц и усовершовац ше у язикох. Знанє вецей язикох єй помогло достац роботу хтору люби, алє и з лєгкосцу бешедовац и уживац на путованьох по Европи.

На Филозофским факултету у Новим Садзе пред 12 роками Вира Киш, нєшка Баїч, уписала ше на Катедру за французки язик зоз италиянским. Язики, гвари, барз любела, и гоч дзе ше винашла, упивала их як шпунджия. Италиянски язик давно почала учиц, ище кед ше до їх краю у Новим Садзе приселєла єдна италиянска фамелия. Родичи дзецох були у роботи коло отвераня пицериї, а дзеци ше у бависку раз два розумели, и єдни од других учели. У стреднєй школи Вира, або лєпше поведзено Вирка, бо ю так шицки волаю, ходзела на годзини италиянского язика и припознава же праве професорка була тота од хторей ше „обрала” кед слово о язикох. Нє проблем ше єй нєшка згвариц анї по турски, зна по нємецки, а док бешедує по французки, италиянски, анґлийски, сербски або по руски, наисце видно же, окрем труду хтори уклада, Вирка створена за язики. На дзепоєдних з нїх помага школяром у настави.

– То цошка окремне, мнє важне, на концу, цешим ше же ми и баба, мацерова мац була професорка, закончели з дїдом Лєсарски факултет, мац тиж робела у просвити, була учителька, алє нательо любела и нєшка люби природни науки, матеметику, физику и хемию, же шицко барз добре звладала и так знала, же велїм тото свойо знанє преношела. И нє лєм тото, барз ю интересовали економия и рахункарство, та шицко добре звладала и вец учела, помагала школяром. Озда сом нашлїдзела  тоти ґени, бо я тиж учим других французки язик, кому кеди и кельо треба – гвари наша млада собешеднїца, хтора штири роки волонтирала у єдним французким институту. За мастер роботу вибрала французку лексику, односно як конзументом приблїжиц дїловни язик зоз сфери людских ресурсох и менаджмента.

– Барз сом любела студирац, гоч нє можем повесц же було лєгко буц на факултету од рана до вечара. Болоня нам олєгчала студиї, и вецей раз покладац испити, у часцох, а нє нараз, и то було добре, но тото нєшка на факултету вельо лєпше орґанизоване – гвари вона.

Интересантна и динамична робота

По законченим мастеру, Вирка прейґ платформи Инфостуд поглєдала роботу. И нашла ю, у Медия-пресу, дзе перше на италиянским, а вец на французким язику ушорює ТВ програми за франкoфоне тарґовище.

– На Бумеранґу, дзецинским телевизийним каналу, хтори припада и Картун Нетворку, алє и на велїх других, хтори нам у Сербиї нє познати, мой тим и я ушорюєме тексти, пишеме синопсиси, ориґинални назви епизодох, дзецинских филмох… уношиме, провадзиме, ажурираме програмски шеми за ТВ канали нє лєм за клиєнтох з Европи, алє вшадзи дзе ше, поведзме, як у моїм случаю французки язик, бешедує або пестує, а то Африка, або Маурициюс и велї други жеми – гвари Вирка.

Робота, гвари, интересантна, нє раз ше случи же треба швидко одреаґовац, знайсц ше, а окреме же то робота з людзми, нє з машинами. Напредок ше роби, и углавним кажде зна кеди ше цо ма робиц.

–  Кореспонденция з клиєнтами важна, алє и шицко друге, окреме як ше поставиц ґу людзом. Я уж пейц роки у тей фирми, роботу любим и мам, най так повем, уж и одредзене искуство, бо през роботу тей файти ми вельо учиме нє лєм о других, алє и о себе. Задовольна сом, верела сом же ме праве тота моя любов ґу язиком, тот мой гоби, раз дзешка одведу.

Активни одпочивок

Пре французки и италиянски язик Вирка була и тих жемох ̶ на Азурним побрежю, Монте Карлу, у Ници, у Ментону, у Риме, Фиренци…

– Путованя чловека збогаца, я у нїх наисце уживам, и вше волїм тот ,,активни’’ одпочивок гоч дзе ше найдзем. Обовязно пойдзем до музейох, любим видзиц цошка нове, дацо цо нє мож найсц на интернету, а любим почувствовац и атмосферу у тих местох, зайсц на пияц и напатриц ше на тоту красу, на фарби и смаки. Гей, любим покоштовац дацо цо типичне за кухню у одредзеним краю, дакеди ше радуєм шицкому, а нє раз ше и розчаруєм. Ниа, у Италиї барз велька розлика медзи сивером хтори розвити и югом, дзе людзе жию у худоби, алє сом нє була одушевена зоз Римом, так як сом думала же будзем. Нє знам прецо, алє варош сом цалком иншак задумовала, лєбо видзела прейґ интернета, людзох тиж. Нє чувствовала сом ше безпечно, було барз вельо миґрантох, инфраструктура нє ушорена, а цени таки же вам ше у глави закруци. З другого боку у Ментону (Приморски Алпи) у Французкей, место на самей гранїци з Италию ме одушевело. Озда и прето же людзе барз приємни, а нє дармо го наволали Перла Французкей. У веселих фарбох фасадох на хижох, город познати и по перкох, по слунку хторе швици 316 днї у року, алє и квецу. Вецей раз є преглашени за найкрасши город у квецу у Французкей.

– У Кушадасию у Турскей сом була тиж приємно нєсподзивана з тамтейшима людзми и вислугу.

Так приповеда Вирка, хтора гвари же єй тераз гоби ученє нємецкого язика, а понеже зоз супругом Урошом того року маю постац родичи,  будзе то, гвари вона, цалком єдно нове искуство, алє и нове поглавє у хторим вери же ше обидвойо знайду. На пилатес, хтори тиж люби, гвари же муши кус причекац, алє нє и на друженя з пайташками з хторима люби попиц кафу, або погар доброго вина.

– Тельо приповедам о Французкей и Италиї, а нє спомла сом анї раз яке сом там добре червене вино коштовала. А кед ше дахто розуми до вина, вец то наисце жителє спомнутих двох жемох. Наисце бим любела знац вецей о вину и закончиц даяки курс за енолоґа, або винску школу – гвари на концу Вирка Баїчова.

Сара

– Раз сом наишла на пса хторого на улїци зохабели и принєсла го до квартелю. Нє расни то пес, без педиґреа, и мой оцец Юлин нє сцел на ньго анї попатриц, розуми ше, нє пре расу. Оцец з Руского Керестура, з валалу дзе ше пси тримало на дворе, та так було и у тим моїм случаю, же псом у квартелю нє место и точка.

Нє знам цо ше случело алє оцец полюбел пса Сару и воообще му вецей нє завадза, напроцив – гвари Вирка.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ