Красота у єдноставносци

автор И. Сабадош, Фото В. Вуячич
471 Опатрене

У 2022. року, НВУ „Руске слово” означело три округли ювилеї своїх публикацийох – 75-рочнїцу Часописа за дзеци „Заградка”, 70-рочнїцу Часописа за науку, литературу, културу и уметносц „Шветлосц” и 50-рочнїцу Часописа за младих МАК. З тей нагоди, 15. юния, на Дзень установи першираз додзелєна Медзиредакцийнанаграда часописох „Заградка” и МАК, а достал ю ґрафички дизайнер Иґор Орсаґ. Як обгрунтоване, Орсаґ нє лєм же свойочасово з кореня пременєл визуални випатрунок младежскому часопису МАК, а остатнї роки  формовал и атрактивни дизайн едициї сликовнїцох за дзеци „Заградка”, алє през вецей як 15 роки сотруднїцтва з „Руским словом” на шицких його виданьох, одредзел и нови визуални идентитет нашей Установи. Сотруднїцтво функционує по нєшка – тоту розгварку водзели зме у Редакциї, после того як нам Иґор Орсаґ представел идейне ришенє за нови прелом и шпиґлу новинох „Руске слово” з хторим по Новим року будзе ошвижене нашо найдлуговичнєйше виданє.

У документарним филму о 50-рочнїци МАК-у, як и у нашим фельтону його нови початок у новим милениюму, з новим редактором, новим приступом и новим натронским дизайном чий сце автор,  углавним ше описує як ґерилски, полупанкерски период нашого младежского часописа. Як ше то случело?

  • Найинтересантнєйше же зме ше з Борисом Варґом приватно скоро анї нє познали док зме 2005. нє почали робиц на обновеним МАК-у. Розтолковал ми яки пременки у змисту планує, а за тот концепт предложел сом друкованє часопису на натронским, рециклованим паперу, у двох фарбох без полного колору и билого, цошка цалком иншаке од того як задумуєме же би требал випатрац младежски часопис. Таку „самиздат”,  DIY естетику уж хасновали дзепоєдни алтернативни уметнїцки и активистични дружтва у реґиону за свойо виданя, алє нє и часопис хтори обявює права видавательна установа. Окреме сцем визначиц же ше и наш друкар,  Ярослав з Максими, дзечнє приял и потримал нас, а треба знац же натрон папер чежки за роботу, глоби машини… углавним го друкарнї керую кед можу. Редактор ми вше наявел цо будзе тема числа, я ґу тому обдумал одвитуюци дизайн, та скоро кажди МАК бул иншаки, єдинствени. Було то наисце стимулуюце сотруднїцтво, без огранїченьох. Єдноставно, пробовали зме пойсц найдалєй цо можеме. Пошвидко пришли и додатки, едиция Макофф, мултимедиї… Знам же таки МАК барз длобал очи, алє винєсли зме тоту приповедку по конєц, док було цо повесц. Нєшка МАК идзе по иншакей, алє и далєй своєй драги.

У медзичаше, почало и сотруднїцтво з видавательну дїялносцу „Руского слова”

  • Робел сом дизайн рамикох за шицки едициї – Дуга, Жридла, Верхи… за поєдинєчни кнїжки, алє сом и „позацаговал” деталї, насампредз так да тоти едициї буду препознатлїви, униформни, красни на око кед ше поскладаю на полїчку. За дзецинску едицию „Заградка” сом технїчно обдумал рамик и лоґо. Потим зме нєдавно редизайновали „Шветлосц”, вец пришли тоти рочнїци, и за нїх сом дизайновал ювилейни лоґо…

    Кед ше поопатра робота коло „Руского слова”, здобува ше упечаток же вас моцно инспирує ретро, лєбо винтидж стил, алє з тим нашим автентичним самоуправним шмеком…

    • Поправдзе нєшка баржей у тренду стил осемдзешатих, блїщаци, синтетични и кичасти, як тоти винтидж шейдзешати и седемдзешати… Алє наисце, кед сом обдумовал лоґо за 75-рочнїцу „Руского слова” , лєбо репринт „Шветлосци”, идея була визначиц континуитет, же то цошка цо тирва децениї. Парафразовал сом уж постояци рускословски словни знаки. Теди ше то робело добре и квалитетно, и думам же тото цо добре, нє треба губиц. Конкретно, кед ше „Руске” рихтало за селїдбу з „Дневнику”, нашол сом таблу дзешка зоз седемдзешатих, тиж за якушик рочнїцу, тиж виписану з тима „адидасовскима” линиями. И ниа, инспирация.

    Спомли зме тренди. У вашей роботи, кельо мушиш буц у тренду же биш бул у тренду, односно як ше видвоїц у морю других?

    • Нє досц лєм шлїдзиц тренди, провадзиц цо популарне и єдно исте обрацац до круга. Поставиц познати параметри и з нїх цошка направиц може кажде, а пошвидко рахункари и штучна интелиґенция то буду робиц лєпше як ми. Треба исц контра трендох и пробовац створиц цошка индивидуалне, иншаке, свойо. Ту розлика. Кед ци ше уда, вец мож повесц же ши креативни автор, же то уметносц. Поента да твоя робота ма тирвацу вредносц, да є актуална цо длужей а нє лєм єден момент, а вец є уж такой депласована. Як наприклад, италиянски дизайн автомобилох. Лєбо, у нашим случаю МАК. Кед тераз вежнєм даєдно число направене пред 15 роками, мнє то випатра як да є вчера друковане…

    Паметам же сце ище теди, у студентских дньох, свой приступ ґу роботи толковали з минималистичну максиму The Less Is More, односно же треба найсц єден деталь хтори посцигнє абсолутни ефект. Чи то и нєшка важи?

    • Тота доктрина поставена ище на початкох сучасного маркетинґа и индустриї оглашованя, можебуц пред 100 и вецей роками, а нєшка є актуална як и теди, лєбо аж и баржей. Кед, наприклад, у Новим Садзе идзем по улїци, през драгу видзим можебуц и даскельо стотки порученя – реклами, панои, билборди, плакати. А цо з тих порученьох останє запаметане по дом? У медзичаше, чловекова увага нєшка тирва 10 секунди. Лєм пред 20 роками то було пейц минути. Значи, нє вредзи засиповац публику з деталями, з информациями, бо таке порученє до нєй нє дойдзе. Нормално, направена цала наука коло того як одредзиц тот єден ключни деталь хтори дойдзе до публики

    Мож повесц же ґрафични дизайн то применєна уметносц. Кед знаш цо циль, треба видумац як по ньго дойсц. Як вам ше то  удава?

    • Я нєшка робим на дизайну амбалажи. Вше гварим же то коруна ґрафичкого дизайну – запаковац цошка каждодньове, робу широкого трошеня, а так да ю купец купи у морю конкуренциї. Наприклад, треба дизайновац амбалажу за змарзнути гращок. Ґу тому, твой клиєнт у жимней витрини у супермаркету ма єдну полїчку, а конкуренция, хтора до маркетинґу и пласману уклада можебуц милиони, шицок други простор у змаржляку. У тей ситуациї нє вредзи ше трудзиц да твой гращок на мещку випатра найкрасше, да є найжелєнши и найшвижши – мушиш го запаковац до червеного мещка. Лєм так го купец замеркує, твой продукт му прицагнє увагу… Гоч зме шицки звикли же ше змарзнута желєнява пакує до желєней лєбо белавей амбалажи…

    Наклада ми ше з тей розгварки заключенє же нам роботи подобни, насампредз у тим же маю скоро нєогранїчени поля дїлованя и интересованя. Єст можебуц даєден сеґмент ґрафичкого дизайну хтори окреме любице?

    • Вшелїяк, типоґрафию. „Наука о буквох” ме интересує одкеди сом вошол до тей роботи, та по нєшка. Букви и їх складанє до друку у моєй роботи важни як и илустрация лєбо фарба, а видзи ше ми же младши колеґове, хтори народзени и виросли у диґиталним чаше, тото занєдзбую. Хасную готови фонти хтори софтвер понука, нє креирую дацо свойо. Я любим виписовац букви. То заправо єдина нагода кед ище берем пирко до руки.

      З БИОҐРАФИЇ

      Иґор Орсаґ (1983.) вироснул у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу и Ґимназию по руски. На Високей технїчней школи у Новим Садзе закончел ґрафични дизайн. Професийне искуство у фаху здобувал на вецей роботох, а нєшка є заняти у новосадскей маркетинґскей аґенциї „Хедмейд” (Headmade) на позициї арт-директора цо му, як сам гвари, оможлївює подполну творчу и креативну шлєбоду. Зоз супругу Таню и дзивчатками Фиону и Лауру жиє у Новим Садзе.

      ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ