Зявеня Пречистей Богородици ше случели двом дзивчатом у древеней хижи кед ше модлєли и чекали родичох хтори зберали шено на гори Звир, бул то 1990. рок кед Грекокатолїцка Церква регабилитована, бо була од 1950. року забранєна.
Литманова мено валала хтори ше находзи у општини Стара Любовня. Його мено ше першираз спомина 1412. року, кед Мадярска предала валал Польскей под чию власцу бул 360 роки. После є врацени Мадярскей, а 1918. року подпадло под Чехословацку. Нєшка у тим валалє скоро шицки Русини. Школа ма 80 школярох, а настава єст од 1. по 4. класу, до висших класох школяре путую до Старей Любовнї, хтора оддалєна 12 километри.
Церква Богородици Литмановскей на гори Звир постала позната кед медзи 5. авґустом 1990. и 8. авґустом 1995. року Иветка Корчакова (народзена 1978) и Катка Чешелкова (народзена 1977) приявели даскельо указаня Пресвятей Богородици на гори Звир у Литмановей у древеней хижи. Тераз ше на месту указаньох у хижи Василя Корчака находзи паломнїцке грекокатолїцке святилїще.
Святилїще Литманова ше находзи у оази мира и цихосци, природа прекрасна. Донєдавна людзе ходзели на гору Звир кошиц траву свойому статку и рубац древа за жиму. Вше то бул худобни край хтори ше находзи на 820 метерох надморскей висоти. Зявеня Пречистей Богородици ше случели двом дзивчатом у древеней хижи кед ше модлєли и чекали родичох хтори зберали шено на гори, бул то 1990. рок кед Грекокатолїцка Церква регабилитована, бо була од 1950. року забранєна.
Зоз своїм указованьом двом дзивчатом Богородица як кед би сцела поволац и одшмелїц грекокатолїкох най ше враца ґу своєй вири. Нєшка, паломнїцке место Литманова збера нє лєм грекокатолїкох, то место дзе вирни приходза начерпац духовни моци до своїх животох. Зна на тим месце буц у єдним дню, кед одпустово днї,на тисячи людзох, а кажди дзень там єст священїкох хтори по цали дзень споведаю, служа Служби Божо хтори ше преноши и на Фейсбуку, там єст и жридло води хтору мож однєсц дому.
ТВЕРДИНЯ ЦО ШЕ НА НЮ ПРИПАТРАЛИ И НАШО ДЇДОВЕ
Старолюбовянска твердиня вибудована медзи 13. и 14. виком, першираз є спомнута 1311. року, а 1412. року угорски краль Жиґмунд Луксембурґски зоз польским кральом Владиславом Яґелонским там подписал спорозуменє о мире и приятельстве.
Од того року, та наиходзаци 360. роки, тврдиня Любовня постала часц Спишского резервату. У нїм бул заварти краль Морик Беновски з Мадаґаскару, 1825. року твердиню купел мадярски богач Юрай Феликс Райс. Остатнї власнїк бул Ян Замойски хтори бул оженєти зоз шпанску принцезу Изабелу Бурбон, а у твердинї жили до 1944. року. Нєшка то твердиня и музей на отвореним, у хторей оґанизовани рижни театрални представи и концерти.
ПОД ТВЕРДИНЮ ДРЕВЕНА ГРЕКОКАТОЛЇЦКА ЦЕРКВА И СКАНЗЕН
Сканзен, музей на отвореним, находзи ше на виходзе зоз Любовянскей твердинї, то русински валал – музей хтори чува шицко цо нашо стари хасновали у каждодньовим живоце. Там школа, ковальня, млїн, хижа дзе ше ткало, предло, свадзбовало.
У 25 древених обєктох мож препровадзиц час и врациц ше до часох кед нашо предки жили у тих крайох. Музей оживює традицийни валал на горнїм Спишу и Шаришу у реґионє дзе виками вєдно жили Русини, Ґорали, Нємци, Євреє и Роми.
На уходзе до Сканзену древена грекокатолїцка церква хтора направена 1833. року. Пошвецена є св. архангелови Михаїлови. Тота древена церква направена у сушедним валалє Матисова, а кед там 1938. року направена церква зоз цеглох, древена церква 1979. року пренєшена под муриска твердинї у Старей Любовнї. У нєй ше служи грекокатолїцки Служби Божо.
Школяре хтори були на лєтней школи були на Служби хтору служел о. Владимир Еделински Миколка, апостол читал Иван Фейди, а була то нагода и за причасц у древеней церкви яку нє маме у нас.
(Законченє)