Рок хтори пред нами указує же миґрантска криза у континуитету ище вше актуална. Миґрациї ше през историю вше случовали, питанє лєм кельо су масовни, леґални и у чим їх проблем. У Европи, хтора обецана жем за велїх миґрантох, миґрациї лєм єден зоз проблемох хтори доминує уж остатнї 15 роки. Ґу тому проблему ше приключели и климатски пременки, хтори доприноша кризи, дзе ше велї задумали о обстояню планети.
Нєдавна пандемия Ковиду-19 розодкрила же здравствени системи ширцом Европи, та и наш, нє цалком порихтани у таких кризних часох, же у здравстве исную велї проблеми. Война у України, хтора нєпреривно тирва уж два полни роки, розбила шицки илузиї же на тлу Европи вецей нє будзе войни. Тоти кризни збуваня Европянє почувствовали як еґзистенциялне загрожованє. И без огляду на присутносц шицких тих кризох, страху и реакциї, Европа и надалєй зєдинєна.
Интересантни приклад же жительство у Нємецкей трима миґрациї за їх найвекши проблем, гоч тей держави хиби роботна моц. Естонци и Поляки фокусирани на войну у України. Италия и Портуґал думаня же економска криза найвекши проблем. У Французкей и Данскей климатски пременки найвекши проблеми у нєшкайшим швеце.
Тоти цо видза миґрациї як найвекши проблем, у политичним смислу гласачох дриляю ґу правоориєнтованим странком, а тоти цо видза климатски пременки як ключни, гласачом указую ясни политични напрям, найчастейше ґу желєним странком лївого центру. И праве тоти ґрупациї – миґрацийни и климатски, можебуц дефиную наиходзаци виберанки у Европи, думаю даєдни аналитичаре.
Кед раз правоориєнтовани странки освоя власц, як наприклад у Италиї, вони вельо опущенше роздумую о миґрацийох, гоч на тих питаньох освоєли власц. Гласаче за желєних ше справую процивно. Гоч и посцигнути даяки резултати у зменшованю емисиї угльоводонїку, вони видза же ше проблем нє ришує ґлобално и побида тих стрнакох на виберанкох нє значи нужно и розришенє того проблему.
Тота асиметричносц дзе ше миґрацийни процивнїки мобилизую з реторику, док климатски и кед парциялни резултати исную, нє маю досц гласачох за превласц, указує на превагу и моц ґу правоориєнтованим странком нєшка ширцом Европи пред наиходзацима виберанками.
Шицки тоти европски, та мож повесц и шветово кризи, буду мац вельо верзиї и буду уплївовац и на нашо животи у року пред нами. Требало би знац же виберанки за Европски парламент нє буду лєм змаганє медзи правоориєнтованима и гевтима цо су лївоориєнтовани, або проевропейцами и евроскептиками, алє будзе борба за превласц розличних опцийох. Подзелєносц и фраґментарносц, а нє поларизация, по думаню аналитичарох, буду будовац нови европски политики. И, можебуц ше укаже же доминантна политика виключно з миґрантску кризу – погришна политика, бо заходному швету хиби роботна моц. З оглядом же велї одходза и з наших крайох, як и з реґиону, тот проблем и нас дочека.